Без категорії

Дві події квітня – вебінар EU4Digital на тему DIH (Digital Innovation Hubs) та Ukrainian cluster week підняли гострі питання відсутності центрів експертизи Індустрії 4.0 в Україні, спроможних надавати послуги МСП. Перед цим ми також бачили, що результати інноваційних днів в Харкові та Запоріжжі в березні далекі від очікувань промислових хайтек – й саме в сенсі пошуку інновацій серед ЗВО та НДІ. Спільно ці події формують контекст нашого наступного заходу, й головне питання звучатиме таким чином «на шляху до DIH: як українським технічним університетам прискорити свій рух в цьому напрямі».

В програмі обговорення наступні теми:

• Введення – «Центри експертизи Індустрії 4.0 – де ми зараз» (Юрчак О., АППАУ).
• Розвиток DIH в ЄС. Пропозиції для країн СхП (України) (В. Варгола, Civitta, І. Кульчицький, АЄІ).
• Пропозиції для МСП від Центрів 4.0 (КПІ, ХАІ).
• Пропозиції для МСП від інших технічних університетів (Луцький НТУ, Запорізька політехніка, ХНУРЕ, ДонТУ, НУХТ, Криворізький НТУ).
• Програми взаємодії в рамках АППАУ: кластерний рух, розвиток Центрів 4.0, нові інноваційні конкурси.
• Розвиток спільноти технічних експертів (Л. Соболевська, П. Галкін, О. Юрчак).
• Перспектива постанови КМУ про Центри 4.0 (Мінекономіки, МОН).
• Обговорення.

Приймаються заявки вказаних університетів (доповіді до 15-20 хв).

Захід відбудеться в режимі онлайн 11 травня, з 15:30 до 19 години.

Участь є безкоштовною за умови попередньої реєстрації за посиланням:
https://forms.gle/t4MCcGexULezxPS9A

Тема зв’язку подій між собою стала головною в проекті «Інтеграція 4.0», де розрізненість та фрагментація маси онлайн заходів веде до такої ж фрагментації ідей та дій стейхолдерів, а далі й до втрати стратегічних пріоритетів. В запропонованій в цьому проекті методиці, ми насправді дотримуємось традицій та практик, що вже вироблені в АППАУ впродовж попередніх років. Головні з них – звітування, пошук інсайтів, винесення важливих уроків  та передача естафети в наступний період. Зробимо це зараз й в масштабах року, що минає, на прикладі 10-топ подій та проектів. Подаємо їх в хронологічному порядку.

Лютий:  заключна конференція aCampus

Обговорення результатів проекту aCampus відбулось на заключній конференції в кінці лютого. Кількість залучених експертів, рівень дискусій, загальна атмосфера – все це добре показало як потенціал технічної спільноти, так і важливість технічних стандартів в сферах промислової автоматизації, ІТ та нової Індустрії 4.0. Тоді ми ще не знали, що це була остання велика конференція АППАУ в оффлайн.

Головні інсайти: конференція підтвердила, що технічні стандарти є дуже важливими для багатьох великих компаній України. Й те що ТК 185 має потужний потенціал. Водночас, подальші події підтвердили висновок головного звіту про нашу інституційну слабкість – ринок (замовників) ми так і «не розкачали», – платити за стандарти та роботу по ним нікому. Після закінчення проекту (фінансування) діяльність ТК 185 різко пішла вниз. В 2020 справдився також висновок проекту щодо Центрів 4.0 – хоча вони в повній мірі продемонстрували свій великий потенціал просвіти, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«проєкт aCampus не дав нових стимулів, крім платних, до мотивації університетів краще інтегруватись в ТК 185 та в ринкове середовище».[/perfectpullquote]

За виключенням 1-2 команд, університети не просунулись в ідеї монетизації своїх знань через нові тренінгові курси для ринку. Хоча проект давав для цього чимало підстав.

Квітень: Fail з MedTech – визнання меж свого впливу та важливості стратегій

З кінця березня й з початком пандемії COVID-19, АППАУ стала активним учасником громадянського суспільства та експертної спільноти, яка мобілізувалась проти цієї загрози. Правління асоціації відреагувало спеціальним зверненням ще 19 березня. Майже 2 місяці далі наша виконавча дирекція близько 30% свого часу витрачала на проект по об’єднанню гравців в секторі MedTech. Хоча медичне обладнання не є нашим головним напрямом діяльності, все-ж, з точки зору Індустрії 4.0 – методи інновацій, широка колаборація, запуск нових виробництв, трансфер технологій, а головне – спільне лобіювання промислових хайтек, є спільними. Все це – основа для широкої співпраці різних асоціацій промислових та хайтек секторів на платформі Indsutry4Ukraine.

Головні інсайти: хоча в цілому цей міні-проект був невдалим, він був багатим на важливі інсайти

1) ми зрозуміли, що домовлятись в чужому для нас секторі дуже важко – асоціація «УкрМедПром», яка є ключовим актором цього сектору, продемонструвала зовсім інший рівень розуміння колаборації, де є дуже чітка межа між «своїми та чужими». Якщо узагальнювати, то це сигнал для всієї платформи Industry4Ukraine – насправді, багато асоціацій в Україні є дуже різними й не варто тішити себе ілюзіями про спільні цінності. Шлях до справжньої консолідації навколо засадничих положень Маніфесту I4U, очевидно, ще довгий.

2) Було цікаво спостерігати за спробами включення аналітики даних про COVID-19 – звіти йшли як від НАН України, так і від data scientists Unit.city. Жоден з прогнозів не спрацював – пізніше стало очевидно, що проблема не стільки в наших компетенціях (аналогічна картина по всьому світові), – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ми дійсно маємо справу з феноменом, який за масштабами впливу та непередбачуваності виявився непідвладним ні науці, ні існуючим технологіям.[/perfectpullquote]

3) Ми були здивовані тим рівнем реакції, що продемонстрували ключові міністерства – в першу чергу, МОЗ та Мінекономіки. Якщо коротко – це певна неадекватність поведінки до рівня національних загроз, звідки великі сумніви в наявності ефективного управління в державі. Хоча ми попереджали про проблеми з кисневим обладнанням ще в квітні, уряду потрібно було більше пів-року, щоб почати хоч якось реагувати на проблему критичної для всієї країни ваги. Але найгірше що ця неадекватність гасить енергію мас підприємців та волонтерів, яка так потрібна країні в критичні моменти.

Травень: форум NextNormality

5-денний форум АППАУ про нову чи «наступну нормальність» став логічним продовженням проекту про MedTech в сенсі як повернення на свою територію, але також спробою першого в нашій спільноті масштабного переосмислення нової реальності.

Головні інсайти форуму – відображені окремим звітом АППАУ. Якщо коротко, найбільш цінним є свідчення наших експертів про нашу неготовність до кризи. Напрями покращення експорту та інтернаціоналізації, консолідації з урядом, фандрейзингу тощо – не є чимось новим. Це було ясно й до COVID-19, криза тільки поглибила ці очікування та вимоги. Але водночас, криза продемонструвала неготовність не тільки уряду, але й самих спільнот та бізнесів. Певним шоком для нас стала стратегічна «безпринципність» великих холдингів, які керували збором коштів в регіонах – замість того, щоб направляти їх на мобілізацію українських виробників, як це робили всі західні уряди, ми витрачали ці кошти на закупівлю китайських ЗІЗ та обладнання. Натомість, ми бачили й також інші приклади об’єднання спільнот для протидії COVID-19 – детальніше про це в дайджесті №3.

 

Червень – вересень: fail з програмою експорту та фандрейзингу

Заклик до кращої інтернаціоналізації та експорту був очевидним в рішеннях червня в контексті відміни Hanover Messe й усвідомлення нових можливостей щодо європейського решорингу, – про це говорилось багато на NextNormality. Але де взяти кошти на це? – ми вирішили спочатку пошукати внутрішні резерви. Ініціатива EIF була саме на це й направлена – 3х стороння домовленість про співпрацю між консультантами ринку, здатними допомагати в експорті та фандрейзингу, виконавчою дирекцією АППАУ та, власне, самим бізнесом – вибраними 7 компаніями АППАУ. На жаль, в 2020 цей формат не спрацював. Хоча ми досить швидко все погодили між собою, консультанти виявились не спроможними розпочати активну, хоча б інформаційну, діяльність.

Головні інсайти. Ця історія ще потребує додаткового аналізу, але очевидним є низький рівень колективної спроможності консультантів реагувати на нові бізнес-можливості та виклики. Тобто, рішення щодо інформаційного дайджесту та релевантних консультацій, очевидно, затребувало комбінації різних компетенцій та експертизи, яких в сумі немає ні в кого з окремо взятих експертів по фандрейзингу. Й тому потрібно було скооперуватись. Лідера в цьому процесі не виявилось.

Вересень: Asset Performance Management

В 2020 ми прийняли участь в багатьох віртуальних конференціях. Не зважаючи на певну користь та нові контакти, в цілому їх цінність є значно нижчою від оффлайн подій. Єдиним виключенням став віртуальний форум Asset Performance Management від бельгійської асоціації BEMAS. Ми отримали безкоштовний доступ не тільки до самої конференції, багатющий контент, але й змогли слідувати подальшим вебінарам й встановити контакти з керівництвом.

Головні інсайти. Ця конференція – перша в нашому досвіді спроба організаторів з нашої галузі будувати customer journey в режимі онлайн й шляхом розгортання навчально-просвітніх матеріалів. Хоча ідея не є новою, але чомусь мало хто її пропонує в сфері Industrial Automation & IT, й тим більше на високому, якісному рівні. Очевидно, що нам потрібно вчитись таким методам й брати їх в свої практики. Другий інсайт – слабка участь членів АППАУ. Крім IT-Enterprise, мало хто зацікавився та вникав в наданий контент. Хоча по ідеї – мова про ту саму інтернаціоналізацію, й тим більше в одній з пріоритетних для України сфер. Адже управління виробничими активами давно є одним з головних викликів українських промисловців.

Червень – вересень: випуск проекту Національної програми кластерного розвитку 2027

Це міні-проект, яким може пишатись і АППАУ, і спільнота Industry4Ukraine. Організований з подачі дайджесту №5 Аналітичного центру I4U, проект запустився в кінці червня й вже в вересні презентував цю програму. Особливого шарму йому надають 2 риси – проект виконаний на волонтерських засадах, а більшість активних учасників становили жінки.

Головні інсайти: гендерна рівність – це не європейська «мода» ) 2020 доказав нам, що наявність жінок в командах покращує ефективність та продуктивність на виході проектів. Інший важливий висновок виходить вже з просування цього проекту на урядовий рівень – знайти підтримку уряду виявилось не просто важко. Їх нинішній рівень є настільки низьким, що навіть на такі очевидні речі, як кластерний розвиток, про який всі – в тому числі урядові структури говорять роками, – потрібні надзусилля та спеціальний ресурс для лобіювання.

Червень – грудень: участь в зарубіжних заходах – MatchMaking events, Мінськ, Литва, Париж, Касабланка, комісії ЄС

Масове переключення в онлайн спонукало активізуватись і у сфері інтернаціоналізації – загалом, ми нараховуємо близько 10 різних івентів. Вони були різними – від просто кластерних matchmaking івентів, до віртуальних конференцій. Найбільш цікавими для нас були останні – в Мінську, українсько-литовському форумі, спец події для французької аудиторії, організованої партнерами, та форуму з Марокко. Всі отримані корисні контакти ми тут же намагались роздавати членам АППАУ.

Головні інсайти: знати англійську, мати якісний контент та вміти презентувати – must be для початкового піару та створення іміджу, але цього мало. Потрібно забезпечити follow-up, а це вже проблема виділеного ресурсу. В АППАУ це залишається проблемою, й ми знову повертаємось до питання фандрейзингу. Цікавим для нас були свідчення восени від партнерів з УАМ, які підтвердили, що запуск експорту в меблевиків був тісно пов’язаним з надходженням гранту.

Листопад: другий Trans4mation

Цей форум став справжньою втіхою для прихильників Індустрії 4.0 за що велика подяка IT-Enterprise. 1000+ чоловік щодня, якісний формат, потужні кейс-стаді, окремий policy-day – все разом це справило сильне враження на всіх залучених осіб.

Головні інсайти: крім гарних вражень, на рівень справжніх інсайтів тут заслуговують, на нашу думку два – 1) здатність передових лідерів ІТ-сектору видавати на потоці як нові продукти (KOEEBOX), причому в новій для себе ролі hardware й 2) так і нові маркетингові матеріали (кейс-стаді). Фактично, IT-Enterprise підготували 4 нові якісні ролики за період буквально 2-3 місяців. Ну і ще раз зазначимо про рівень інтересу – причому саме від кінцевих замовників. Це розвіює сумніви та скепсис опонентів Індустрії 4.0 про те, що ринку в нас нема, чи що замовники не хочуть інновацій.

Листопад-грудень: серія круглих столів в проекті «Інтеграція 4.0»

Серія онлайн заходів в проекті «Інтеграція 4.0» є однією з найцікавіших подій в експертних дискусіях 2020. Від прояснення ролей 9 категорій учасників інноваційних екосистеми, стану регіональних стратегій по 5 регіонам, їх різниці – й до виявлення системних проблем застосування європейських методик в Україні, – перелік тем та питань є дуже цікавим та важливим.

Головні інсайти. Інсайти тут свіжі, їх багато – наприклад, важливим було для нас в 2020 усвідомлення ролі науковців як policy-makers. Інцидент з організаторами україно-європейської конференції 2 грудня, на якій взагалі не було бізнесу, підняв на поверхню гостру проблему ізолювання влади від бізнесу, що пізніше переросло в тему паралельних світів не тільки в цих категоріях, а власне й серед інших. З позитивного боку, тут варто відмітити чисельні свідчення про зацікавленість та готовність сторін до співпраці.

Грудень: початок обмінів кращими практиками кластерів України

Це ще одна успішна ініціатива 2020, яка пов’язана вже з діяльністю кластерного комітету Industry4Ukraine та партнерів. Завдяки Запорізькій ТПП з одного боку, й кластерному комітету з іншого – в грудні ми організували серію вебінарів, де розпочали фіксацію кращого досвіду кластерних організацій – як Kharkiv IT-cluster, АППАУ, Українська меблева асоціація, Морський кластер України, Миколаївський кластер RinnoHub та інших учасників.

Головні інсайти: їх багато, й звіти по цим вебінарам ще готується – ось звіт 1-го вебінару. Якщо про головні – то, звісно, це про силу колективної співпраці. Провідні кластери показують значно кращі результати, в тому числі, для своїх членів, ніж організації, які не об’єднані, чи які не залучають своїх членів до вирішення спільних проблем.

Головні напрями для 2021

Отже, що з цих інсайтів слідує як висновки та уроки, які варто брати в з собою 2021?

1. Рік, що минає, знову переконав нас в необхідності подальшого об’єднання та консолідації зусиль всіх стейкхолдерів промислових хайтек навколо засадничих положень Маніфесту нової промисловості. Fail з MedTech, млявість уряду в швидких змінах в промисловості, що продовжує падати, відсутність політик та програм розвитку, незбалансований бюджет країни на 2021 тощо – все це ще раз переконує нас, що і цей уряд не вийшов на розуміння того, як приймати виклики де-індустріалізації країни і якою в цих процесах є роль нових технологій. Тому учасники Industry4Ukraine разом з іншими стейкхолдерами промислового та хайтек розвитку мають потроїти зусилля, щоб консолідуватись й збільшити вплив на уряд країни та його рішення.
2. Стратегічний курс потрібно витримувати в тому числі через якісну аналітику та рекомендації до дій. Тому нам потрібно утримати діяльність Аналітичного центру Industry4Ukraine, який був створений саме завдяки ініціативі АППАУ – його дайджести, й спільна з партнерами робота «Інструменти промислової політики» підтвердили необхідність якісної аналітики, вироблення чіткого стратегічного курсу в умовах постійних змін, й умовах втрати стратегічних пріоритетів багатьма стейкхолдерами. До важливих надбань 2020, як засадничих положень, ми також включаємо також розвинуті Аналітичним центром поняття стійкості (resilience) та того, як цю стійкість покращувати в умовах кризи.
3. Український рецепт 2020 – потрібно в рази збільшити стійкість спільнот, потім уряду. Просто тому, що ставка на спільноти в 2020 показала себе значно краще, ніж сподівання на «сильний та мудрий уряд». [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Звідси, – фокус на інституціях: в чисельних документах восени й від імені АППАУ, й від імені Industry4Ukraine ми стверджуємо «Інституції важливіші ніж інструменти. Й серед інституцій першочерговими є недержавні!»[/perfectpullquote]

Спільнота АППАУ торує свій шлях до галузевої (І4.0) інституції. Ми швидко та злагоджено реагували на кожну зміну ситуації – прихід COVID-19, формування рис NextNormality, перехід в онлайн тощо. Але більш важливим є наш вклад в інституційний розвиток Індустрії 4.0 – останні пропозиції щодо дисбалансів НЕС 2030 по суті є розширенням, конкретизацією та суттєвим доповненням національної стратегії Індустрії 4.0. До цього можна додати тільки те, що ми самі ж і виконуємо зрештою те, що пропонуємо.

4. Досвід 2020, наша реакція на нові зміни через формування «команд швидкого реагування» з середини спільнот також доповнюють та розширюють нашу концепцію «Агентів змін». Очевидно, що ця концепція, доповнена також працями світових консультантів як McKinsey лежить в основі і нашого кластерного, регіонального та інноваційного розвитку, зокрема, й в діючих проектах ClusteRISE, «Інтеграція 4.0», ініціативі EIF, а також проявленні лідерства в технологічних ініціативах (Discovery 4.0). [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Низові, повністю автономні, але добре скоординовані  команди з сильними лідерами – ключ до успіху в умовах непередбачуваності змін та нових криз. [/perfectpullquote]Ця модель, ця мета буде драйвити нашу спільноту й в 2021. Гендерний баланс при цьому також важливий )
5. Нам потрібне сильне переформатування та зміна методів щодо експорту та інтернаціоналізації. Звісно, потреба в фінансування та ресурсі тут це пріоритет №1. Але уроки 2020 говорять про те куди направляти це фінансування – не тільки й не стільки в сайти, контент та торгові місії. В рази більше значення сьогодні мають наявність діджитал платформ нового покоління (досвід участі в бельгійському АРМ), стратегічні інсайти та пропозиції щодо інтеграції України в європейський та світовий простори, а також розбудова мережі партнерів з впливових міжнародних організацій та експертів.
6. Рішення про вивід Центрів 4.0 за рамки системи ЗВО є не простим, але очевидним з точки зору потреб бізнесу. Центри 4.0 були й залишаються ключовим елементом нової екосистеми Індустрії 4.0 – інших, діючих в нас де-факто немає. Але з точки зору реалізації запропонованих  в 2018 ролей, процеси їх становлення йдуть надто повільно. Навіть внутрішні комунікації, не кажучи про зовнішні, залишаються величезною проблемою всіх університетів. COVID-19 став лакмусовим папірцем щодо їх стійкості, спроможності реагувати на нові виклики, а також приналежності до бізнес-спільноти. Й тому питань до функціонування Центрів 4.0 все більше. Потрібні зміни.

Ці висновки та досвід 2020 доповнюють результати стратегічної сесії Правління АППАУ й лягають в основу пропозицій виконавчої дирекції для загальних Зборів АППАУ, які відбудуться в 2021.

З 26 по 28 квітня в Україні пройшов 1-ший український кластерний тиждень, сфокусований на темі «Діджиталізація промислових МСП». 28 спікерів з 11 країн ЄС, включно з 12 українськими кластерами впродовж 3 днів обговорювали актуальні теми розвитку кластерних політик в країнах ЄС та Східного партнерства, стану та напрямів діджиталізації МСП, а також розвитку індустріальних екосистем. Цей захід став великим кроком вперед української кластерної спільноти у напрямі до власної консолідації, а також вирівнювання з кращими практиками ЄС.

Контекст заходу

Захід був спланований з 2020 року в рамках проекту ClusteRISE, як приєднання до європейського кластерного тижня молодих кластерів ІАМ з Запоріжжя та Харкова.  Але в березні виявилось що цього року EU cluster week не проводиться й тому було прийнято рішення про проведення власного загальноукраїнського тижня з залученням міжнародних спікерів. Головний акцент в дискусіях планувалось зробити на спільних моментах вирівнювання країн Східного партнерства (СхП, англ. EaP – Україна, Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія та Азербайджан) з найближчими сусідами Східної Європи, а також розвинутими країнами ЄС.

Останній великий кластерний захід був в Україні в 2018 році, тому організатори намагались привернути увагу різних категорій українських стейкхолдерів до загального стану кластерного руху України, окремих проявів прогресу, й перш за все, появи проєкту Національної програми кластерного розвитку до 2027, – й тим самим стимулювати інтерес до цієї сфери розвитку.

Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППАУ), як виконавець проєкту ClusteRISE виступила організатором кластерного тижня, мобілізуючи при цьому свою партнерську мережу, а також кластерний та орг. комітети платформи Industry4Ukraine.

Великі теми вирівнювання

За кількістю презентацій, обсягом отриманої інформації та якістю окремих виступів та дискусій цей захід, очевидно, не має собі рівних в кластерній історії України. Загалом, всі їх можна розділити на 5 великих тем вирівнювання (alignment) – адже саме заради цього вирівнювання та «прокачування» наших кластерів у розумінні європейських пріоритетів й проводився цей тиждень.

1. Вирівнювання з європолітиками

Пріоритети європейського розвитку кластерів презентували 4 спікери – представники інституцій від Єврокомісії. Christophe Guichard, керівник кластерного напряму з директорату розвитку підприємництва та МСП (скороч. -DG Grow) Єврокомісії представив головні стратегії кластерного розвитку ЄС в умовах зеленого та цифрового переходу. Пан Гішар підкреслив визначальну роль кластерів у реалізації вказаних стратегій, а також в стратегіях стійкості в умовах пандемії COVID-19, включно з посиленням 14 ключових індустріальних екосистем.  Marta Batala Massana (DG Grow) представила новий сервіс ЄС для МСП – програму Advanced Technology for Industry. Мова про комплекс аналітичних інструментів для моніторингу 16 ключових технологій Індустрії 4.0, їх стану, тенденцій розвитку, конкурентних аналізів тощо. Все це віднині – безкоштовний сервіс, який доступний інноваційним фірмам з МСП. Ще 2 спікери з Брюсселю, Jan Maarten de Vet та Veronika Muller презентували поточний стан та нові можливості Європейської платформи кластерної співпраці (ЕССР).

[caption id="attachment_3421" align="alignnone" width="1173"] ClusterXchange – новий інструмент на платформі ЕССР для обміну кращим досвідом[/caption]

Таким чином, ці виступи орієнтували українські кластери відносно пріоритетів кластерного розвитку ЄС та доступних інструментів. Тут доречно відзначити, що інтерес до ЕССР різко виріс в Україні впродовж квітня, чому сприяла також промоція нашого партнера FORBIZ, який спільно з АППАУ організував окремий детальний вебінар – воркошоп на тему функціоналу та можливостей ЕССР.

Окремі теми вирівнювання з ЄС демонстрували на кластерному тижні й українські спікери, зокрема, Олена Фесенко представила можливості міжнародної співпраці в рамках мережі EEN.

2. Україна – країни СхП – країни Східної Європи – вирівнювання в кластерних політиках

Огляду кластерних політик був присвячений перший день конференції. Доповіді на цю тему зробили Анастасія Константинова (досвід Іспанії та Австрії), Givi Kochoradze з Грузії та Анна Поболь з Білорусії (про стан у своїх країнах). Огляд розвитку кластерів промислових хайтек та нашої програми розвитку до 2027 від імені кластерного комітету Industry4Ukraine зробив Юрчак Олекандр, СЕО АППАУ. Загалом, країни СхП мають спільні риси та тенденції. Велика зона росту – це слабка участь держави. Позитивна сторона – це динаміка розвитку кластерів, що добре видно в Україні та Грузії. Водночас, експерти констатували, що розриви між країнами ЄС та СхП в цій сфері зростають. Інструменти та програми підтримки ЄС, звісно, мають позитивний вплив й стимулюють наш розвиток. Але без участі владних структур, без власних, національних цільових політик та програм кластерного розвитку країни СхП будуть й далі відставати.

[caption id="attachment_3422" align="alignnone" width="1195"] Тема DIH активно просувається в країнах СхП в тому числі через програму EU4Digital[/caption]

3. Діджиталізація МСП – фокус на центрах експертизи Індустрії 4.0

Найбільш насиченим був другий день, де в дискусіях обговорювались ключові виклики діджиталізації МСП. Yannick Fourastier (Україна – Франція) нагадав всім про базові умови в цій сфері – ними є доступ до фінансів та готових технологій. Якщо з фінансами в Україні більш-менш все зрозуміло, то з технологіями не все так просто. Багато хто з стейкхолдерів Індустрії 4.0 розуміє під цим поняттям наявність продуктів, експертизи чи окремих акторів, як розробники та системні інтегратори. «В Україні є 200 тис програмістів, отже ніяких проблем з діджиталізацією МСП не може бути» – подібні міфи про силу ІТ-сектору є розповсюдженими в Україні. В дискусії про стан МСП, Іван Мовчан (СЕО компанії УВК, Харків) уточнив, що технології для його підприємства – це високо кастемізовані, готові інноваційні рішення для конкретного застосування в його конкретній галузі. Й що в Україні важко знайти такі інноваційні рішення 4.0 в тому числі з причин відсутності фінансових стимулів по впровадженню передових технологій та слабкої внутрішньої експертизи замовника.

Відповідно, одним з найважливіших пріоритетів є наявність Центрів експертизи Індустрії 4.0, спроможних –

а) надавати доступ до готових рішень Індустрії 4.0 та – або швидко їх тестувати,

б) знаходити фінансування для їх впровадження,

с) консультувати та навчати замовника.

Нині центрів з таким набором функцій у нас просто немає.

ЄС давно вирішив це питання в себе, пропонуючи цілу мережу подібних центрів (DIH) й відповідні програми стимулювання МСП. Michael Ruiz з Австрії (TechLink) підняв дискурс на вищий рівень, очевидно, типовий для розвинутих країн – як ця мережа, або точніше мережі (оскільки центрів експертизи в ЄС вже чимало) мають між собою краще взаємодіяти. А виступ Balozs Barta з угорського DIH (PBN) вже заслужив на окремий звіт АППАУ – в ньому ясно простежується шлях до DIH.

Дуже цікавим є досвід підходів в Білорусїі, його демонстрував Андрій Шеко з національної Асоціації робототехніки. Наразі в республіці створюються центри «мобілізатори» промислових стартапів І4.0.

Олег Щербатенко (голова правління АППАУ) демонструючи ряд розвиткових проектів в Індустрії 4.0, резюмував, що назагал українські підходи та проєкти, які генерує бізнес, ідентичні європейським. Але без участі держави вони не мають шансів на швидку реалізацію та масове розгортання в Україні. А наразі така участь та підтримка практично відсутні.

Як бачимо, експерти єдині в тому, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]діджиталізація промислових МСП потребує розвинутих сервісних та інноваційних екосистем Індустрії 4.0, які в свою чергу швидше створюються цільовими й добре фінансованими державними програмами.[/perfectpullquote]

Й де мережа галузевих та секторальних Центрів експертизи є наріжним камінем інноваційних екосистем. В цьому напрямі країни СхП дуже відстають від ЄС.

4. Індустріальні екосистеми – реперні точки

Ця тема звучала на 3-ій день конференції й де домінували українські спікери. Володимир Власюк з ДП «Укрпромзовнішекспертиза» демонстрував прихований потенціал українських промислових секторів й акцентував що для його реалізації країні потрібні відповідні умови – як цільові фонди, регуляторні стимули, розвинуті інституції. Оксана Донська з Української асоціації меблевиків, власне й демонструвала цей потенціал меблевої галузі, показуючи 30% темпи зростання експорту. Марія Шевчук (Офіс з просування експорту, ЕРО) розповіла про портфель послуг ЕРО, який значно розвинувся за останні 3 роки й орієнтований саме на МСП.

[caption id="attachment_3424" align="alignnone" width="1190"] Інжиніринг та машинобудування є одним з пріоритетів ЕРО.[/caption]

Щодо теми інтеграції в ланцюги доданої вартості (ЛДВ), Володимир Власюк підкреслив, що Україна потребує усвідомленої та цільової стратегії такої інтеграції, відповідних інструментів, які задають фокус на інтеграції в ланки з більшою доданою вартістю, а не просто експорт сировини.

Ця стратегія інтеграції в ЛДВ, спільно зі зростанням портфелю послуг та стимулами для міжнародної співпраці є тими реперними точками, від яких мають відштовхуватись наші кластери.

5. Перший консолідований вихід українських кластерів

Ще одна окрема тема кластерного тижня – це консолідована презентація українських кластерів. Ці виступи висвітлює окремий звіт на платформі Industry4Ukraine. Його ключовий меседж про те, що міжнародна співпраця є одним з ключових факторів успіху в розвитку кластерів й, власне, ці 3 дні, а також можливості matchmaking були корисними для українських кластерів, особливо молодих для розуміння аспектів такої співпраці. В рамках цих обмінів варто зазначити участь керівника Литовського кластеру автопрому Dr. Andrius Rakickas – певні домовленості про обміни вже досягнуті з спорідненим українським кластером.

 

[caption id="attachment_3425" align="alignnone" width="1142"] Експорт та міжнародна співпраця – очікування №1 більшості кластерів промислових хайтек[/caption]

Спільне комуніке країн СхП

Попередні висновки та пропозиції прозвучали в заключному резюме 3-го дня конференції.

Спільно, країни СхП наголошують, що не зважаючи на певний прогрес останніх років в кластерному розвитку, він відбувався радше «не завдяки, а всупереч». Ситуація з державними політиками в цій сфері є подібною у всіх країнах СхП – вони є радше на низькому рівні й сприяння розвитку кластерів з боку державних інституцій є відверто слабким. Це спричинює подальше відставання країн СхП від ЄС й це особливо помітно в сфері цифрових інновацій в промислових секторах, де критичні для розвитку інфраструктурні елементи, як Центри експертизи для МСП, технопарки та акселератори, бізнес самостійно не може створити.

В якості рекомендацій для кластерів, представники країн СхП пропонують посилювати співпрацю з ЄС в сфері цифрового та зеленого переходів, й розвитку індустріальних, інноваційних екосистем. Мова йде також про посилення С2С (між-кластерних) обмінів як між країнами СхП, так і Східної Європи та ЄС. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Кластерні організації країн СхП мають також краще інтегруватись в існуючі програми підтримки як ECCP, EU4Digital, EU4Business й спільно працювати зі своїми урядами над питаннями швидшої інституціоналізації програм кластерного розвитку.[/perfectpullquote]

Для реалізації цих планів, країни запропонували створення кластерного комітету країн СхП, який має взяти на себе ролі подальших обмінів та їх координації. Повний текст комуніке англійською мовою знаходиться в підготовці.

В якості головного підсумку конференції, варто зазначити, що для українських кластерів цей захід став потужним каталізатором до міжнародної співпраці. Чимало кластерів вперше відкрили для себе різноманітні аспекти програм та підходів ЄС, глибше усвідомили важливість цілісного інноваційного та екосистемного розвитку, побачили реальні приклади Центрів експертизи й те, як працюють інструменти підтримки та стандарти якості кластерного менеджменту.

Кластерний комітет Industry4Ukraine планує й надалі активно розвивати міжнародні обміни кращим досвідом  – слідкуйте за нашими анонсами.

АППАУ щиро дякує за підтримку представників європейських інституцій, наших численних зарубіжних партнерів та колег, а також наші кластери та партнерів в Україні.

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконується АППАУ в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

9 листопада в режимі онлайн відбувся 1-ий широкий обмін учасників проекту ClusteRISE. Спікерами виступили представники АППАУ, координатори кластерів ІАМ, представники науки та освіти регіональних університетів Запоріжжя та Харкова, а також інших регіонів. Вебінар та його обговорення мали на меті презентацію та фіксацію поточних викликів інноваційного розвитку вказаних регіонів, які дотичні до проектів смарт-спеціалізації та кластеризації.

Попередня синхронізація та підготовка учасників

Учасники проекту дійшли згоди щодо комплементарності підходів смарт спеціалізації, кластерного розвитку (й особливо в рамках проекту ClusteRISE), українського руху Індустрії 4.0, й також результатів, які мають бути на виході

Учасники проекту вже достатньо консолідовані навколо цільової моделі співпраці, яка на 1-му етапі передбачає більш точний розподіл ролей учасників інноваційних екосистем в кількох регіонах. Кілька нарад по цій моделі, й також голосування що відбулось напередодні в соц. мережах дозволили дійсно побачити ряд проблем. Зокрема те, що лідерства в цих інноваційних процесах не демонструє наразі жодна категорія учасників. А окремі ролі просто «висять» – наприклад, мало хто розуміє яку роль сьогодні відіграють науковці. Або ж влада. Також багато питань до наявності рушіїв співпраці – чи дійсно в регіонах «включені» такі механізми як регулярний нетворкинг та обміни між категоріями учасників інноваційної екосистеми, якими є інструменти підтримки інновацій, чи достатня довіра тощо, – детальніше опис моделі див. за цим посиланням.

Вебінар мав прояснити ці речі відносно кожного регіону.

Головні висновки заходу

Спікери представили великий обсяг інформації по всім зазначеним питанням.

Головні висновки є наступними

• В ряді регіонів ми бачимо яскраву картину «спрощення економіки», коли важливі традиційні високотехнологічні сектори виключаються з регіональних пріоритетів. Очевидно, що це є наслідком де-індустріалізації країни, що триває в національних масштабах вже багато років.
• Але в зв’язку з цим [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]є питання про роль регіональних стратегій та регіональної влади – чи намагаються вони встановити «перший рубіж оборони»? [/perfectpullquote]Адже на місцевому рівні також є чимало засобів та інструментів впливу. Вебінар не дав ясних відповідей на ці питання, але однозначно сприяв покращенню діалогу на цю тему між бізнесом та владними структурами. Зокрема, представники кластерів ІАМ з Запоріжжя та Харкова зазначили про високий рівень рівень промисловості в регіональних стратегіях, але й певні “перекоси”  – зокрема, в Запоріжжі пріоритети смарт-спеціалізації враховують головним чином інтереси великих підприємств, тоді коли місцевий кластер ІАМ представляє МСБ.
• Частина проблематики щодо встановлення вірних пріоритетів та цілей на регіональному рівні лежить в площині процесів узгодження. В ряді регіонів майже очевидно, що ці процеси є слабкими – іншими, словами, комунікації та узгодження важливих пріоритетів розвитку є радше на низькому рівні. Це означає, що бізнес має більш активно моніторити процеси стратегування та відстоювати свої позиції, а в ряді випадків вимагати включення відповідних цілей в регіональні стратегії.
• Щодо популярної в ЄС ідеї створення нових індустрій, які замінюють або значно доповнюють традиційні галузі і які тому й потрібно включати в пріоритети розвитку – експерти прийшли до висновку що появу таких (emerging) індустрій потрібно добре аргументувати на рівні статистичних даних.

До вебінару  також велась дискусія про новий рольовий розподіл між учасниками інноваційних екосистем. Голосування в мережах згенерували ряд питань до категорій владних структур, науковців та промисловців. Отже які висновки після вебінару? –

Науковці є власниками бази наукових, системних знань й також утримують наукові школи. Згідно Ігорю Бжезицькому, директору Каховського електромеханічного заводу, ця роль є важливою в ряді випадків, коли промисловці шукають нові ідеї та знання. Водночас, він підтвердив, що звертання до науковців за грунтовними інноваційними рішеннями є радше марними, – подібні дослідження потребують серйозних інвестицій, за які, зазвичай, відповідає держава.

Ми також констатували, що в багатьох регіонах науковці є лідерами стратегічного планування, – навіть склад наших учасників вебінару є показовим, більшість з них представляють НДІ та університети. Важливим є напрацювання щодо інноваційного розвитку, зокрема Володимир Кузін з Нікополя розповідав про розробки в інноваційному брокериджу, що датовані ще 2011 роком. Олександр Юрчак з АППАУ ставив питання про систематизацію таких напрацювань на державному рівні та їх спадковість. Адже сьогодні в роботі з університетами та НДІ АППАУ констатує відсутність інноваційного брокериджу як найбільшу прогалину в цих установах. І якщо це було відомо ще 10 років тому і навіть є грунтовні напрацювання, то чому так мало змін?

Щодо ролі кластерів, на вебінарі звучали тези, що вони можуть брати на себе ролі справжніх каталізаторів та фасилітаторів зближення та покращення діалогу учасників інноваційної екосистеми. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Унікальна здатність кластерів – це вироблення «єдиної мови» між учасниками, оскільки відповідні процеси, зазвичай, вже відлагоджені в зрілих кластерних організаціях, або ж налаштовуються значно швидше в нових .[/perfectpullquote]

Наскільки ці та інші учасники регіональних екосистем готові до нових ролей та посилення співпраці покаже час.

В листопаді учасники проекту ClustRISE проведуть ряд робочих зустрічей з учасниками місцевих спільно.

Захід реалізований в рамках проекту ClusteRISE, за підтримки Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС-Україна у сфері торгівлі» починають співпрацю задля розвитку кластерів в сфері промислових хайтек. Проєкт передбачає підтримку розвитку 2х кластерів ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування) в регіонах Запоріжжя та Харкова.

 

Другий обмін кращими практиками передових кластерів України для нових відбувся за темою експорту та інтернаціоналізації 10 грудня. Захід був організований Запорізькою ТПП в рамках проекту ПРООН підтримки кластеру “Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування” для Запорізького регіону. Цим звітом надаємо головні деталі та підсумки цього заходу.

Контекст та виклики для молодих кластерів

Згідно всіх опитувань та висновків АППАУ з попередніх років, експорт та інтернаціоналізація є пріоритетом №1 для всіх секторів інжинірингу, автоматизації та машинобудування. Причина банальна – внутрішній ринок є надто малим, а його динаміка розвитку просто пригнічує – в Україні продовжуються процеси де-індустріалізації. Відповідно сотні інжинірингових фірм та виробників не потрібні в цій державі в тій кількості, в якій вони існують сьогодні.

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Єдиний вихід – це експорт та інтеграція в глобальні ланцюги.[/perfectpullquote]

Власне, по цьому шляху вже пішла ІТ-галузь, – до 90% послуг, що виробляється в Україні знаходять своїх зарубіжних клієнтів. Чому й б інжиніринговим секторам активніше не рухатись подібним сценарієм? Про це АППАУ говорить роками, й вже є пропозиції і початкової експортної стратегії, і інтеграції в глобальні ланцюги, й перші конкретні інструменти як сайт інноваторів Індустрії 4.0 англійською.

Hannover Messe 2020 мав стати проривним проектом в сенсі фінансування цих активностей, але через COVID-19 був анульований. Відповідно, з квітня по грудень АППАУ форсувала цілий ряд активностей в онлайн, а також знову порушила питання експортних стратегій в Індустрії4.0, які б підтримувались державою.

Олександр Юрчак, модератор заходу й ген. директор АППАУ в своєму введенні розповів деталі цього контексту й фокусував на меседжі, що секторам ІАМ потрібна в рази більше підтримка – поодинці малому та середньому бізнесу з цих секторів важко вирішувати цілий комплекс проблем в цій сфері. Також він відмітив, що вимоги та критерії процесу інтернаціоналізації відрізняються від експорту –

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]тут мова йде радше про інтеграцію в глобальні ланцюги та інноваційні екосистеми, й де фокус в пропозиції цінності робиться не стільки на готовому продукті, як на власній експертизі й розумінні того, як вона може доповнювати іншу.[/perfectpullquote]

Особливо, ці процеси зміщення фокусу в ланцюгу доданої вартості важливі для інноваційних та хайтек секторів й вони потребують іншого рівня кооперації, в тому числі внутрішньої. Наприклад, українські хайтек щороку втрачають цікаві грантові можливості фондів як Horizon 2020 (зараз Horizon Europe), оскільки такі проекти передбачають наявність колективних процесів «раннього попередження» (виявлення цікавих проектів), швидкої внутрішньої та зовнішньої кооперації, потужного опрацювання всередині та видачі пропозицій. Спроба АППАУ налагодити таку кооперацію в проекті ЕІF була радше невдалою.

Актуалізований (post-COVID-19) перелік викликів, озвучений на початку вебінару наступний

• «Цей дощ надовго» – як перенести в онлайн класичні оффлайн переваги. Адже вже ясно, що й 2021-ий рік буде продовженням 2020-го в сенсі блокування оффлайн активностей.
• З іншого боку, українські промислові хайтек не надто просунулись в діджитал маркетингу ні в попереднє десятиліття, ні в 2020. Отже, як розрізняти та краще використовувати нові можливості онлайн, яких й не було ніколи в оффлайн? і про які можливості йде мова?
• Критичність ресурсу для експорту та інтернаціоналізації: де він має бути та який? Чи можливі варіанти «колективного» ресурсу – адже ясно, що навіть на рівні кластеру важко створити «універсальний» та в однаковій мірі сильний ресурс для всіх учасників спільноти?
• Як розрізняти та налаштовувати потреби кластерів в експорті та інтернаціоналізації – з урахуванням їх різниці?
• Які методи є найбільш ефективними як для експорту так і для інтернаціоналізації
• Які компетенції необхідно кластерам розвивати в першу чергу

В цьому загальнонаціональному контексті, активізація цих процесів та спроб розвитку на регіональному, кластерному рівні є додатковим та дуже важливим інструментом для спільного покращення наших позицій в сферах експорту та інтернаціоналізації. Й тому важливий та цікавий досвід інших кластерів та учасників екосистеми Indsutry4Urkaine, які вже мають досвід експорту та інтернаціоналізації.

Кейси учасників інноваційної екосистеми Індустрії 4.0

Роман Ханжин, координатор Морського кластеру України (МКУ) розповів про типові питання інтернаціоналізації. Активний нетвокринг має відбуватись не тільки всередині кластеру, а відразу з потенційними міжнародними партнерами. Цього року МКУ взяв участь в кількох міжнародних онлайн заходах. А завдяки присутності в кластері 2-х фірм нідерландського походження (MDEM та C-jobs) ці відносини вже мають потужну підтримку та досвід. Разом з тим, онлайн інструменти, що пропонуються на ринку сьогодні є дуже різними. Роман привів приклад великого SMM (Shipbuilding Machinery & Marine technology) форуму-виставки в Гамбурзі. Подібний інструмент представляє дійсно велику цінність – тут є маркетплейс, куди заходять тисячі компаній, є можливості matchmaking, вбудовані інструменти промоції та нетворкингу й все це пропонується для учасників ринку на 1,5 року. Але доступ до платформи є досить дорогим для молодого кластеру (5 тис євро), який ще не має відповідного бюджету. Морський кластер шукає можливості спів-фінансування по участі в подібних виставках. Крім самого «квитка» для доступу до такої платформи, необхідно інвестувати в якісний контент – в першу чергу, презентаційний відео-контент.

Роман Кравченко, директор компанії 482.Solutions, яка входить в АППАУ є активним учасником робочих груп асоціації по експорту та розвитку стратегії Індустрії 4.0. Його кейс – чудовий приклад інтернаціоналізації в Індустрії 4.0.

Роман розпочав свій виступ з пропозиції співпрацю до Морського кластеру України в розвитку портової інфраструктури Сінгапуру, де 482.Solutions вже має свої встановлені позиції в локальній екосистемі. Р. Кравченко акцентував на важливості інтеграції в глобальні та локальні екосистеми. Регіон південно-східної Азії є цільовим ринком для їх компанії, де Сінгапур є центром зони ASEAN, яка включає 10 передових країн цього регіону, й є 3-ьою економічною зоною світу після США та ЄС. Сінгапур – це по суті, хаб, кластер, маркетплейс дуже відкритий для всіх гравців цієї зони. Прикметно в цьому сенсі, що наступний Всесвітній економічний форум 2021 пройде в Сінгапурі.

Компанія активно подається на гранти, зокрем, є шанси в 2021 прийняти участь в проекті Eureka GlobalStars. Роман розповів чимало цікавих деталей про особливості інтеграції в локальну інноваційно екосистему енергетики, хто є її акторами, які зв’язки є важливими й кадр нижче демонструє наскільки системним є рівень 482.Solutions до розуміння того, як працюють екосистеми.

Повертаючись до проблематики інтернаціоналізації, Роман відмітив спробу АППАУ 2020 створення механізму підтримки для МСБ через ініціативу EIF й підтвердив необхідність її завершення в 2021.

Досвід кращих кластерів

Першою виступала Оксана Донська з Української асоціації меблевиків (УАМ). Експорт в УАМ тісно зав’язаний на початкове вироблення сильної пропозиції цінності для споживачів. Для цього УАМ будує розвинуту екосистему виробничої кооперації, залучаючи архітекторів та дизайнерів, й одночасно покращує рівень пропозиції кожної категорії – тренінги, вебінари, воркшопи проходять постійно.

Причини фокусу на експорті – ті самі, що й інших секторів, – внутрішній ринок є надто малим для українських меблевиків. Тому УАМ в 2015-16 роках ввели системну експортну програму й відтоді мають постійне зростання, в середньому на 14% на рік.

Сьогодні експорт йде на 114 країн світу, 80% з них – в країни ЄС. Водночас, резерви для покращення ще є. Оксана Донська навела перелік найбільш ефективних інструментів, що використовуються в УАМ.

У виступі Оксани є багато цікавих деталей – рекомендуємо переглянути відео з 55-ої хвилини. Зокрема, звертає на себе увагу ті свідчення, які говорять що«миттєвих перемог», тобто угод, немає в жодному з обговорюваних інструментів.

Цікавою була дискусія з Оксаною про ефективність оффлайн – онлайн інструментів. «Онлайн заходи мають низьку ефективність», – каже Оксана Донська. УАМ планує продовжити оффлайн заходи, використовуючи «вікна карантину» по тим країнам, де це можливо. Але УАМ не виключає використання онлайн інструментів в 2021 – «все залежить від ефективності», – каже Оксана. Важливо демонструвати товар, повністю наближеним до реальності – тобто, відео, 3D тощо, що дає максимально повне представлення про продукт та – чи виробничі потужності.

У виступі Ольги Шаповал з Kharkiv IT-cluster цікавим є ряд свідчень про важливість позиціонування кластеру й використання для цього таких інструментів як брендинг. Харківська спільнота ІТ позиціонує себе як «українська кремнієва долина» – №1 в Україні за кількістю ІТ-спеціалістів та компаній. Для цього кластер пропонує не тільки потужний піар, брендинг та експортний маркетинг, але й великі міжнародні заходи – фокусуючи на освітній екосистемі. В 2020 в цьому форумі прийняло участь 12 країн світу й він проходив в онлайн.

Таким чином, кластер залучає в Україну потенційних клієнтів, інвесторів та партнерів. Як результат цих зусиль, 95% послуг кластеру складає експорт, з них 75% – США. Це більше 1 млрд доларів США експортних надходжень для регіону.

Важливим елементом залучення є повна інформації про кластер – для точного обліку та представлення повної інформації про можливості, кластер залучає професійних дослідників.Окремо, кластер приділяє велику увагу промоції своїх можливостей через державні органи влади. За участю губернатора області постійно проходять зустрічі на високому рівні, в тому числі, з послами зарубіжних держав, де презентуються можливості ІТ-кластеру.

Також в арсеналі тактик кластеру є багато matchmaking events, поїздки по обміну досвідом та В2В зустрічі. Дуже цікавим виглядає також інструментарій для внутрішньої колаборації та нетворкингу, що дозволяє компаніям швидше пропонувати колективні рішення для зарубіжних клієнтів.

Висновки та рекомендації для кластерів на 2021

Отже, які висновки та рекомендації для кластерів України та їх учасників з цього вебінару? Дещо узагальнимо їх також попередніми висновками АППАУ та платформи Industry4Ukraine,  –ми мали їх багато в 2020, – й сформулюємо їх у вигляді ключових факторів успіху.

1. Вироблення сильної пропозиції цінності

Це безумовно фактор №1 з якого починається будь-який колективний експорт. АППАУ зазначала, що й в рамках підготовки до Ганноверської виставки 2020 зрозуміти й виробити спільний продукт української Індустрії 4.0 було важко. Але важко було зрозуміти навіть УТП окремих представників.

В кінцевих порадах до учасників наші експерти також на цьому наголошували. «Що можуть дати нові кластери та їх учасники своїм зарубіжним партнерам – це одне з головних питань. Й  початковий облік та ідентифікація пропозицій, як це зробив харківський ІТ-кластер, є дуже важливим етапом», каже Роман Ханжин . «В чому цінність вашого продукту (УТП), для яких цільових ринків він призначений – це головні питання на початку експортної діяльності»,  каже Ольга Шаповал.

2. Фактор початкових інвестицій 

Для молодих кластерів початкові інвестиції є стартом для діяльності, й очевидно, фактором №2. АППАУ не змогла подолати цей бар’єр, й експорт української Індустрії 4.0 все ще в початковій фазі. УАМ скористались грантами USAID, а ІТ-кластер самостійно зміг його подолати. Всі ці 3 різні ситуації досить показові, але назагал для промисловців більш типовими є приклади АППАУ та УАМ.

Тому нашим молодим кластерам ІАМ потрібно вже думати, де шукати цю підтримку й розвивати в себе функцію фандрейзингу.

3. Стратегія виходу на зарубіжні ринки та її ефективна реалізація

Дуже багато цікавих свідчень та деталей про особливості виходу, важливості адаптації до контексту локальних ринків було в виступі УАМ. Про це говорив і Роман Кравченко з 482.Solutions й більш точно апелюючи до стратегій, як базового поняття. Зокрема, про стратегію інтернаціоналізації – «Ланцюги доданої вартості та методи інтеграції в них– це нова модель, нова стратегія роботи на зарубіжних ринках. Й тут важлива глибока спеціалізація – кожна компанія має зрозуміти в чому її ключові компетенції та область експертизи, з якими вона хоче інтегруватись в глобальні ланцюжки» – каже Роман.

Отже, – експорт та-чи інтернаціоналізація, цільові ринки, методи входу, ваша УТП та сфери експертизи – все це питання стратегій. «Починайте з простого – зробіть план на 1-ий рік роботи й рухайтесь по ньому. Далі життя внесе свої корективи», – каже Олександр Юрчак, модератор заходу.

4. Адаптовані до COVID-19 та специфіки індустрії тактики маркетингу

Тут наш вебінар надав дуже багату інформацію. Коротке резюме

• Найефективніші тактики маркетингу, що звучали в цьому вебінарі – брендинг кластерів, торгові місії (як зарубіжні та і зворотні – байєрів), matchmaking івенти, колективні стенди на виставках, організація власних великих форумів чи виставок, міжнародна дипломатія та білатеральні відносини з іншими кластерами та об’єднаннями. «Бренд кластеру є дуже важливим – потрібно його створювати, й постійно працювати над його покращенням», каже Оксана Донська.
• Викликом 2021 є безумовно перехід на діджитал платформи та інструменти. Хоча ряд спікерів говорив про їх нинішню ще слабку ефективність, водночас очевидно, що

  [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]2021 буде роком де мікс між офлайн та онлайн тактиками остаточно зміститься в сторону онлайн.[/perfectpullquote]

  Й тому це виклик як для кластерів, так і для їх учасників – й перш за все, це стосується компетенцій самих фірм та об’єднань.

• Зокрема, викликом є наявність візуального та сучасного контенту. На цьому акцентували всі наші експерти. Й це звісно, також стаття витрат для молодих кластерів ІАМ – адже цей контент коштує дорожче у виготовленні. До речі, показовою на недавньому Trans4mation була кількість відео-контенту, що підготувала IT-Enterprise.

5. Потужна внутрішня колаборація

В реалізації всіх вищевказаних викликів та факторів успіху молодим кластерам варто відразу налаштуватись на максимальну гнучкість та колаборацію. В чисельних воркшопах, тренінгах листопада  – грудня для молодих кластерів, які відбувались в різних проектах, ми бачили домінування традиційних підходів – «мені потрібен окремий піар менеджер, менеджер з комунікацій, окремий бюжет на промоцію, окремий бюджет на…». Правда життя полягає в тому, що сам бізнес (учасники кластеру) цей бюджет не виділить. Реалії такі, що в багатьох кластерах, особливо промислових, бюджету немає навіть на утримання кваліфікованого менедмженту. Потрібно спочатку пройти певний шлях – завоювати довіру, доказати власну ефективність, виробити базові спільні цінності. Це займає час. Відтак,

зокрема

• Не (тільки) просити у влади підтримку, але вести діалог на рівних – пропонувати владі власні пропозиції та можливості, як це робить харківський ІТ-кластер. «Ми приходимо й пропонуємо конкретні інструменти для залучення інвестицій та міжнародних партнерів – й губернатору це цікаво», – каже Ольга Шаповал. В цьому підході ми бачимо зміну парадигми, –

  [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]влада – це не тільки й не стільки джерело фінансування, як додатковий канал промоції вашого бренду.[/perfectpullquote]

  Але спочатку треба створити цей бренд.

• Максимально використовувати інноваційний потенціал спільнот та галузей. Приклади, як дизайнери та архітектори покращують УТП рішень меблевиків, й далі вже промотують свій потенціал як самодостатній – це не про що інше, як про інновації та креативність. Те саме можна сказати про альянси ІТ – та машинобудівників, – що заважає більш інтенсивно нарощувати цю співпрацю у створенні сучасного контенту, не кажучи вже про більш серйозні рішення по діджиталізації? Очевидно, для початку це має стояти в порядку денному молодих кластерів, як окреме завдання.
• На платформі Industry4Ukraine ми також весною піднімали питання щодо співпраці з Офісом просування інвестицій та ТПП в цих експортних можливостях та інструментах. Вони кажуть про те, що не варто розраховувати тільки на себе – є вже існуючі сторонні можливості, часто – досутпні та безкоштовні, – але про них мало хто знає. Дайджести №6 (про експорт) та №7 (про інтеграцію в глобальні ланцюги) якраз фокусують на цих прихованих можливостях й тому залишаються актуальними для нашої спільноти. Для учасників кластерів ІАМ важливим є шеринговий ресурс, що надає АППАУ – розробка та підтримка веб-сайтів, вже існуючі англомовні ресурси, послуги з контент-менеджменту тощо.

«Ми не стартуємо з нуля. В Україні вже є маса успішних кластерів та експортерів – тому новим кластерам варто вивчати цей кращий досвід», – каже Олександр Юрчак на завершення.

Кластерний комітет й надалі є відкритим до подібних обмінів – вони будуть продовжені в 2021.

В грудні 2020 серія онлайн зустрічей зафіксувала перший обмін кращими кластерними практиками на платформі Industry4Ukraine. Ці обміни йшли відразу по кільком напрямам – в 2х проектах розвитку кластерів ІАМ за підтримки UNDP та GIZ, в проекті «Інтеграція 4.0» за підтримки ІЕП НАНУ, були також окремі – але всі координувались кластерним комітетом платформи Industry4Ukraine. Цим звітом ми підіб’ємо головні підсумки першого обміну що відбувся 2-го грудня по темі переваг кластерів для свої членів.

Вебінар був організований Запорізькою ТПП за підтримки АППАУ, запис можна переглянути тут. В сесії прийняли участь 4 кластерні організації – Харківський ІТ-кластер (директор Ольга Шаповал), АППАУ (директор Юрчак Олександр), Українська меблева асоціація (УАМ) (член правління Оксана Донська), Миколаївський кластер RinnoHUB (директор Володимир Євсєєв).

– є найбільш значимою перевагою кластерів, що звучала в виступах 2 грудня. Всі названі організації мають свої чіткі місії та ставлять амбітні цілі щодо розвитку та позицій своїх організацій. Наприклад, УАМ каже про вивід всієї меблевої галузі України в 10-топ країн світу (зараз – на 46-му). АППАУ в 2017 році змінила місію від «встановлення професійних стандартів промислової автоматизації» на «розвиток України, як високотехнологічної країни».  Місійна роль кластеру RinnoHUB – розвиток саме інноваційно-інженерної ексистеми Миколаєва.

Більш потужні організації, як УАМ, ІТ-кластер Харкова та АППАУ  ведуть для цього десятки екосистемних проектів в напрямі освітніх програм та проф. орієнтації, галузевих стандартів, зростання інновацій, підготовки кадрів, тощо. Фокус та акценти різні в залежності від галузі чи регіону. Наприклад, ІТ-кластер, УАМ та Миколаївський RinnoHUB працюють й на рівні коледжів та шкіл, АППАУ – більше на рівні університетів, та в останні роки з НДІ НАНУ.

В любому випадку, ці організації намагають залучати всі головні категорії учасників екосистеми. УАМ говорить «про зміну клімату у відносинах» – дизайнери та архітектори по-іншому почали ставитись до виробників меблів й спільно будувати нові рішення. Таким чином, й покращується внутрішня виробнича кооперація. Переглянути презентацію УАМ можна тут

Роль кластерів в розбудові екосистем – не тільки «будівника» чи рушія екосистемних змін. Часто вони виконують також роль каталізатора змін, а інколи й «чистильщика» – тобто тих, хто відсіює та фільтрує в екосистемі здорові елементи – цікаво на цю тему послухати діалог Володимир Євсєєва з Олександром Юрчаком з моменту 1:38:40. «Я розраховував, що залучення наших університетів в інноваційну екосистему буде в рази більшим. Насправді, процеси йдуть дуже повільно, й тільки одиниці включаються по-справжньому», – каже пан Володимир.

З інших переваг, що звучали на цьому вебінарі варто виділити
1. Координація та поєднання колективних зусиль й відповідно до спільних проблем учасників кластеру дає набагато швидше вирішення цих спільних проблем. Про це говорили всі кластерні організації. Й це – дуже важливо для МСБ, адже часто малий бізнес взагалі не може самостійно вирішити ряд проблем.
2. Кластери дозволяють покращувати бізнес-показники свої учасників через консолідовані, спільні послуги та цільовий розвиток. Про це багато свідчили АППАУ та УАМ. Тоді як АППАУ показувала це через послуги нетворкингу, конференцій та кейс-стаді, УАМ показували як системні елементи лін-тури, експортний розвиток, обмін досвідом та навчання для своїх членів. УАМ ростуть в експорті на 14% щорічно, при цьому 80% експорту – ЄС. Миколаївський RinnoHUB демонстрував, як поступово за 3 роки вони почали виводити місцеві стартапи на загальноукраїнський та європейський простір. У всіх цих прикладах видно також послугу фандрейзингу – кластери залучають кошти для розвитку своїх членів.
3. Створення спільних проектних рішень – дуже цікавий кейс комплексного рішення демонструвала УАМ, коли в комплектування коледжу в Ізраїлі прийняли участь 7 фірм асоціацїі.
4. Лобіювання інтересів на регіональному та національному рівнях, зміна регуляторного середовища, залучення інвестицій – прикладів тут теж було чимало. Меблевики значно посилили свої позиції на рівні Мінекономіки та торгових місіях України, Харківський ІТ-кластер є вітриною Харкова для зарубіжних інвесторів, АППАУ веде всі проекти нац. програми Індустрії 4.0.

– каже Оксана Донська про досягнення в лобіювання. Меблева галузь включена сьогодні в більшість програм державного розвитку, як експортні стратегії, міжнародна торгівельна діяльність міністерств тощо. Миколаївський RinnoHUB говорить про створення мультимодального логістичного центру, під який йде процес залучення інвестицій.
5. Внутрішній розвиток учасників кластеру через їх залучення – всі кластери активно залучають своїх учасників до своїх робочих груп та комітетів. Якщо АППАУ та УАМ говорять про десятки залучених осіб, то ІТ-кластер – про сотні волонтерів.
6. Зростання іміджу та впізнаваності галузі та її учасників. Також – у випадках Харківського ІТ-кластеру, АППАУ та УАМ – всюди ми бачимо, як брендування впливає і на позиції їх учасників, на зростання довіри до кожного з них. Важливим у створенні цього іміджу є встановлення спільних цінностей учасників організацій.
7. Національні кластерні організації як УАМ та АППАУ передають досвід та знання регіональним кластерам й фактично є їх «кураторами». Тоді як УАМ організує кластери на Рівенщині та Київщині, АППАУ веде проект ClusteRISE в регіонах Запоріжжя та Харкова, але також допомагає новим кластерам в Вінниці та Миколаєві.

Варто відмітити дещо різні підходи до створення цих переваг. Тоді як ІТ-кластер користується виключно власним бюджетом (внески членів), АППАУ та УАМ ставлять більше на грантові надходження. УАМ потужно стартував в експорті саме завдяки гранту від USAID, й ця динаміка є дуже контрастною до АППАУ яка 4-ій рік не може запустити свою експортну програму саме через відсутність коштів.
З іншого боку, даний вебінар також відбувався завдяки початковій ініціативі АППАУ та Запорізької ТПП в розвитку кластерів ІАМ і які також були підтримані донорами.

Побажання експертів новим кластерам ІАМ  –
«Не боятись об’єднуватись, не боятись труднощів й багато працювати. Ще дуже важливо залучати кваліфкований менеджмент й створювати належний фонд оплати їх праці. Без цього не може бути кластеру», – каже Оксана Донська (УАМ).

«Згоден з Оксаною. До цього ще додам, що в кластері мають бути євангелісти – ті ідейні люди, які можуть тягнути на собі все на початку, навіть коли й немає грошей. Потрібна також удача – фарт» – додає Володимир Євсєєв (Миколаївський RinnoHUB).

«Те, про що сказав Володимир, й перед тим Ольга та Оксана, ми в АППАУ називаємо агентами змін. Кластер – це не тільки про те, щоб знайти кошти та назначити одного чи двох менеджерів для координації. Кластер – це коли десятки однодумців працюють над спільними ідеями. Тому потрібно шукати цих агентів змін, мотивувати їх та підтримувати. Саме в цьому запорука успіху кластеру, особливо, для швидкого старту» – завершує Олександр Юрчак.

Запис вебінар–

В наступному огляді ми розповімо про кращі практики кращих кластерів України в експорті та інтернаціоналізацїі.

Відгуки, пропозиції, приєдання до кластерної спільноти – комунікуйте в групі “Інноваційні кластери України” на Facebook.

Кластерний комітет Industry4Ukraine

 

В листопаді група кластерних координаторів проекту ClusteRISE закінчує 1-ше навчання. Зараз група проходить європейський курс онлайн і окремі модулі цього курсу вже надають потужні сигнали щодо оцінки та переосмислення нашого стану в Україні. Точніше темпів нашого відставання.

Перший модуль викликав в групи радше захоплення – структурно та системно подані основи кластерного менеджменту. Від що «це таке» – й до «як проводити діагностику кластеру», «як будувати стратегію», «які чинники при цьому є головними», тощо. Цей модуль добре систематизував речі, які були в наших учасників групи радше на інтуїтивному або початковому рівні.

Але другий модуль став дещо несподіваний та важким. Він – про інновації, управління інноваціями та Індустрію 4.0. Остання дається не стільки в економічних чи технологічних, але загальних смислах, а пірнає в деталі технологій. Тобто, учасникам пропонується вивчити не тільки визначення ІоТ, А.І., біг дата, адитивних технологій – а й розібратись в їх підвидах, класифікаціях інструментів, еволюції розвитку тощо. Все це – з тестами, які пройти справді важко. З групи в 12 чоловік, цей модуль вчасно пройшла тільки половина.

Відповідно, у всіх – в тому числі автора цих рядків, постало питання «навіщо така детальність, й чому розробники тренінгу заклали ці деталі?» адже курс розрахований не на кластери Індустрії 4.0, а на будь-які кластери. Можливо, автори курсу помилились й вирішили, так би мовити, зіграти на хайпі тренду діджиталізації?

Групова рефлексія української групи приводить до 3-х наступних висновків

1. Очевидно, ми маємо справу з трендом масового проникнення 4.0 в будь-які сфери промисловості в ЄС і не тільки. Відповідно, базові, але все-ж не поверхові знання технологій – must have для будь-яких керівників, а тим більше тих, хто має управляти кластерною координацією учасників промислових ринків.
2. Очевидний також європейський курс на інновації. Окремі частини цього модулю присвячені стандартам в R&D&I, побудові систем Technological Watch (відстежування останніх технологічних тенденцій) та колективних інструментів аналітики та прийняття рішень. Й ми розуміємо чому ЄС діє саме так –

   інновації та передові технології вже стали головним фактором конкурентоспроможності європейських економік.

3. Наші учасники групи погоджуються, що хоча планка є високою для українських кластерів, чи промисловців її необхідно ставити.

Власне, порівнювати цей рівень масового проникнення І4.0 в кластери ЄС з нашим рівнем готовності до 4.0 – справа невдячна. В ЄС цей новий курс для кластерів – тільки маленька частинка того, що робиться на наднаціональному (ЄС), та державному рівнях (кожна країна) для поширення знань, технологій та кращих практик про передові технології та знання. Наприклад, в огляді від 2018 ми фіксували, що в період з 2014 по 17 рр країни західної Європи масово готували експертів, які готові були нести знання та послуги до широких ринків. Ми знаємо, що з минулого року по цьому шляху йде Польща.

А що у нас? У нас Індустрія 4.0 залишається справою купки ентузіастів та 1-єї бізнес асоціації. Наші ініціативи з 2016 року про масову пропаганду на всіх промислових ринках, підготовку галузевих експертів, галузеві дорожні карти, справжні та ефективні центри 4.0 (як осередки освіти та просвіти), глибоке проникнення та залучення кластерів до І4.0 – реалізуються з величезними потугами, й зовсім з не тими темпами, якими розвиваються європейські країни. Головне гальмо в першу чергу – це держава. Стратегія Індустрії 4.0 не прийнята на державному рівні й це є головною причиною, що стримує розгортання наших ініціатив з тими темпами, як цього вимагає ситуація подальшої деіндустріалізації економіки країни. Й, звісно, дуже наївно надіятись, що самі промисловці раптом прокинуться й стануть палкими прихильниками інновацій та діджиталізації – свіже голосування в групі 4.0 в Фейсбук показує, що промисловці є радше пасивними споживачами технологій. Тих, які на їх погляд допомагають їм виживати. Й Індустрія 4.0 тут точно не на порядку денному.

Повертаючись до цього курсу, зараз стає тим більше очевидно, що

Пора бити в дзвони та звертатись в черговий раз до держ. органів та міжнародних партнерів. Без масової просвіти немає шансів проникнути в мізки та парадигми наших керівників промисловців, які все ще живуть в світі 2.0 – 3.0.

Позитивним трендом є хіба що той факт, що зараз нас – прихильників Індустрії 4.0 вже значно більше. Й разом ми вже можемо консолідувати зусилля – крім АППАУ, до в цій справі нас приєднається  велика частина українських кластерів. І які в свою чергу залучатимуть промисловців.

Будемо обговорювати стан наших інновацій в цій сфері, й ширше в промисловості на вебінарі 9 листопада, – приєднуйтесь.

 

Олександр Юрчак.

В українській Індустрії 4.0 накопичено вже маса кейсів про історії інноваторів 4.0. На відміну від «безумовно успішних» (які дуже люблять мас-медіа, але від простоти яких вже втомились експертні спільноти) й факапів (про які всі мовчать), набагато цікавішими для розвитку кластерів ІАМ є «складні історії», в яких немає простих відповідей. Точніше, якісь відповіді можна давати – але тільки на основі повної та достовірної інформації. Ось кілька таких історій.

Чи можливий розвиток безпілотних технологій на регіональному рівні

Інфоком Лтд є одним з лідерів технологій безпілотного транспорту в Україні, й зокрема в сегменті наземного безпілотного транспорту. Компанія випускає широкий ряд робототехнічних транспортних засобів для галузей як ВПК, інфраструктура та безпека, промисловість, медична галузь, логістика. Також для інфраструктури безпілотного транспорту компанія має ряд розробок в сфері зарядних станцій, та альтернативних джерел енергії. Всім цим займається кілька десятків розробників, хоча весь портфель нових продуктів вже перевищує 20 типів різних моделей безпілотного транспорту.

Але з виробничою кооперацією в регіоні, чи з такою в інноваційних розробках не все так просто. Дійсно, якщо ви експортуєте роботів в Японію, а системи машинного зору до замовників в Австрії та Німеччини, ваші вимоги до партнерів дещо змінюються. І все-ж, питання, чи можливі та які саме види кооперації в Запоріжжі є відкритим. Адже ні інноваційний потенціал, ні можливості виробничої кооперації ще не досліджені в регіоні – і це стосується не тільки робототехніки, а й будь-якої сфери.

На жаль, мотивації до внутрішньої кооперації таким лідерам не дуже додають місцеві замовники. Індустріальний лідер регіону  «Запоріжсталь» в жовтні оголосив міжнародний конкурс (!) на кілька вузьких технологічних інновацій  в металургії. Між тим, «Запоріжсталь» не має ніяких відносин з Infocom Ltd, який в свій час автоматизував майже 30 заводів в Китаї. Не йдуть також в регіоні будь-які професійні та публічні дискусії на тему розвитку металургії. Хоча тут присутній ще один відомий гравець на ринку промислових АСУТП-ІТ в металургії, член АППАУ та спільноти Індустрії 4.0 – «Азов-контролз».

Отже, виробнича кооперація в кластерах – це не тільки про аналітику та виявлення вузьких місць в ланцюгах доданої цінності. Це також – про довіру, про відносини, й про цінності розвитку свого власного регіону. Й можливо, саме з регіонального патріотизму та відродження починаються національні?

Сервіси в робототехніці – як масштабувати перший успішний досвід

Компанії «Тріада Зварка» та «Ролл Гранд» можно сміливо назвати піонерами концепції ІАМ, з яких й почався цей кластерний напрям. Ще в 2016 році, АППАУ описала це як системний кейс, як нову сервісну модель, коли мале підприємство, використовуючи робототехнічні послуги в зварюванні, покращує свою конкурентоздатність й стає успішним експортером.

Натомість, й на фоні наростаючих нарікань промисловців на відсутність зварювальників, можна було б очікувати зростання попиту на подібні сервіси в Запорізькому регіоні. Адже машинобудівників та фірм по металообробці в регіоні маса, й чимало з них мігрували з великих підприємств в категорію МСБ. Але явним чином цього не відбувається. Кирило Красносельский, директор «Тріада Зварка» каже, що в цілому попит на робототехнічні зварювальні системи зростає більш-менш рівно по різним сегментам. Компанія також вже має експортні контракти. Водночас межі цього умовного сегменту «заміни зварювальників на шерингові послуги, які виконуються роботами» й, що логічно робити саме за ознакою територіальної близькості, визначити важко, оскільки кожне застосування має свою специфіку. Так чи інакше – черга на ці шерингові послуги в регіоні не стоїть.

Отже, як масштабувати та тиражувати нові сервіси? Якісна діагностика ланцюгів ДВ в цьому сегменті могла б дати нові ідеї та напрями зростання. Це і є завданням №1 нового кластеру ІАМ в Запоріжжі.

Розумні сервіси в суднобудуванні – яке їх майбутнє в Миколаєві

Вперше тезу про те, українські проектувальники в промислових секторах можуть повторити успіх української ІТ-галузі, ми озвучили в публікаціях на ресурсах І4.0 в 2017-18 рр. Приводом для цього стали гучні успіхи фірм як «Прогрестех Україна» (центр розробок компанії Boeing) та MDEM – мультисервісна інженерна компанія, філія нідерландського концерну DAMEN з Миколаєва. Історія MDEM в багатьох аспектах є більш цікавою. Адже компанія експериментує й пропонує своїй європейській материнській компанії не тільки проектування (морських суден), а й цілий ряд інших сервісів – в онлайн маркетингу, підтримці ІТ-інфраструктури, нових програмних розробках. І річ тут не тільки в ціні нормо-годин українських інженерів. Але також в їх кваліфікації та якості.

Власне, й повертаючись до кластерної тематики, мова не тільки про MDEM. В Миколаєві є ще кілька компаній які працюють в сфері «розумних сервісів» для морської галузі. Зокрема, C-jobs має подібну до MDEM бізнес-модель і є визнаним партнером в проектуванні суден багатьох європейських та світових компаній. Отже, Миколаїв – як центр експертизи в суднобудуванні нікуди не подівся? Навіть коли справжніх суден тут будується не десятки, а всього кілька одиниць на рік?

Важко твердо та переконливо відповісти на це питання без кластерної аналітики. В даному випадку, вона має бути більш конкретна й цілеспрямована. Вже зрозуміло, що миколаєвці попали в світовий  тренд переходу від класичного промислового виробництва до розумних сервісів, базованих на Індустрії 4.0. І які (сервіси) набагато легше інтегруються в європейські та світові ланцюги доданої вартості, – як те ж проектування чи програмування. Але одна справа рухатись в цю сторону окремо взятій фірмі, й зовсім інша – кластеру. Й перше питання тут – а скільки таких компаній як MDEM чи C-jobs є в південному регіоні? Яка їх спеціалізація та конкурентоздатність? Чи готові вони до кооперації? Й чи можна разом побудувати спільну стратегію розвитку, яка дійсно реанімує потенціал всього українського суднобудування й виведе його на новий рівень?

На всі подібні запитання вже зовсім скоро відповість «Морський кластер України».

Інжиніринг чи приладобудування?

Те, що вітчизняне приладобудування «дихає на ладан», переконаний кожен другий фахівець в промисловій сфері. Залишені самі на себе впродовж 30 років, поступово наші підприємства здали позиції світовим конкурентам. Щоб ми не взяли з промислових компонентів – вимірювальні прилади та датчики, інтелектуальну запірну арматуру, контролери та інші електронні пристрої для систем автоматизації чи робототехніки, – на 90% в нас домінує імпорт. Виробники, що залишились – займають просто окремі ніші в low-end сегментах. Саме тому, наша стратегія Індустрії 4.0 в короткостроковому періоді робить значно більшу ставку на промисловий інжиніринг та системну інтеграцію, ніж на приладобудування. Що не означає відмови від поступового відновлення приладобудування, але тільки якщо в гру по-справжньому вступить держава, – свідомо та цілеспрямовано підтримуючи приладобудівників. А поки шанси та позиції є дуже нерівними.

Натомість втішає те, що ми можемо швидко робити якісні системні рішення – навіть в тій же робототехніці. Кілька стартапів на слуху сьогодні в нашої спільноти – львівський  Reest (щоправда відразу заснований в акселераторі США), який пропонує збирання грибів роботами, та вінницький Winstar Technology – те саме, тільки про збір ягід.  Дивлячись на ці рішення, важко повірити, що компоненти цих роботів є ‘made in Ukraine’ – як і в прикладах вище «Інфокому» чи «Тріади Зварки». Мова йде радше про системний інжиніринг та машино- (робото) будування, де всі комплектуючі імпортні.

Між тим, науковий парк разом з ГО “Інститут соціалізації інновацій” вирішили сприйняти цю ситуацію як виклик й серйозно розглядють питання створення кластеру приладобудування. За словами ініціатора проекту Клименко Ю.М. потенціал регіону досить великий. Який же він? Без кластерної діагностики неможливо відповісти на це питання.

Mobility 4.0 в Харкові – просто маркетинговий хід чи справжні амбіції на своє місце в європейських екосистемах?

В жовтні 2019 року спільноту АППАУ вразила новина про те, що харківська «Залізничавтоматика» (RWA) з Харкова стала лідером проекту по створенню міжнародного консорціуму в сфері Mobility 4.0. Mobility 4.0  – це про всі види безпілотного транспорту з широким застосування нових моделей та технологій Індустрії 4.0, й в цей тренд ЄС та інші розвинуті країни інвестують все більше.

RWA є українським лідером в сфері систем автоматизації залізничного транспорту. Але в Україні компанія була невідомою в сфері Mobility 4.0. Підтримані своїм партнером з Франції, колишнім CDO Airbus та Bombardier Яніком Фураст’є, компанія легко взяла лідерство в новому проекті, який передбачав створення міжнародного консорціуму в цій сфері. Й куди ввійшли представники таких відомих інституцій як Інститут Фраунхофера з Німеччини, а також ряду всесвітньовідомих брендів.

Дуже позитивним моментом в перших обмінах виглядало також залучення до співпраці фахівців Центру 4.0 з ХАІ. Подальші обміни продемонстрували наміри сторін розвивати цей напрям в Харкові, й в кінці 2019 цілий ряд обмінів на цю тему відбувся в Києві.

Але впродовж 2020 ніяких помітних дій чи прогресу в цій сфері не видно. Не видно подій, аноносів нових продуктів чи рішень, чи хоча б просвітніх публікацій на цю тему. Отже, чи справді в Харкові є амбіції створення власних рішень в сфері Mobility 4.0 чи це була просто маркетингова акція? І якщо це справжні амбіції, то які аргументи? Або ж, конкретніше – який тут є потенціал в сегменті Mobility 4.0, адже конкуренція в світі просто шалена й інвестиції на розробки вимірюються цифрами з 6 нулями?

Як і в запорізьких кейсах, подібні питання не до окремих гравців  –

Й очевидно, що без хорошої аналітики важко аргументувати відповіді, якими б вони не були.

*********

Отже, у всіх цих кейсах ми бачимо що питання кластерної діагностики та аналізу лежить в основі спільних стратегічних рішень по розвитку. Хто та яким чином має робити цю діагностику? В проекті ClusteRISE, АППАУ запропонувала учасникам кластерних спільнот перший регламент цих дій, який також винесений на розгляд іншої великої групи (16 чол), яка проходить зараз навчання для кластерних координаторів. Питання наявності такої аналітики в кластерах ІАМ вже є критичним, оскільки через місяць учасники кластерів ІАМ будуть проводити свої стратегічні сесії й де рішення по розвитку мали б базуватись на якісній аналітиці.

Юрчак Олександр, керівник проекту ClusteRISE й директор АППАУ, переконаний, що без грунтовних знань та практичних навичок застосування подібних інструментів, українські кластери так і залишаться в тому примітивному стані, в якому більшість з них перебуває сьогодні. Тільки ретельно аналізуючи існуючі ланцюжки доданої цінності в конкретно взятому сегменті, ми можемо зрозуміти й природу кластерів, й існуючий потенціал росту.

 

Стратегічна сесія кластеру ІАМ відбулась в Запоріжжі 22 грудня. Захід відбувся в режимі оффлайн (15 осіб) – онлайн (до 30 осіб) й був організований АППАУ. Головним партнером виступила Запорізька торгово-промислова палата.  Сесія розглянула попередній звіт дирекції кластеру ІАМ, драфт-стратегію 2021 й дозволила виробити нові пропозиції до плану дій 2021. Цією публікацією ми надаємо скорочену версію звіту сесії.

Підсумки 2020

Андрій Карпенко, координатор й виконавчий директор кластеру ІАМ інформував учасників сесії про головні підсумки 2020. Кластер, як об’єднання місцевих учасників секторів Інжинірингу – Автоматзації та Машинобудування розпочав діяльність на початку року, а як юридична структура був оформлений восени 2020. Головний поштовх до розвитку надав проект ClusteRISE, який ведеться АППАУ за підтримки GIZ – в серпня кластерні активності проходять згідно плану робіт, і який має конкретні цілі по розвитку кластеру.

В результаті останніх 4-х місяців були досягнуті наступні результати

• Кластер зареєстрований як організація, створена структура управління – є Правління, координатор, налагоджені внутрішні комунікації, щомісячний план дій
• Вироблення початкова аналітика – як кількість учасників ринку, їх розподіл, позиції тощо
• Проведені перші тренінги – як для координаторів кластеру, так і для учасників
• Відбулись перші обміни на між-регіональному рівні. Зокрема, дуже корисною була поїздка в листопаді в Агенство розвтику Дніпра, де відбувся обмін по розвитку індустріальних парків
• Створені перші засоби комунікацій
  • 2 сайти – представлення кластеру та маркетплейс по інжинірингу в регіоні
  • Брошура – загальне представлення кластеру
• Вироблена драфт-стратегія на 2021

До зон росту кластеру слід віднести слабкі темпи по реєстрації нових членів й слабкі нетворкингові активності всередині кластеру. Над цим Правління та виконавча дирекція буде працювати в найближчі місяці.

 

Стратегія 2021

Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ й модератор сесії представив цілі та план робіт на 2021. Цілі розподілені за 5 напрямами, кожен з яких має свої конкретні КРІ та значення

1. Операційна ефективність та лідерство за напрямами
2. Інтеграція в регіональні плани розвитку
3. Експорт та інтернаціоналізація
4. Розвиток інноваційної екосистеми
5. Сильна пропозиція цінності

Деталі цих напрямів й плани можна переглянути у вступній презентації дирекцій кластеру ІАМ та АППАУ

Як слідує з цих планів, ключовим фактором успіху на початку 2021 року слід вважати серію quick wins – швидких перемог, які зміцнюють довіру учасників кластеру й демонструють вагомі результати спільної діяльності. Як головний підхід в реалізації таких quick wins, Олександр привів формат міні-проектів, які вже відпрацьовані в АППАУ роками – мова про підходи #ДієвеПартнерство, в яких 3-5 учасників спільноти реалізують спільні дії, які мають стратегічний характер, але реалізуються швидко – впродовж 3-6 місяців максимум. Наприклад, Запорізький регіон може створити власний регіональний ландшафт Індустрії 4.0 або ж, того ж кластеру ІАМ – для цього достатньо всього 2-3 аналітиків (робота на 2-3 місяці, з бюджетом до 50 тис гривень або ж й на волонтерських засадах). Такий аналітичний проект відразу надає картину регіону, його потенціалу й легко інтегрується в портал Land4Developers, який є інструментом експорту та інтернаціоналізації Індустрії 4.0 національного рівня. Інша перевага – це швидка популяризація місцевих інноваторів та інжинірингових фірм серед великих замовників регіону. Як показав недавній конкурс на «Запоріжсталі», потреба в цьому є великою.

Подібні ініціативи вже є в запропонованому плані дій, але їх потрібно затвердити й розширити. Власне, цьому були присвячені подальші тематичні обговорення на сесії.

Наступні кроки

Учасники події залишились цілком задоволеними результатами сесії. Одним з них є також покращення довіри до самої ідеї бізнес-об’єднання інжинірингових та машинобудівних компаній. Захід ще раз доказав, що саме офлайн зустрічі, живі обговорення проблемних питань розвитку з конкретними пропозиціями щодо їх вирішення є кращим рецептом до співпраці.

Кластер ІАМ як нова організація нарощуватиме активність в публічній площині. Зокрема, на січень 2021 плануються наради з місцевими органами влади, Запорізькою політехнікою, розпочнеться також підготовка до регіонального Technology & Innovation Day, який планується спільно з АППАУ.

Виконавча дирекція АППАУ, Запорізька ТПП, Правління кластеру ІАМ запрошують учасників регіону до приєднання. Подати заявку про приєднання можна за посиланням.

Ознайомитись з повною версією звіту можна на сайті кластеру ІАМ.

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконується АППАУ в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

Влітку 2020 АППАУ впритул наблизилась до 3-х стороннього формату співпраці «Ринок – Консультанти – Екосистемні координатори (дирекції кластерів та асоціацій)», де кожна сторона мала свої чітко визначені ролі, функції, й був також вироблений план дій. Але ця схема взаємодії не запрацювала по банальній причині, – одна з сторін просто виявилась неспроможною розпочати активні дії. Мова про консультантів. Кілька «підходів до снаряду» восени та в кінці 2020, й вже на початку 2021 дали розуміння, що проблема глибша – вона полягає також і в необхідності більш активних дій з боку виконавчої дирекції АППАУ в налагоджені процесів matchmaking між консультантами та учасниками АППАУ. Але набагато більше проблематика відносин стосується слабкої усвідомленості консультантами власних ролей та необхідних функцій, а також спроможностей до їх виконання. Напередодні чергового вирівнювання та спробах знайти працюючий механізм 4 лютого, кілька прояснень для вже задіяних та нових учасників – і для вирівнювання, й для розуміння поточного стану.

Суть домовленостей

На поверхні, проблема відносин «ринок – консультанти» в сфері фандрейзингу для промислових хайтек завжди полягала в тому, щоб домовитись за ціну. Оскільки виграш гранту ніхто не може гарантувати, учасники ринку завжди дещо ризикують, оплачуючи послуги консультантів в написанні заявок. Схема «оплата – якщо виграємо» не проходить, оскільки жоден з досвідчених, професійних консультантів не хоче витрачати свій час безоплатно. Крім того, вони пояснюють, що мова не тільки про заявку, як таку. Впродовж періоду підготовки відбувається суттєвий перегляд пропозиції цінності учасника ринку, приведення його інноваційних процесів та практик до кращих євро-стандартів, а також відбувається підготовча робота до інтернаціоналізації (як внесення в бази EEN, інші платформи тощо). Все це – й при постійних зусиллях, – спрацює. «Якщо не цього разу, то точно пізніше». Важко заперечити резонність такого підходу – адже, як і в класичних продажах, далеко не всі інвестиції в розвиток бізнесу та клієнтської бази окуповуються. Мова радше про керування лійкою продажу.

Так і тут, вся справа не в написанні 1-єї заявки, а в тому, щоб забезпечити потік заявок. В рамках АППАУ, влітку 2020 ми дуже добре прояснили ці речі й зняли більшість подібних застережень ясними домовленостями про розподіл ролей та відповідальності. Головний принцип – платити потрібно завжди, але за якісні послуги. Сторони зафіксували розподіл зобов’язань, як

• Дирекції екосистемних координаторів беруть на себе зобов’язання по забезпеченню налагодження початкових процесів комунікації та координації між сторонами (matchmaking) й забезпечують надалі потік запитів від ринку для консультантів.
• Консультанти беруть зобов’язання виробити стартовий пакет послуг з залучення ринку, й далі надавати послуги з консалтингу.
• Учасники асоціації (ширше та далі – передбачалось залучення інших кластерів) – готові оплачувати як написання заявок, так і консалтингові послуги, а також виділяти необхідний ресурс для роботи з консультантами.

Детальніше все це викладено в спеціальному документі на 14 сторінок «Правила взаємодії між провайдерами послуг, комерційними учасниками ринку та екосистемними акторами спільноти АППАУ», який обговорювався та узгоджувався сторонами майже місяць влітку 2020.

Ці домовленості були головними в більш широкій програмі, яку АППАУ планувала запустити  для завдань експорту та інтернаціоналізації інноваторів Індустрії 4.0 під назвою «Національні чемпіони Індустрії 4.0», – деталі тут.

Після цього виконавча дирекція АППАУ розпочала підписання окремих меморандумів зі своїми учасниками. Здавалось би домовились?

Зовсім ні! Стартовий пакет залучення був першим кроком, триггером, який мав запустити всю схему. В нього входило – вироблення єдиної бази даних потенційних проектів та налагодження регулярних, високо таргетованих комунікацій цих проектів до вибраних 7 учасників ринку. Але консультанти змогли тільки частково виконати перше завдання, а до другого – регулярних комунікацій спеціального дайджесту про найбільш цікаві проекти – навіть не наблизились.

Отже, в чому проблема?

Головні проблеми – відсутність лідерів та співпраці

На мій погляд, ключ до точної діагностики полягає саме в (не) розумінні складності розгортання послуг фандрейзингу в складних технічних дисциплінах. Адже апріорі, надання якісних послуг тут потребує як високої технічної підготовки й розуміння предмету, так і суто експертних знань та навичок в сфері фандрейзингу. Іншими словами, навіть щоб якісно підібрати проекти в єдину таблицю, потрібно в них вникати, розуміти, – а це вже потребує відповідних технічних знань.

Один з моїх улюблених постулатів управлінського менеджменту каже, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«справжній професіоналізм полягає в розумінні меж своєї некомпетентності».[/perfectpullquote]

Іншими словами, поєднати в одній особі консультанта –

1. Глибоке знання та розуміння різноманітних сфер Індустрії 4.0, головних тенденцій та вимог в цій сфері, розуміння конкурентного середовища,
2. навички вироблення та комунікацій релевантного контенту,
3. й звісно – самого консультування та написання заявки,

– майже нереально!

Особисто я не знаю нікого на ринку, хто здатен це робити в 1-ій особі. Це 3 дуже різні сфери експертизи. Досягнути в реаліях комбінації та синергії цих сфер можна тільки в команді професіоналів. Перша роль більш дотична до технологічного брокериджу – саме вона забезпечує якісний відбір найбільш цікавих проектів. Друга роль стосується інформаційного брокериджу – спроможності ефективно комунікувати та залучати ринок. Ну й третя, власне – це той самий консалтинг в написанні заявок. Всі ці ролі відображені на сайті АППАУ.

Відповідно, – або консультанти готові домовлятись та співпрацювати між собою, щоб забезпечити всі 3 ролі, або ж – це справа рук єдиної агенції, на кшталт Civitta. Сьогодні очевидно, що 1-ий варіант в 2020  в нас точно не пройшов. Поки що.

Щодо агенцій – в нас була спроба виробити таку команду в 2017 році, коли Максим Романов (тоді – тех. директор АППАУ) був в спец. команді, яку фінансував HUB 4.0. Тобто, тоді дійсно були дуже конкретні цільові спроби реалізації всіх 3х пунктів. Але очевидно, ті ранні спроби були передчасні, оскільки кількість інноваторів 4.0 й готовність оплачувати консалтингові послуги були значно нижчими.

Сьогодні ситуація змінилась – але де ж ці команди консультантів? Й звідси ми виходимо на другу проблему – відсутність лідерства в оточенні існуючих консультантів АППАУ. Адже їх було 6 тільки на сайті АППАУ, загалом їх більше 10. Ми звертались до окремих з них, з проханням налагодити співпрацю між собою й організуватись, щоб бути спроможними виконувати всі 3 ролі. Поки що безрезультатно.

Підготовка до дискусії 4 лютого

Отже, 4 лютого ми будемо мати нову й, можливо, вирішальну дискусію щодо програми EIF. До неї приєднаються також дирекції новим кластерів ІАМ з Запоріжжя, Харкова, Миколаєва, Вінниці та Києва. Крім групи EIF АППАУ також будуть запрошені інші провідні учасники АППАУ та зазначених кластерів. Тобто, ставки для консультантів ростуть!  Буде також представники Civitta та кількох інших агенцій з фандрейзингу.

Але нам разом все-ж, потрібно буде на початку прийняти 3 базові умови або принципи співпраці:

1. Меморандуми – чи будь які інші фіксації домовленостей, – мають діяти. Іншими словами, взяті зобов’язання потрібно виконувати, інакше кредит довіри сторін починає різко падати й сенс співпраці втрачається.
2. Розуміння клієнта, його сфери діяльності, спроможності до співпраці в спільній підготовці заявок – є обов’язковим. Дехто мені дорікає сьогодні, що я не представив цих 7 членів АППАУ детально. Це не зовсім так, адже всі ці провідні учасники асоціації АППАУ беруть участь в десятках наших спільних заходів на рік. І якщо вже про окремі профілі, то хіба був хоча б 1 запит на такі окремі особисті зустрічі? Консультанти – і якщо див. п.1 – мали б самі проявляти хоч більше проактивності, щоб краще розбиратись хто перед ними і яким є точний профіль того чи іншого учасника спільноти Індустрії 4.0 (buyer or user persona).
3. Просвіта ринку та релевантний контент – обов’язкові умови для залучення акторів з МСБ. Надто багато консультантів цього не розуміють, й продовжують гру по своїм правилам – «ось вам лінк, підіть й подивіться» (на сайт тієї чи іншої платформи ЄС, тощо). Це не працює й це потрібно прийняти. Учасникам Індустрії 4.0 справді потрібні справжні провідники в джунглях складної й динамічної інформації. Й мова не тільки за АППАУ, чи ІАМ, чи Індустрію 4.0. Процеси залучення ринку в будь-яких складних, технічних сферах стають сьогодні все важчими. По багатьом причинам. Й тому – що таке залучення, як залучати – всім консультантам потрібно дуже добре розбиратись. Це – основа успіху, особливо для тих, хто спеціалізується в інформаційному та інноваційному брокериджу.

Детальніше про все це будемо говорити на нараді онлайн 4 лютого. Я переконаний, що ми можемо домовитись й нарешті розпочати ефективну співпрацю. Всі передумови для цього є. Й головна, це те, що більшість з нас вже давно 4-нульні – ми розуміємо, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]що «4.0 – це не про штучний інтелект, а інші – набагато більш колективні та ефективні методи співпраці».[/perfectpullquote]

До речі, інший вебінар на цю тему буде 1 лютого буде відкритим – приєднуйтесь.

Ну а участь в нараді 4.02 в 16:00  – тільки по запрошеннях. Якщо є бажаючі від інших членів АППАУ чи кластерів ІАМ – прохання звертатись на info@appau.org.ua

 

Юрчак Олександр