Skip links
Підписатися на новини
scroll
АППАУ

Публікації

Інтерв’ю з лідерами українського бізнесу. IT-Enterprise.

Сьогодні ми представляємо інтерв’ю з Олегом Щербатенком, генеральним директором IT-Enterprise, української продуктової ІТ-компанії.



L4D: Як змінився ваш бізнес після початку  повномасштабного вторгнення? (зміни – від ринкових змін, до змін у вашій компанії)

Олег Щербатенко: Коли почались масштабні військові дії, після 24 лютого, дійсно це не могло оминути наш бізнес, тому що наш бізнес працює з великими виробничими компаніями і перше, що ми відчули – економіка України десь зупинилась, десь ще працює, але є проблеми з логістикою. На початку війни ми сконцентрувались на тих напрямках, де потрібно по-перше допомогти державі, перше що ми зробили –  велику цифрову систему для військових адміністрацій, і ця система допомогла країні вести облік, замовлення, фінансування вести в єдиній системі, ми робили подібний проєкт з Укрзалізницею.

Трохи зменшилась кількість клієнтів, але все одно ми не припиняли роботу нашого R&D центру, ми розуміємо, що наші основні переваги в цифровізації, створенні цифрових двійників, і це потрібно не тільки під час COVID-19, це потрібно і під час війни.

Дійсно зараз багато людей виїхало, багато релоковано і потрібно, щоб виробничі технології були зосереджені на інноваційних технологіях керування виробництвом, це нас підштовхувало до того, що ми повинні зосередитись на продовженні інвестицій в Smart Factory, Digital Twin, все що стосується штучного інтелекту. Ми це просуваємо і в Україні і на іноземних ринках, більше стали працювати на іноземних ринках, звичайно.

У нас був такий приклад, напередодні війни, десь за тиждень до початку війни, ми підписали великий контракт з компанією з Дубаї, це Dubai Cable Company,  це допомагає нам зараз впроваджувати всі ці напрямки на реальних проєктах закордоном.

Під час війни ми приймали участь у виставці Wire 2022 Dusseldorf Germany, CableEnvire, ми приймали участь у двох виставках які були в Каїрі.

L4D: Чи направлена ваша стратегія зараз на збереження персоналу, вихід на нові ринки, релокацію або інші варіанти?

Олег Щербатенко: Всі ці питання ключові, війна вимагає щоб компанія сфокусувалась на командах і персоналі, нам потрібно було підтримати працівників, які виїхали закордон, у нас багато людей, хто працює закордоном на закордонних і на внутрішніх проєктах.

Ми дивимось на події після війни не як на політику виживання, тому що це означало б закриття всіх напрямків. Ми фокусуємо всі команди на створення нових продуктів під час війни. Основний фокус компанії це створення нових можливостей, нових цінностей для клієнтів, нових продуктів.

L4D: Тобто війна дала нові виклики, а не зупинила вас?

Олег Щербатенко: Компанія давно на ринку, ми пережили багато криз: 2008-2009 років, 2014-2015 років, COVID-19, всі ці кризи, як світові так і регіональні, підвищують попит на рішення по цифровізації. Криза призводить до підвищення конкуренції, а працювати в конкурентному середовищі можливо, коли ти більш ефективний, ніж конкуренти, цифровізація – це можливість працювати більш ефективно, це по-перше. По-друге, навіть якщо купити сучасне обладнання, воно ніколи одразу не дасть переваги, цим обладнанням необхідно ефективно керувати, а це теж цифрові технології. Під час усіх криз ми отримували більш сфокусовані потреби клієнтів і ми завжди шукали рішення для клієнтів щоб вони могли працювати більш ефективно, могли розвиватись і під час COVID-19, і навіть зараз, під час війни.

До 24 лютого не було військових адміністрацій, вони були створені вже 6 березня, і ми надали цифрове рішення, щоб працювати віддалено, користуватись цифровими підписами. Це нові вимоги і ми на них реагуємо.

L4D: Чи змінились у вас стосунки з іноземними партнерами?

Олег Щербатенко: Дійсно ми почали просто більше працювати, для нас був великий фокус в Україні, тому що ми продуктова компанія, але ми вже працювали в 15 країнах світу, оскільки ми мали такий досвід до 24 лютого, то ми просто зараз фокусуємось на тому, щоб бути ефективними для партнерів, ми розширюємо кількість контактів, кількість партнерів. У нас окрема команда, яка працює в цьому напрямку, у нас фокус на те, щоб зрозуміти потреби і вимоги кожного закордонного партнера до нас і до наших рішень, як зробити так, щоб ми рухались швидше. У нас є що запропонувати, ми були зосереджені до війни на Індустрії 4.0 і 5.0, Artificial Intelligence, Smart Factory, Digital Twin, Internet of thing, всі ці напрямки ми не згортали, ми бачимо попит на них.

Що стосується Індустрії 5.0, то дійсно ми шукали партнерів, які шукають не тільки ефективне виробництво, а і відповідальне виробництво, все що стосується Green Deal, зменшення кількості відходів, ефективності використанні енергоресурсів. Ми бачимо, що ці рішення потрібні не тільки в Європі, а і в зоні MENA, ми шукаємо партнерів, які працюють Індустрії 4.0 і 5.0, і це дає нам результат.

L4D: В яких сферах діяльності ви оптимізуєте бізнес й скорочуєте витрати? (чи є сфери де ви збільшили інвестиції)

Олег Щербатенко: Ми проводимо оптимізацію по компанії, дивимось, хто з компанії може працювати на зовнішніх ринках, десь набираємо новий персонал, ми інвестуємо в персонал і в нові рішення, проводимо навчання в компанії, навчальний центр компанії працює зараз. Ми все одно розвиваємо компанію для того, щоб вона не втрачала ту швидкість, яку вона мала до війни.

В світі проблеми теж є, є вплив війни в Україні і на світ, все одно проблема в тому, щоб рішення, які вироблять компанії були більш ефективними. Ми робимо так, щоб ці напрямки були пріоритетними.

L4D: Якою наразі є ваша продуктова політика – є плани випуску нових продуктів, чи рішень?

Олег Щербатенко: У нас було багато продуктів, які стосувались Predictive Maintenance, Smart Factory, IoT, але все одно ми шукаємо нові напрямки. Один з цих продуктів Anomaly, це продукт який базується на штучному інтелекті і допомагає компанії по обслуговуванню обладнання, його налаштування може робити не програміст, а користувач і це теж відповідає світовим тенденціям, щоб штучний інтелект був ближче до виробництва, щоб бізнес-аналітик міг самостійно налаштовувати моделі по обслуговуванню обладнання. Ми вкладали в цей продукт і до війни, але зараз збільшили інвестицій в нього, щоб він був доступним у всіх країнах.

Ми продовжуємо ті напрямки, що були і створюємо нові продукти.

Кожен наш продукт відповідає потребам клієнта. Ми бачимо що багато компаній мають обладнання як сучасне, так і менш сучасне, і потрібно зменшити залежність системи від введення даних людиною, ми всі системи наповнюємо даними від інтернету речей, у нас є конструктор Інтернету речей, який можна швидко впровадити.

Наша мета щоб через декілька днів після впровадження продукту можна було отримати результат, ми напряму отримуємо інформацію від обладнання, для цього у нас є прилади інтернету речей для збору даних, є штучний інтелект для обробки цих даних і надання пропозиції по обслуговуванню для людей.

Ми робимо так, щоб час, від постачання продукту до отримання перших результатів був дні, а не місяці, як раніше. Це основна мета продукту, це приведе до скорочення витрат і цей продукт допоможе швидко отримати результат.

Ми такими продуктами займаємось з 2012 року, спочатку ми перейшли на RCM2, а потім перейшли на Predictive Maintenance, тому ми маємо великий досвід в цьому напрямку.

Також у нас є продукт Energy AI і ми там прогнозуємо потребу в енергоресурсах вашого виробництва чи офісу. Ми працюємо в напрямку Predictive quality analytics, ми відслідковуємо процес, який є на виробництві і ми можемо прогнозувати що буде зменшувати якість продукції, якщо відбудеться якась ситуація, і можемо давати команди, для коригування процесу для отримання кращої якості. Ці продукти йдуть на різних моделях штучного інтелекту, і ці продукти – це тематика, яку ми зараз розвиваємо.

Зараз ми просуваємо в цьому напрямку продукт KOEEBOX, який ми почали робити ще до 24 лютого, але зараз бачимо на нього великий попит за кордоном. Плануємо просувати на зовнішні ринки, працюємо над цим.

KOEEBOX – це нове рішення, ми можемо прийти на нове виробництво, встановити цей прилад і він буде давати інформацію про обладнання вже через 15 хвилин, інформацію щодо стану обладнання, простоїв, тощо. І для цього не потрібно залучати програміста чи фахівців з телекомунікацій, для з’єднання з мережею. Цей прилад одразу працює в хмару, перші результати можна отримати за 15 хвилин. Ми просуваємо цю ідею, як наблизити компанію до Smart Factory за 15 хвилин. Ми вже поставляли цей продукт в Емірати, в Єгипет, там ці рішення вже працюють, і готові просувати його в Європу.

L4D: Чи змінився рівень співпраці у вашій спільноті ? (чи збільшилась консолідація серед українських компаній у вашому секторі, в яких напрямах, чи навпаки – зросла конкуренція)

Олег Щербатенко: Я думаю що суттєвих змін не трапилось. В Україні дуже розвинена ІТ індустрія, по різним оцінкам більше 200000 фахівців працюють в ІТ індустрії більшість компаній працює на outsource, є продуктові компанії, ми є великою продуктовою компанією, в нашому середовищі конкуренція не збільшилось, а виклики стосуються проблем заміщення російських ІТ продуктів в Україні. У нас є окремий продукт для України Master, на заміну 1С, зараз в цій сфері іде процес заміщення. Українських продуктів на заміну 1С не так багато, тому що компанії тільки почали цим займатись і створити заміну так швидко неможливо.

Ми займаємось створенням продукту Master з 2015 року, ми вже маємо більше 25000 користувачів нашого продукту Master. Тут ми бачимо конкуренцію для західних компаніях від SAP, Microsoft, але в такій сфері важко працювати іноземним компаніям, оскільки необхідно постійно відстежувати зміни в законодавстві.

L4D: Які ваші прогнози щодо розвитку ситуації на ваших ринках в Україні? на вашу думку, чи є в Україні перспектива для іноземних партнерів – в чому?

Олег Щербатенко: Для відновлення України, потрібно щоб з’явились іноземні партнери які будуть створювати нові виробництва, або робити локалізації в Україні. Це важливо – знайти компанії, які зможуть брати участь у відновленні українського виробництва.

Раніше, по одному з наших напрямів, ми конкурували з іноземними брендами, SAP, Oracle, Microsoft, IFS в Україні, і нашим головним конкурентом був російський продукт 1С. Зараз звузився попит, і цим міжнародним компаніям буде ще важче просувати свої рішення в Україні. Заходити з новими продуктами в Україну буде важко оскільки зменшилась кількість користувачів. Зараз є дуже великий інтерес до Україні в світі і ми сподіваємось з цими компаніями налагоджувати співпрацю закордоном.  Ми бачимо, що Україна сильна не тільки ІТ, а і збройні сили, але ІТ завжди було нашою перевагою. Наша конкурентна перевага те, що ми вміємо пристосовуватись до нових потреб ринку, змін в світі, ми не стоїмо на місці, ми завжди рухаємось вперед.

Наша компанія на ринку більше 30 років і завжди наш фокус був на індустріальних рішеннях, для виробництва. Ми велика компанія, ми маємо досвід і фахівців для цифрової трансформації виробництв. Це також є нашою перевагою. Більшість компаній закордоном вже впровадили ERP, але ми маємо зараз проекти в Китаї, Європі, зоні MENA, і ми бачимо, що рішень з глибокою експертизою у виробництві не так багато. У нас є багато наукоємних рішень. Ми постачаємо не прості рішення, ми багато вклали коштів в штучний інтелект, методи оптимізації, різні підходи до вироблення рішень без участі людини, це наш фокус. Виробництва складні для впровадження цих підходів, ми хочемо показати, що у нас є великий досвід в цьому, ми цим досвідом готові ділитись. Ми створюємо центри компетенцій щодо цих рішень, допомагаємо компаніям впроваджувати ці рішення. Історія нашої компанії показує, що ми багато вкладали всі ці 30 років у наукоємні рішення і працювали на перспективу. Наш власний R&D центр по Індустрії 4.0 і зараз працює, це центр з розробки технологій, ми завжди вкладали в свої рішення, ми завжди вкладали у створення макетів, які ми представляли на виставках по всьому світу.

Думаю, що це дає нам кредит довіри, ми багато працювали з великими державними компаніями, з нашими рішеннями працює Укрпошта (60 000 співробітників), Укрзалізниця (400 000 співробітників), Укроборонпром (група компаній), Антонов, Південмаш, КБ Південне, а також з компаніями, відомими у світі, Інтерпайп, який входить до світових лідерів виробництва труб та залізничних колес. Ferrexpo, Нібулон, цей досвід показує, що ми працювали з великим бізнесом, і дає довіру до наших рішень. Великий бізнес не працює зі старт-апами, великий бізнес обирає стабільні рішення, в яких можна бути впевненими, ми маємо багатий досвід таких проєктів.

Ми працюємо в напрямку підвищення ефективності виробництва в рамках Індустрії 4.0, ці напрямки – від давача до прийняття рішення, все працює в системі, з використанням штучного інтелекту. Наш лозунг «рішення без участі людини», ми це просуваємо більше 15 років, наші рішення від датчика до управління, ми сфокусовані на ефективному управлінні, повний цикл.

Ми просуваємо рішення, які потрібні виробництву, підтримці роботи обладнання, ці напрямки є більш специфічними і наш досвід впровадження рішень управління виробництвами з використанням штучного інтелекту є корисним. Тут є попит і менша конкуренція, ніж в сфері ERP. На них є попит у світі, ми їх просуваємо.

L4D: Які ваші головні пропозиції по співпраці для іноземних партнерів?

Олег Щербатенко: У нас тут є велика перевага, ми просуваємо свої рішення як в Україні так і у світі. Ми створили коннектори з SAP, Oracle, IFS. Ми можемо інтегрувати в ці системи свої рішення, і брати на себе вирішення сфокусованих задач для виробництва, керування виробництвом, якість виробництва, надійність виробництва, все, що вкладається в поняття ОЕЕ. У нас такий досвід, підвищення цього показника на 10-20% у закордонних компаніях. Для тих компаній, які сфокусовані на показнику OEE, наші рішення будуть корисними.

Наш кейс з компанією Інтерпайп можна переглянути тут. В цьому проекті здійснено підвищення ОЕЕ на 15%, досягли дуже високий показник виконання замовлень точно в строк, 95 %. Відслідковують логістику з точністю до 1 години. Вони працюють у 82 країнах світу, 80% у них експорт. Звичайно, всі ці показники були дійсними до війни, зараз є деякі складності.

Раніше був такий напрямок розвитку світової промисловості – все виробляли в Китаї, але зараз Індустрія 4.0 змінила підходи до розміщення виробництв. Зараз фактор дешевої робочої сили втрачає свою вагу, сучасні виробництва працюють по-новому, світові гіганти повертають виробництва в свої країни і створюють високоавтоматизовані та роботизовані системи з використанням штучного інтелекту.

Коли ми приходимо на виробництво ми бачимо наступне: компанії купують нове обладнання, верстати, але все одно воно працює з ефективністю близько 60%. Тому що в будь-якому випадку виникають якісь події, які викликають простої, наприклад, невчасне постачання матеріалів, неправильне планування по замовленням. Зараз, як відомо, майже всі виробництва працюють по замовленням, тому потрібно відстежувати кожне замовлення, але якщо їх тисячі – їх потрібно правильно спланувати, щоб не було простоїв. У нас був досвід, з 60% простоїв, ми знижували кількість простоїв на 15-20%, ми працюємо над виявленням hidden factory. Наприклад, є компанія з ОЕЕ 55 %, це середнє по галузі, компанія будує ще один завод поряд, в якого буде ОЕЕ 45 % таким чином компанія зможе виконати всі замовлення, але ефективність буде дуже низькою. замість того, щоб будувати ще одну фабрику ми приходимо і підвищуємо ефективність управління виробництвом (OEE) на 15-20%, доводимо ОЕЕ до 80%, і це дає вражаючі результати для бізнесу.

Ми започаткували Форум по Індустрії 4.0. Transformation в Києві, перший в східній Європі. Ми планували в 2022 Форум на 1 квітня, були знайдені всі спікери, але нажаль війна зруйнувала ці плани.

Підводячи підсумки хочу сказати, що ми продуктова компанія, яка має власний R&D центр по Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0, ми шукаємо партнерів, з якими можна ці рішення адаптувати та впроваджувати в іноземних компаніях, це продукти IoT, Predictive Maintenance, Smart Factory. Наші продукти дозволяю компаніям дуже швидко ставати Smart.

Інтерв’ю з лідерами українського бізнесу. INFOCOM Ltd.

На платформі Land4Developers публікуються інтерв’ю з лідерами українського бізнесу для іноземних партнерів, на сайті АППАУ починають виходити ці інтерв’ю українською мовою. 



Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з Едуардом Троценко, CEO Інфоком.

L4D: Як змінився ваш бізнес після початку повномасштабного вторгнення?

Едуард Троценко: 24 лютого, коли почалося вторгнення, для всіх співробітників компанії це був шок. Десь тиждень ми не працювали і вже після цього потроху почали оговтуватися. Частина людей компанії виїхала на захід України, частину людей ми попросили не повертатися, а залишитися за кордоном для того, щоб підтримувати наші іноземні проєкти. Ми стали аналізувати, з якими підприємствами на сьогоднішній день працюють форс-мажорні обставини, з якими ні. Загалом, оборот компанії зменшився, особливо гривневий. А що стосується валюти – у нас оборот залишився на колишньому рівні і навіть став більшим. Здебільшого це відбулося завдяки відкриттю компанії в Словаччині – це дало нам змогу стати для наших зарубіжних партнерів більш стійкими. 

L4D: Компанію в Словаччині Ви відкрили вже після 24 лютого? 

Едуард Троценко: Ні, компанію в Словаччині почали відкривати ще торік, але дуже довго чекали на реєстрацію ПДВ – виявилося це непроста справа. Сама наявність компанії дала впевненості нашим закордонним партнерам, що ми нікуди не дінемося. Хочу зазначити, що ми не зірвали жодного закордонного проекту.

А що стосується українських проєктів – ситуація різна: якісь із них заморожені, є такі, що в перші місяці війни призупинилися, а тепер – продовжилися. Це більше стосується проєктів компаній, які знаходяться в Західній Україні, які фізично не постраждали. 

L4D: А як ринок змінився в Україні з Вашої точки зору? Ваш ринок? 

Едуард Троценко: В Україні частина підприємств не працює, а частина – зберегла працездатність. Як у всіх: перший час шок, а потім почали поступово включатися в роботу. У нас роботи відновилися по багатьох об’єктах навіть в Україні, не виключаючи Південну частину (Одеса) і Центральну частину.

L4D: Наразі ваша стратегія зараз направлена на збереження персоналу, вихід на нові ринки, релокацію або інші варіанти?

Едуард Троценко:

На початку агресії Росії проти України ми дали собі установку, що ми максимально намагаємося зберегти колектив, тому що в нас вузький напрямок і персонал дуже важко підготувати: потрібен час, тривале навчання. З людьми можна швидко попрощатися, але потім буде потрібно заново створювати колектив. Частині колективу ми дали можливість переїхати в Західну Україну, перевезли їхні сім’ї. Частині хлопців, що були за кордоном – ми перевезли їхні сім’ї, батьків, автомобілі допомогли перевезти.

Територіально частина співробітників у Словаччині, частина хлопців в інших країнах: Німеччина, Швеція, Норвегія, Польща. Ми запропонували співробітникам працювати віддалено. Думали над тим, щоб вводити коефіцієнти зменшення на віддалену роботу, як в інших компаніях (у зв’язку з тим, що дехто працює не всі 8 годин, а, наприклад, 6 або 5), але наразі ми залишаємо можливість зберегти персоналу повну заробітну плату.

L4D: А щодо стратегії виходу на нові ринки: ви продовжуєте попередні свої проєкти чи, можливо, з’явилися нові якісь ринки після 24 лютого? 

Едуард Троценко: Як працювали зі своїми стратегічними партнерами, так і продовжуємо працювати – обсяги не зменшилися. Що стосується нових ринків, то є бажання і мета: вихід на ринок заправок для електромобілів, а конкретніше – виробництво швидких електрозаправочних станцій (ЕЗС). І саме Словаччина – це перший наш полігон. У Словаччині ми розвиваємо два напрямки: автоматизація технологічних процесів і розвиток напрямку ЕЗС. Зараз, коли ми почали розвивати цей напрямок, ми робимо цех із виробництва швидких ЕЗС, але водночас почали підтягуватися наші старі напрямки – сонячна енергетика. Виходить, що разом з електрозаправками ми опрацьовуємо і запити з будівництва сонячних електростанцій, якими ми займалися 12 років тому, коли ми побудували першу свою сонячну електростанцію та пішли в нові, цікавіші напрямки. Тобто зараз відновлюємо напрямок дахових сонячних електростанцій.

L4D: В іноземних партнерів якраз є зацікавленість у сонячних електростанціях? 

Едуард Троценко: Саме так.

L4D: А з іноземними партнерами, які у Вас були до 24 лютого, чи змінилися відносини?

Едуард Троценко: Ви знаєте, були питання з боку партнерів щодо планів з подальшого виконання проєктів, тому ми дали можливість не турбуватися і довели, що ми всі наші зобов’язання виконуємо. Віддаю належне партнерам – вони поставилися з розумінням до поточної ситуації і дали можливість працювати за укладеними договорами і навіть укладати нові договори, тому що в нас є впевненість.

L4D: В яких сферах діяльності ви оптимізуєте бізнес й скорочуєте витрати? Можливо, десь Ви збільшили інвестиції?

Едуард Троценко: Ми інвестуємо в розвиток швидких електрозаправок – зараз це витратна стаття, тому що в Україні на точку окупності ми не вийшли – попит в Україні є, але невеликий. Багато інвестицій було на створення програмного забезпечення, архітектури системи швидких ЕЗС. У сукупності ми все одно минулого року вийшли на результат і випустили дослідну партію, яка добре себе зарекомендувала, зробили цех із виробництва швидких ЕЗС і готові задовольняти ринок. Оригінальність нашої заправки в застосуванні якісних брендів, власне інтегроване програмне забезпечення (мобільні додатки для Android, IOS). На жаль, у зв’язку з війною на повне завантаження ми не вийшли, але хочу зазначити, що попит на ЕЗС в Україні зберігся. У зв’язку з нестачею бензину попит на електромобілі зріс, у т.ч. зріс попит і за кордоном. Наш основний напрямок – автоматизація технологічних процесів – тут ми почуваємося впевненими в будь-якій галузі: хімія, металургія, нафтохімія, нафтовидобуток, агросектор. 25 років роботи і понад 1000 проєктів дають нам можливості себе почувати себе впевнено в будь-якій країні.

У будь-якій країні потрібно просуватися, з іншого боку – там на нас не дуже чекають, зате скрізь чекають професіоналів. При вході на новий ринок бажано бути представленим одним з учасників. Наприклад, коли ми відкрили компанію в Словаччині, ми попросили нашого колегу з Siemens, колишнього директора Siemens Україна, і він нас познайомив із Siemens Словаччина, і вже після цього спілкування зі словацьким офісом стало простішим. Так само було і по низці інших брендів.

L4D: Якою наразі є ваша продуктова політика – є плани випуску нових продуктів, чи рішень? Про ЕЗС Ви вже сказали, чи є ще щось, що Ви не згадали?

Едуард Троценко: Електрозаправки – це пристрої, які вимагають великої кількості енергії, їх потрібно десь розташовувати, і не скрізь є необхідна потужність для них. Для цього ми розвиваємо ще один напрямок – зберігання електроенергії. Перед війною ми зробили перший зразок накопичувача енергії контейнерного типу для зберігання енергії та створили каталог для різної ємності накопичувачів. Також ми не відмовляємося від збору потужності сонячної енергії – зеленої енергії. Ми говоримо про те, що має існувати комбінація: електрозаправки зі своїми сателітами – накопичувачами для зберігання енергії, а також виробництво енергії. Наприклад, збирати сонячну енергію, яку можна виробляти вздовж автобанів. Це ідея, до якої ми прихильні і розробили для цього бізнес-план для України з розвитку ЕЗС на основних електромагістралях України, де ми опрацьовували питання створення кластерів (незалежних енергетичних хабів) через кожні 80-100 км. Але це галузь, яка потребує дуже великих інвестицій. У цьому випадку ми виступаємо розробниками, але потрібен ще й фінансовий механізм для роботи з банками, державними установами.

У Європі є свої гравці, яких давно знають, вони вже отримують субсидії з Єврофондів, розвиваються. Ми постійно аналізуємо ринок і намагаємося бути на гребені вимог. Ще один напрямок розглядаємо – виробництво невеликих електромобілів. Зважаючи на наш досвід роботи з безпілотними автомобілями, хочемо створити народний автомобіль типу “тук-тук”, який швидко заправляється, з можливістю швидкої заміни акумуляторів. На електрозаправках ми пропонуємо не тільки заряджатися, а й надавати послуги із заміни акумуляторів для швидкої заправки – це можливо для малопотужних машин. 

Так ми собі уявляємо напрямки роботи нашої компанії: це й автоматизація, проєктування підстанцій за ліцензією до 330 кВт і розподільні пристрої до 7000 А. Наші інтереси: виробництво, розподіл, зберігання енергії та електрозаправні станції.

L4D: Якщо перейти від проєктів компанії до екосистеми, спільноти. Чи змінився рівень співпраці у спільноті? Чи стали більше консолідуватися компанії або конкурувати між собою всередині України?

Едуард Троценко: Всередині України завжди була висока конкуренція, інколи Україна мені нагадує “тарганів у банці” – ринок маленький і немає культури ведення європейського бізнесу, робота на мінімальних ставках і маніпуляції із Замовниками для збільшення вартості робіт. У Європі все трохи інакше. Зараз набагато більше йде розмова про консолідацію, але здебільшого українськими компаніями за кордоном, коли частини команд переїхали. Є приказка: краще слабка кооперація, ніж конфронтація. Зрозуміло, що всіх грошей не заробиш, але в кожного керівника є відповідальність перед людьми, які працюють у компанії, їх потрібно забезпечити фронтом робіт і заробітною платою. Хочу сказати, що наша компанія за 25 років на ринку жодного разу не затримала заробітну плату, у нас не було боргів, оскільки особисто я вважаю це “святим” і що не можна цим питанням маніпулювати. Ми платимо рівно і вчасно, не втрачаємо довіри своїх співробітників. 

L4D: Ви маєте на увазі, консолідація українських компаній зростає за кордоном? Їх об’єднує те, що вони в чужій країні, в чужій спільноті? 

Едуард Троценко: Так. Адже частина фахівців є в нас, частина в конкурентів, і є пропозиція зв’язати, наприклад, чиїхось монтажників і наших програмістів і разом взяти участь у проєкті для одного об’єкта. Поки що це на рівні переговорів, але вважаю, що вже плюс.

L4D: Які ваші прогнози щодо розвитку ситуації на ваших ринках в Україні? Чи є в Україні перспективи для іноземних партнерів? Як ви вважаєте?

Едуард Троценко: Хочу сказати, що я належу до оптимістів і вважаю, що в Україні все буде добре. Перший час у мене був шок, перші дні два, а з понеділка я прийшов на роботу з бажанням діяти. Саме тоді ми почали перевозити людей, розподіляти ресурси. У підсумку я оптимістично ставлюся до розвитку України. Упевнений, що ми переможемо, адже кожен із нас: керівник і співробітники, ми працюємо на фронт і в хлопців висока мотивація.

Співробітники за кордоном розуміють, що потрібно працювати більше і забезпечити роботою інших, частину наших хлопців на передовій. Ми намагаємося допомагати і підтримувати наших мобілізованих співробітників, також беремо шефство над низкою бригад, зокрема в гарячих точках. Україна стане ще сильнішою, сюди підтягнуться компанії, із закритим російським ринком, в Україну я очікую більші інвестиції, і нам потрібно вже готуватися до того, щоб ми могли бути корисними Україні: буде багато реконструкцій, будівництва нових заводів. Важливо для цього зберегти наш колектив і залучати нових людей. Для цього ми співпрацюємо з університетами, шукаємо “вундеркіндів” для наших напрямків. 

L4D: Позитивні прогнози вселяють упевненість у завтрашньому дні. Як гадаєте, чи мають іноземні партнери на вашому ринку перспективи співпраці з Вами на ринку України в перспективі? 

Едуард Троценко: Якщо іноземні компанії будуть заходити в Україну, вони будуть приходити з технологіями, так завжди було. І такі компанії завжди шукають місцевих партнерів, які можуть реалізувати виробництво, і ми вже не вперше так працюємо. Так працює і Siemens, і багато інших компаній. Адже не всі іноземні фахівці хочуть їхати в Україну на монтаж, а шукають місцевих партнерів-інтеграторів. Ми чинимо так само, виконуючи проєкти, наприклад, в Африці або Індонезії. А в нас якраз сертифікація в усіх напрямках, і ми будемо завжди дуже цікаві. 

L4D: Тобто, ви виступаєте інтеграторами нових технологій в Україні? 

Едуард Троценко: Так, інтегратори і надаємо сервісне обслуговування. Іноземні компанії зацікавлені залучити місцевого учасника і таким чином надавати сервісне та післягарантійне обслуговування, зокрема.

L4D: Які ваші головні пропозиції по співпраці для іноземних партнерів? Які основні напрямки ви б хотіли далі просувати?

Едуард Троценко: У нас є знання і досвід у CAD системах з проєктування, систем автоматизації, електропостачання. Ще один напрямок – розробка програмного забезпечення для автоматизації, застосування такого ПЗ як PCS7 від Siemens, це розробка ПЗ для контролерів Schneider Electric – у цьому в нас величезний досвід. Ми працювали в зовнішніх проєктах і раніше і віддавали наших фахівців на аутсорсинг. Наприклад, брали участь у проєкті щодо плаваючих платформ у Норвегії, розробляли ПЗ для вибухонебезпечних виробництв – наші фахівці зі знанням англійської мови та досвідом роботи понад 10 років дуже затребувані на ринку. 

L4D: Компанія пропонує як послуги, так і віддає окремих фахівців? 

Едуард Троценко: Так, у нас є напрямок, який активно розвивається останні 3 роки – енергоаудит. Полягає в повному енергетичному аудиті підприємства, насамперед це аудит проєкту (чи правильно обрано автомати, кабелі, потужності, чи витримають трансформатори), далі перевіряємо відповідність проєкту та його реалізації, даємо рекомендації для подальшого розвитку, аналізуємо достатність потужності, даємо рекомендації з налаштування мережі та готуємо повний звіт, використовуючи спеціальні американські програми ETAP, Neplan, які дають нам змогу кваліфіковано робити енергетичні звіти. У нас є замовники, які залучають нас до таких робіт і дають нам таким чином залишатися на плаву.

Покрокова інструкція для перекладу відео – блог Олександра Пупени

Сьогодні виклав перекладене відео запису вебінару і обіцявся що щось напишу про сам процес. Ну от, виконую обіцянку.

На вебінарі з презентацією грантової заявки в EIF УКА, Олег Коцар, який розкрив деталі заявки на грант по впровадженню цифрових двійників, поділився посиланням про сам проект https://www.change2twin.eu/digital-twin/ . До речі, презентація Олега була чудовою, коли викладуть запис, я поділюся посиланням. Я нирнув туди і перше ж відео мене просто зачепило. Перші ж хвилини перегляду мені кричали – це відео варто того, щоб його побачило якомога більше людей в Україні! Тобто я ще його до кінця не подивився, а вже мав бажання це зробити! На цьому емоції мої закінчуються, далі хронологія з ремарками. Отже далі я розповім, як модно зараз казати, про кейс, як перекладати технічне відео. Я це робив від початку до кінця перший раз, так що цей кейс явно не самий оптимальний. Думаю творці контенту для вітчизняної платформи Прометеус розказали б більше.



Крок 0 – найти те саме відео. Подивився я цей відосик на YouTube з використанням автоматично перекладених автоматично сформованих субтитрів. І це для мене вже було відкриттям. Воно реально дає можливість зловити основний сенс. Дивишся і слухаєш в оригіналі і читаєш субтитри українською. І в кінці вебінару ти вже знаєш, чи варто його розбирати на деталі. Тобто, якщо ти все зрозумів прямо з ходу, то наступні кроки мають сенс, тільки якщо їх робить хтось інший. У даному випадку мене цікавили деталі, тому я пішов на крок 1. Якщо ж ставити цей кейс на потік, то наступний крок може робити хто завгодно. Час – 1.5 год на 1 годинне відео.

Крок 0.5. Попитати, чи можна озвучити їх відео. Я (і не тільки я) питав, вони відморозилися. Крок закінчений з переходом на наступний. Принаймні поки що. Час – можна чекати вічно, я не став.

Крок 1. Тупа механічна робота. 1.1. Отже беремо відео і скачуємо з YouTube. Сервісів що це вміють робити наразі багато, не думаю що варто вказувати тут, яким я користувався. Я скачав дві версії: оригінальний формат без звуку і гіршої якості зі звуком. Другий мені не пригодився. 1.2. Скачуємо також автоматичні субтитри, це значно економить час. У найденому мною сервісі можна було скачати два варіанти – з розчасовкою і просто текст. Обидва знадобилися. 1.3. Далі треба побити відео на слайди. Тобто тупо находиш перехід на інший слайд і робиш копію екрану з фіксацією часу. Якщо є презентація можна іти іншим шляхом, але в мене її не було (не з’явилася на кроці 0.5). 1.4. Робиш доку, де робиш відмітки з назвою слайду і часовою міткою прямо з лінком переходу на YouTube. У моєму випадку перший варіант часових міток виклали самі автори, але мені прийшлося її доповнювати. Отже: назва з часовою міткою і скрин. 1.5. Ставиш текст в потрібні розділи даної доки. Існуючі субтитри з розміткою часу допомогають виділити потрібну частину і вставити. Але для правки, я потім його міняв іншою частиною тексту, вже без часових міток. Видалаяєш усі переноси і робиш цей текст сплошним набором слів. Отже, чорнова “тупа” дока готова. Час – біля 3-4 годин на 1 годину вебінару. Думаю якщо натренуватися можна звести до 1-2 годин.

Крок 2. Механічна робота з початковими знаннями англійської. Тут треба виставити розділові знаки. Але для початку вичищаєш всякі `um` `uh` і повторення. Далі включаєш вебінар в режимі прослуховування і починаєш ставити розділові знаки. Бажано бачити саме відео. Я цей крок міксував з 3-м, але зараз я б робив саме так. Англійську треба знати як мінімум щоб читати і розпізнавати слова. Ну і хоча б примітивні конструкції, щоб розуміти де речення закінчується. Все одно буде ще як мінімум одна ітерація. Час- біля 3 годин на 1 годину вебінару. Думаю якщо натренуватися можна звести до часу вебінару.

Крок 3. Робота для людини в темі вебінару зі знанням англійської. Ну з другим критерієм у мене є певні проблеми, але з технічним текстом в моїй області думаю нормально і так. На початок цієї роботи в моєму документі були 4-ри колонки: анл. текст, укр. текст, примітки і оригніальний текст. Остання колонка містила все сміття, що наплодив ютуб своїм автоматичним розпізнаванням тексту. Перша формувалася після виставлення розділових знаків на кроці 2 і змінювалася в процесі кожної ітерації правок. Отже я брав першу колонку, вставляв гугл перекладач і включав відео на перегляд і прослуховування. Перед цим знайомився зі змістом слайду, намагався його зрозуміти ще до того, як слухав (один раз я вже його дивився на 0-му кроці) і читав перший варіант машинного перекладу. Основна мета – вловити сенс і поправити розділові знаки. Правиш в англомовному тексті, дивишся на переклад. В темі треба бути і завжди сумніватися в субтитрах. Все лишнє видалялося. За необхідності вставлялися примітки. Це особливо корисно, коли Ютуб не знав що казали про людей, назви фірм або назви пристроїв. Правився тільки англійський варіант тексту. Все це поверталося в таблицю і чекало наступної ітерації. Час 4-5 годин на 1 годину вебінару.

Крок 4. Формування кінцевого тексту. Тут вже робиться кінцева версія тексту. Узгоджується вся презентація. Як мінімум два рази вона вже проходила через твої вуха. Головне – скласти все до купи. Узгодити поняття. Далі текст я вичищав не жаліючи. Основна мета – передати зміст, навіть якщо якихось речень не було і ти добавив для кращого розуміння, а якісь ти тупо видалив. Були проблемні ділянки, які я відверто до кінця не зрозумів, тут соррі, прийшлося давати якось так, як я переклав. У цьому проблема я так розумію всіх перекладачів, бо спитати було нікого (читай пункт 0.5). Цей крок у мене проходив у 2 ітерації. Час 2-3 години на 1 годину вебінару.

Крок 5. Зачитування тексту на диктофон. Включив телефон, почитав текст для кожного слайду в окремий файл. Мій тел пише файли з назвою що відповідає часу. Зручно, так як читаєш все підряд послідовність залишається. Я проходив цей крок в 2 ітерації. Перша була затягнута, після прослуховування себе нападала зівота. По факту, деякі частини 2-ї ітерації треба б було переписувати, але я полінувався, чесно. Час – десь 1 година на 1 годину вебінару.

Крок 6. Монтування відео. Тут краще поручити професіоналу. Але навіть в мене пішло десь 6 годин. У професіонала думаю це б зайняло в половину менше. Головне – не варто зберігати таймінг. Так набагато простіше. Я в основному скорочував, але інколи і нарощував фрагменти. Час: 3-6 годин на 1 годину вебінару.

Ітого в мене вийшло: (1.5) + (1-4) + (3) + (4-5) + (2-3) + (1) + (3-6) = 16.5 – 23.5. Звичайно, сюди накинуться додаткові затримки і все таке. Якщо б ставити це на конвеєр, то думаю тут варто задіяти 3 людей: один для всієї механіки крім відео, 2-й для осмислення і правки перекладу, 3-й для створення відео.

Навіщо це все потрібно? У світі купа цікавого просвітного і навчального контенту, а ми часто створюємо свій і часто – низькоякісний. Достатньо зайти на ту же Coursera, і побачите там купа кльових курсів. Це все можна заземлити до наших реалій. Були б зацікавлені особи, які б покрили витрати. У мене на сьогодні все.

Банк знань в промисловій автоматизації

Пупена Олександр

Протягом усієї моєї професійної діяльності в автоматизації (з 2001 року як викладача і як інженера-програміста) мене не полишала думка про те, що велика частина досвіду українських автоматників так і залишається в групки носіїв цього досвіду, або зовсім пропадає разом з носіями (може трохи грубо звучить, але факт). Вперше я це побачив на підприємствах замовників, коли старі досвідчені кадри не хотіли передавати досвід молодим, бо ті їх підсиджують. Потім я почав це помічати у деяких своїх колег-викладачів, а згодом на фірмах, які займалися інтеграцією і інжинірингом.



Так от, назвемо таких осіб або організації «закритими». Згодом я почав помічати, що всі ці ноу-хау в закритих організаціях, за великим рахунком взяті на озброєння з реалізованих технологій зарубіжного інжиніринга. Тобто колись ці закриті організації бачили як це зроблено у зарубіжних колег, розібралися в технології (коді, проекті, підстав потрібне) і почали їх самі успішно впроваджувати, причому з певними змінами. Доходило до смішного, коли було повне несприйняття зарубіжного стандарту, а натомість в якості альтернативи пропонувалося рішення, яке реалізоване на базі того ж стандарту. Так чи інакше, ці закриті організації робили для себе ж ведмежу послугу, бо закритість не давала змогу поглиблювати та розширяти досвід в повній мірі (зокрема з причини, що досвід був перейнятий у зарубіжних колег вже багато років тому). Зрештою носії не передавали цей досвід далі і життєвий цикл використання цього досвіду був досить коротким, або результати ставали спаклюженими.

Буває і ніша картина, коли «програмісти-самородки» (а більшість таких в АСУТП і є, хоча це стосується не тільки коду) придумували свої велосипедні рішення, які на фоні дуже невдалих рішень виглядали як найкращі. Це приводило до закритості, щоб цю суперідею не стирили інші «самородки».

Все це виглядає дуже дивно і неефективно з точки зору розвитку. Тим не менше з цього правила були і виключення. Директор однієї з інжинірингових фірм сказав колись мені таку фразу «Воруют (технологии) все у всех. Мы воруем у одних, а другие, а иногда и они же – воруют у нас. Не вижу смысла в защите собственных проектов и кода». Слово «красти» досить грубе і більше в даному контексті підходить на «підглянути». У цієї фірми я перейняв серйозний досвід, на той момент у них були свої правила написання коду, і вони їх не приховували від інших. Хоча відсутність механізмів передачі цього досвіду всередині організації, також погано сказався на розвитку.

До чого я веду. З початком війни, вектор інжиніринга в тому числі і інтеграції повністю змінився на західного споживача. У цьому напрямку організації можуть конкурувати тільки за наявності сильних кадрів та налагоджених ланцюгів доданої вартості. Враховуючи обставини (перш за все війна, текучість кадрів, відсутність якісної підготовки кадрів) закриті організації, на мою думку, приречені на зникнення, за винятком можливо дуже великих і в усьому самодостатніх. Нам допоможе об’єднання, що передбачає відкритість і готовність до спіробітництва. Ще до війни АППАУ (Асоціація промислових підприємств автоматизації) ініціювала низку організаційних заходів щодо консолідації зусиль різних підприємств для налагодження контактів між українськими підприємствами (matchmaking), зв’язків з зарубіжними асоціаціями, кластерами та підприємствами. Це відкрило нові можливості для підприємств. В цей же час треба серйозно попрацювати над тим, щоб максимально швидко забезпечити передачу досвіду молодим спеціалістам та обмінюватися кращими технологіями. Я говорю про передачу знань та досвіду в спільний «банк знань». Наявність єдиного репозиторію в загальному доступі, де би можна було зберігати і обговорювати передові технології дасть наступні можливості:

  • передача знань в сферу освіти (є освітяни, які шукають ваш досвід), що приводить до підсилення кадрової підготовки
  • змішування та об’єднання технологій, коли ваша технологія може бути доповнена іншими організаціями
  • критика технологій з можливістю виявлення тонких місць
  • створення національних «стандартів», для спрощення сумісних розробок: горизонтальна інтеграція по ланцюжку постачань, внутрішньо-український оутсорс співробітників, тощо
  • створення національних продуктів зі спільними технологіями спільним зусиллями: ПЗ, посібники, методичні
  • розвиток технологій та створення нових технологій

Саме зараз у нас є шанс об’єднатися. Це варто зробити в рамках АППАУ та УКА (Українського кластерного альянсу), які є об’єднанням великої кількості промислових підприємств.

Що треба для цього зробити? Я думаю варто спробувати такі кроки:

  1. Власникам та директорам: Станьте відкритими. Спробуйте принаймні запропонувати частину своїх напрацювань, де ви маєте серйозну експертизу. Думайте не про те, скільки заберуть у вас, а про те скільки ви можете отримати від усіх. Можливо вашою технологією зацікавляться і ви знайдете партнерів.
  2. Технарям: Почніть говорити про себе і про ваші здобутки, будьте активними. Не очікуйте на запит, пропонуйте цікаву тему для обговорення технологій, якими ви займаєтеся.
  3. Усім: Шукайте партнерів. Навколо багато організацій з якими ви можете зробити набагато більше, ніж поодинці.

Чи варто боятися того, що передані мною знання позбавлять мене роботи? Я завжди рухаюся вперед, у будь якому випадку для мене – це вже минуле. Але для когось це може стати доброю відправною точкою. Я можу зависнути, а хтось просунеться вперед. І тоді вони потягнуть мене далі, і я не буду топтатися на місці, хоч буду позаду них. Але якщо ніхто не буде рухатися і ми всі зрештою зависнемо.

Я не власник організації і не аналітик. Це моя пропозиція як викладача і програміста АСУТП. Якщо Ви дочитали цю статтю до кінця, це вже досягнення. Пропоную почати обговорення ініціативи «банку знань» за посиланням #2.

Також Ви можете мене знайти:

https://www.facebook.com/fieldbusbook

https://www.linkedin.com/in/oleksandr-pupena-67aa0b33/

Підсумки 1-го року програми EIF – від ad hoc до системної роботи

Два вебінари – для експертів та для всієї спільноти Індустрії 4.0, які пройшли в першій половині травня, підсумували 1-ий рік роботи програми EIF. Які головні підсумки, уроки та з чим ми виходимо в наступний період? – наш звіт та пропозиції до всіх долучених колег.



Про програму EIF

Програма EIF (Export – Internationalization – Fundraising) була запущена АППАУ в травні 2021 з метою покращення показників української спільноти Індустрії 4.0 по вказаним 3-м компонентам, й шляхом першочергового запуску фандрейзингу. Фандрейзинг, як стратегія в розвитку інновацій, передбачав не тільки фінансування розробок, але й глибоке проникнення в пріоритети та напрями розвитку технологій Індустрії 4.0 в програмах ЄС. Й звідки один крок до інтернаціоналізації учасників нашої спільноти. Серед цих програм головний фокус робився на проекти I4MS / Horizon 2020, які на той час вже вступили в фазу каскадного фінансування колів, націлених на широке застосування нових розробок серед МСП, кінцевих користувачів. 

Отже, впродовж вказаного періоду АППАУ пропонувала експертам та розробникам низку заходів за наступними напрямами:

  • Перевід всіх існуючих Центрів 4.0 на методики та правила функціонування європейської мережі DIH (Digital Innovation Hub).
  • Мобілізація широкого кола технологічних експертів навколо відкритих колів I4MS, їх включення в просвіту та освіту ринку по вказаним колам.
  • Створення для регулярного моніторингу проектів та виконання інших завдань програми EIF проектного офісу АППАУ.
  • Створення онлайн платформи, де експерти могли б виконувати дії з метчмейкингу з розробниками та замовниками з промисловості.
  • Долучення експертів до заходів I4MS, в першу чергу, в рамках програми EU4Digital.

Особливо, активно долучення експертів тривало в рамках проекту BOWI, який виграв DIH КПІ за підтримки АППАУ.

Головні підсумки 1-го року програми

За підсумками цього періоду наступні результати є важливими для розгляду:

  1. Запуск проектного офісу АППАУ ознаменував перехід від режиму ad hoc (спонтанної та нерегулярної роботи з ринком) – до системних, регулярних дій по роботі в просвіті ринку, залучення експертів та МСП. 
  2. Запуск DIH КПІ – показав, як має працювати справжній DIH (Центр 4.0) й де фокус значно змістився з грантів «для себе», на обслуговування МСП та просвіту ринку.
  3. Запуск платформи метчмейкингу – це дуже важливий крок до «оцифрування» всіх процесів фандрейзингу, включно з такими у взаємодії експертів з МСП. З квітня, на платформі також всі відкриті коли, отже, відтепер – все прозоро, доступно, уніфіковано, набагато більш зрозуміло, в чому також важливою є роль української мови. 
  4. Значно розширилась мережа європейських контактів, а АППАУ стала контактною точкою програми I4MS. Промоція проектів цієї програми вийшла за рамки Індустрії 4.0, й весною 2022 поширюється й на кластери Українського кластерного альянсу (УКА).
  5. Позитивно та обнадійливо виглядають перші результати проекту BOWI:
    1. Сформована група МСП, які мають досвід подачі проектів на I4MS – це 35 компаній.
    2. Аналогічно, є група експертів, які спроможні обслуговувати МСП – 22 .
    3. Відпрацьований алгоритм співпраці експертів з МСП в груповому форматі.
    4. Виділена першу група експертів, які регулярно проводять просвітні акції.
    5. Розроблена та введена в дію система мотивації експертів.

Найголовніший результат – завдяки проекту BOWI, ми змінили відношення до проектів I4MS як експертів, так і ринку МСП. Від сприйняття «довго, складно, незрозуміло (= не для нас)» й завдяки отриманим знанням, новим навичкам, зараз відкриті коли сприймаються як – «це цікаво, перспективно й цілком нам по силам». Безумовно, зріс імідж АППАУ та DIH КПІ – ми довели ринку, що можемо бути надійним партнером в забезпеченні інноваційних розробок фінансовими ресурсами. При цьому є розуміння що 4 МСП, які отримують по 60 тис євро – це тільки початок довгої історії.

Натомість, 1-ий рік проявив численні зони рости, – деякі з них є старими, деякі проявились вперше:

  • Експерти ЗВО, як головний ресурс та кандидати на статус «технологічних експертів» дуже важко включаються в процеси просвіти ринку. Фактично, тут змін не відбулось, адже запропонована четвірка лідерів просвіти (за виключенням Андрія Гнапа, і який не є представником системи ЗВО) – та сама, що й 5+ років тому. Іншими словами, повторити феномен Pupena_San, зафіксований АППАУ ще в 2016 році, викладачам та науковцям не вдається, що є певним оксимороном на фоні кількості дисертацій про «економіку знань», «екосистеми» та «нову епоху І4.0». Працівники цих закладів й далі демонструють майже повну неспроможність кооперуватись та робити системну просвіту ринку по технологіям Індустрії 4.0 й в тих форматах, які сприймає ринок.
  • DIH КПІ – є кращим серед наявних Центрів експертизи І4.0, але він все ще не став зразковою структурою для ЗВО в сенсі наслідування та бенчмаркингу. Підтримка ректорату є радше формальною, й запропонована система мотивації та залучення широкого кола експертів, пропозиції щодо розвитку DIH йдуть більше від АППАУ, ніж зі стін КПІ. Аналогічно, ніяк не проявили себе в сфері фандрейзингу (для МСП) та просвіти ринку в цій сфері інші ЗВО. Відповідно, всі ЗВО, кандидати на Центри 4.0 та DIH все ще знаходяться в зоні ризику – адже бізнесу набагато простіше розвивати структури DIH поза межами системи ЗВО. Єдина причина, яка стримує АППАУ від подібних кроків – відсутність ресурсу та бюджету на подібні ініціативи, й також віра в те, що в ЗВО все ще є колективний, високий та нереалізований потенціал інновацій. Однак все це – припущення, якому багато-багато років. Тому, очевидно – якщо цей потенціал не проявиться в найближчі 2-3 роки, АППАУ піде по тому ж шляху, яким давно пішла українсько-литовська Civitta, –створення Центрів експертизи за допомогою бізнесу. Власне, в 2021 ЗВО мали ще один подібний сигнал про своє відставання – рішення «Метінвест» про створення власного університету в основі має дуже близькі причини.  
  • Якщо 2 попередні зони є «старими болячками» нашої інноваційної екосистеми, яким вже багато років (й оскільки реформ в системі ЗВО все ще немає), то 1-ий рік програми EIF відкрив також відносно нову, але велику проблему – метчинг учасників ринку в онлайн відбувається дуже важко й до цього також потрібно прикладати значні зусилля. Сподівання на те, що учасникам EIF достатньо якісно заповнити профіль на онлайн платформі й далі включаться алгоритми метчингу виявились дуже наївними. Й досі на платформі є чимало експертів які мають незаповнені профілі. В цілому, це та сама проблема, яку ми бачимо на європейській платформі B2B match – не дивлячись на високу активність у реєстрації на платформі, кількість В2В зустрічей від українських учасників є низькою просто тому, що вони не хочуть або не вміють заповнювати свій профіль. Зайве говорити, що при такому стані речей, рівень участі українських експертів на спеціалізованій платформі I4MS funding.box є практично нульовим. Тобто, ця проблема комунікацій та розвитку через онлайн ресурси стосується вже не тільки ЗВО, але й ширше – слабких комунікаційних навичок технологічних експертів (брокерів) й дуже малої кількості інноваційних брокерів, які спеціалізуються в сфері І4.0.

Все-ж, й резюмуючи всі підсумки 1-го року програми EIF можна стверджувати, що позитивних зрушень в розвитку фандрейзингу та інтернаціоналізації в українській Індустрії 4.0 значно більше. Ми заклали потужний фундамент, фактично, певну систему в цій сфері діяльності, яка дасть подвоєння результатів вже цього сезону. АППАУ дякує всім залученим партнерам й також власним членам за підтримку цього стратегічного напрямку розвитку вітчизняної Індустрії 4.0.

Плани на 2022

В 2022 року АППАУ планує розвивати програму EIF за наступними напрямами.

  1. Остаточне формування пулу експертів програми. Дії по селекції експертів мають завершитись до кінця червня. В травні АППАУ пропонує вибраним експертам, які погодились на статус технологічних брокерів підписання меморандуму, де сторони фіксують взаємні зобов’язання. Форсування розвитку в цьому напрямку зумовлене тим, що брак підтримки МСП та їх регулярної просвіти по відкритим колам є найбільшим й все ще невирішеним викликом у завдання налагодження регулярного потоку проектних заявок. 
    KPI цього напряму – не менше 20 експертів, які ведуть регулярну роботу по просвіті та підтримці відкритих колів (зараз – всього 4).

  1. Максимальне долучення та використання можливостей онлайн платформ. АППАУ планує значно збільшити кількість взаємодій на власній платформі метчмейкингу й формувати там повноцінний функціонал управління знаннями, долучаючи при цьому на платформу учасників кластерного альянсу. Важливо при цьому знати, що доступ до платформи буде тільки в учасників кластерів УКА – таким чином, АППАУ стимулює приєднання МСП до бізнес-спільнот.
    KPI цього напряму – не менше 150 учасників від МСП, різних індустрій, учасників УКА.

  1. Отримання фінансування на підтримку програми EIF. З 2016 року зусилля АППАУ на отримання будь-якої підтримки інноваційного розвитку Індустрії 4.0 не знаходять відгуку. Державні структури, а також донори взагалі «не бачать» цей напрям як пріоритетний для розвитку економіки країни. Відповідно, відсутність фінансування є головною перешкодою в інноваційному розвитку й частково пояснює, чому так довго та повільно ми рухаємось. Зараз програма EIF фінансується виключно коштом АППАУ й ми будемо раді долученню донорів до нашої підтримки. Грантова заявка, яка деталізує пп.1 -2 написана ще в 2021. Зокрема, вона акцентує на тому очевидному факті, що без початкового фінансування дуже важко стимулювати експертів ринку вкладати в просвіту та освіту МСП, в тому числі по відкритим колам ЄС. Зараз це відбувається радше на волонтерських засадах.
    KPI цього напряму – мінімально, 1 грант вартістю від 10 тис євро. 

  1. За умови досягнення пп 1-3, ми легко виходимо на збільшення потоку заявок та покращення конверсій в лійці фандрейзингу. Це завдання стояло й в минулому сезоні, але вийти на кращі показники подачі нам перешкоджало саме відсутність достатньої кількості активних експертів.
    KPI цього напряму – мінімально, подача не менше 30 проектних заявок (всіх видів). 

  1. Формування системної пропозиції від української екосистеми Індустрії 4.0 для європейських партнерів з виходом на конкретні домовленості. Війна може відкинути наш інноваційний розвиток на багато років назад й остаточно закріпити статус сировинної країни. Й натомість, як будь-яка велика криза вона може мобілізувати наші кращі ресурси й відкрити нові можливості. Безпрецедентно високий рівень підтримки від ЄС та світу – це, безперечно, велике вікно можливостей. І яке потрібно використовувати вже зараз. В попередньому періоді Україна практично ніяк не позиціонувалась на арені інноваційних екосистем Індустрії 4.0 ЄС. Ми практично нікому невідомі, в нас – мізерна кількість DIH, ми не приймали участь в інноваційних колах І4MS, яких з 2014 пройшло десятки на багато мільйонів євро. Що прикро – ми навіть не знаємо, хто в державі за все це відповідає. Наші численні спроби знайти хоч кого небудь від держ. органів як представника EU4Digital, й де ми брали активну участь були марними. Зараз прийшов час закрити цю лакуну, швидко скооперуватись з ЦОВВ й видати на Брюссель системні пропозиції по інноваційному розвитку та діджиталізації промислових МСП. АППАУ вже має низку пропозицій й веде перемовини з європейськими DIH щодо створення спеціальних програм та пропозицій для прискореного розвитку українських DIH, а також інших елементів інноваційних екосистем промислових хайтек. Й ми давно готові координувати та узгоджувати ці активності з відповідними міністерствами. Залишилось визначити з ким саме.

Тому запрошуємо й будемо раді співпраці.

Виконавча дирекція АППАУ.

Програма EIF – апдейт для інноваторів промислових хайтек

15 квітня на вебінарі для Українського кластерного альянсу (УКА) АППАУ оголосила про розширення програми EIF для всіх кластерів УКА, а також про новий цифровий функціонал та умови програми EIF на 2022. До вебінару ми також анонсували цей функціонал для кластерів УКА. В цій публікації – головні підсумки вебінару.



Новий фокус фандрейзингу – боротьба за виживання… та нові позиції

Війна внесла значні корективи в диспозицію акторів інноваційного ландшафту.

По-перше змінились ставки. Якщо раніше гранти для багатьох МСП були якимось додатковим та, за великим рахунком, малоймовірним й тому далеким джерелом фінансування розробок, то зараз – це дуже бажаний та необхідний інструмент виживання для більшості інноваторів. Так – саме виживання, оскільки надіятись на подібне фінансування на внутрішньому ринку не приходиться, він впав в рази й ясно, що поки йде війна, нашим замовникам – не до інновацій. Узагальнюючи, всі ми, учасники Індустрії 4.0 маємо усвідомити просту істину про яку ми раніше лише читали –

війна відкидає будь-який розвиток на роки та десятиліття.

Водночас, ця історична констатація має винятки та аспекти. Й перший з них полягає в тому, що війна, як і будь-яка глибока криза, в окремих випадках й за певних умов, може прискорювати розвиток певних сегментів ринку та напрямів діяльності.

Й це друга зміна в нашій програмі – як би це не здавалось дивним, умови фандрейзингу для інноваторів зараз набагато кращі, ніж були в 2021. Просто по тій причині, що нас підтримує весь цивілізований світ. Тобто, в сфері грантових програм відкриваються вікна можливостей, яких раніше взагалі не було.

Третє й головне – використання цих умов залежить більше від змін всередині самих акторів. Якщо раніше АППАУ стимулювала співпрацю МСП, розробників, консультантів та університетів з більш менш рівномірним фокусом й маючи запас часу, то зараз цього часу немає. Від слова “взагалі”. З урахуванням першого фактору (виживання), час йде на місяці – або наші розробники отримують суттєву підтримку й зберігають свої кадри. Або ж, ми побачимо велику міграцію кращих кадрів, в тому числі в інші сегменти ринку та закордон. Тобто, ми говоримо про значно, в рази вищі ризики втрати людського капіталу. В цій ситуації, ми не можемо більше чекати коли «хтось прокинеться» – мова про швидкий пошук та стимулювання справжніх лідерів, хто спроможний взяти на себе тягар все тих самих старих, й все ще невирішених проблем інноваційного та технологічного брокериджу.

Якщо ми знайдемо цих лідерів й налагодимо співпрацю, програма EIF принесе нам десятки нових грантів, а значить підтримку сотень розробників й зберігання хоч якогось статусу на мапі європейських інновацій. Якщо ні, – будуть втрати і значні.

Умови для консультантів, які підтримують МСП та розробників

На вебінарі 15 квітня ми говорили, що проблема технологічного брокериджу в Індустрії 4.0 невирішена в 2021. Серед 60+ проектів (> 20 млн євро) в програмі EIF в 2021, було тільки 1 чи 2, де кілька експертів (Андрій Гнап, Олександр Степанець) проявили волю та бажання розповісти ринку про суть колів.  Відповідно, немає ніяких причин дивуватись, що МСП не подаються на гранти – адже промоції окремих колів практично немає. Ця промоція мала б бути у вигляді просвітніх програм – постів в соц. мережах, статей та вебінарів, персонального залучення, тощо – тобто системної роботи з ринком по залученню до європейських та світових колів. Не дивлячись на те, що АППАУ закликає до цього експертів Індустрії 4.0 з 2017 року, «віз і нині там».

Відповідно в новій програмі EIF ми збільшимо в рази зусилля по долученню експертів для вказаних функцій. Для них пропонуються:

  1. Доступ до всіх баз відкритих колів та до наявних розробників: варто лиш вибирати свою тему, далі ми підкажемо з ким з потенційних розробників чи МСП варто починати той чи інший кол. Крім цього, новий функціонал платформи метчмейкингу дозволяє легко подаватись МСП на підтримку в відкритих колах, перелік яких відтепер є на платформі. Зрештою, більшість розробників також вже є на платформі, тому консультант може їх там само легко переглядати та долучати.
  2. Просування через визнання експертності. Включення експерта як провідного на підтримку того чи іншого колу, є з одного боку, визнанням його експертизи з боку АППАУ (УКА), з іншого – це автоматично просуває його в середовищі розробників та МСП й через всі наші канали. Як приклад, в проекті BOWI багато викладачів КПІ вперше зіштовхнулись з десятками розробників, про яких вони ніколи не чули. Але так само МСП відкрили для себе потенціал кращих експертів DIH КПІ.
  3. Професійний розвиток та навчання. Цей аспект є дуже важливим, що відмічали респонденти опитування, учасники проекту BOWI й інших проектів, які ми подавали. Незалежно від виграшу, навіть участь в написанні заявок, розбір умов нових серйозних колів дуже стимулює професійний ріст та розвиток – а це основа інноваційної конкурентоспроможності.
  4. Фінансове стимулювання. АППАУ не може взяти на себе зобов’язання гаранта щодо конкретної суми за підтримку того чи іншого колу. Натомість, ми гарантуємо, що оплата в рамках мінімально встановленої суми – буде. Це – необхідна умова для всіх МСП, хто хоче мати доступ до нашої платформи метчмейкингу й користуватись функціоналом фандрейзингу. Й ці зобов’язання були підтверджені членами АППАУ ще в 2020 році. Іншими словами, експерти які просувають та обслуговують відкриті коли, у випадку перемоги точно отримають cвій %  чи оплату за підтримку. Крім цього експерти можуть бути виконавцями окремих робіт проекту.
  5. Запрошення до нових грантових пропозицій та консорціумів. Що цікавого в сфері фандрейзингу, це сталість грантів – вони йдуть практично безперестанно й в нових програмах ЄС їх буде ще більше. Отже, кластери УКА, АППАУ, ключові наші НДО та агенції, зможуть запрошувати кращих консультантів до нових колів та в нові консорціуми.

Подаватись на відкриті коли в якості консультанта просто – достатньо заповнити заявку. Тобто, після вибору, у вас є можливість заповнити заявку на підтримку того чи іншого конкретного колу. Після розгляду вашої заявки, АППАУ затверджує вас в якості консультанта даного колу, й ви можете розпочинати його промоцію вже в цьому статусі і який відразу стає видимим для всіх учасників. Роботи з промоції колу ті ж, про які вище – це активна просвіти ринку, персональне залучення, допомога в підготовці грантових заявок від МСП та розробників. Для оцінки роботи консультантів буде застосовуватись рейтингова, бальна система з відзначенням на платформі рейтингів експертів.

Умови для інноваторів та МСП

Для інноваторів та МСП особливих змін в новій програмі немає. Єдина умова – ви маєте бути членом одного з бізнес-об’єднань чи кластерів УКА. Доступ до платформи та обслуговування експертами платформи може бути тільки для таких організацій.

Для розробників Індустрії 4.0 ми рекомендуємо приєднуватись до АППАУ – рівень стандартів, практик та промоції в інноваційному розвитку тут найвищий. На період війни АППАУ й для організацій, які знаходяться в складній фінансовій ситуації АППАУ практикує безкоштовне членство.

Друга умова – при реєстрації на платформі, ви маєте заповнити свій профіль детально та по всім полям. Це необхідно для запуску функції метчмейкингу, якщо ваших даних немає – вас ніхто не буде знаходити, й не будуть включатись алгоритми мечтингу (сполучення) вашої потреби чи пропозиції з іншими учасниками платформи.

Наступні кроки

Отже весь алгоритм дій в найближчі тижні

  1. Перевірити свій профіль на платформі, деталізувати його (для нових учасників – реєструватись, для нечленів кластерів – приймати швидше рішення про членство).
  2. Вибрати свій грант (функція в меню «фандрейзинг») – і якщо підходить, подавати заявку.
  3. Для консультантів – розпочинати активну промоцію вибраного колу. Для МСП – розпочинати детальне знайомство з умовами колу за посиланнями, які є в описі.

АППАУ також деталізує окремі умови просування колів спільно з DIH КПІ та його експертами.

Зі всіх питань долучення, звертайтесь до Андрія Бородюка, який відповідає в АППАУ та УКА за підтримку клієнтів на платформі andrii.borodiuk@appau.org.ua

Корисна інформація

Ukrainian community of Industry 4.0 appeal to leading international companies

Members of Association of Industrial Automation of Ukraine (APPAU), clusters “Engineering – Automation – Machinery” (EAM) together with other business associations of the Industry 4.0 community on the Industry4Ukraine platform appeal to international brands-suppliers of products and systems in industrial automation, IT, robotics and electrical engineering with a call to support their customers in Ukraine and completely stop operating on the Russian market.



The community members are concerned about Ukrainian and world media reports on the continuing operation in the Russian Federation of a number of world brands leading on the Ukrainian market of industrial automation and electrical engineering.

Russia waged war in Ukraine, enemy troops bomb our cities and commit bloody crimes against civilians. The war has been going on for more than a month, and the whole civilized world has sided with Ukraine. Reportedly, about 450 world brand companies have stopped business in Russia, demonstrating solidarity with their governments and peoples, as well as compliance with the norms of business morality and ethics.

But almost a hundred brands continue business in Russia, they pay taxes and hence support Russian economy, Russian military-industrial complex and indirectly Russian war in Ukraine. Among those brands are the Ukrainian market leaders in our field of activity – Siemens and Schneider Electric.

Our concern of such behavior is also strengthened by other facts regarding the Ukrainian market and our consumers, in particular:

  • Vendors have ceased operations on the Ukrainian market, which led to shortages of products for critical infrastructure and other economic sectors. In other words, we see “sanctions on the contrary” effect, since the Ukrainian market is being blocked, but not the Russian one.
  • Vendors give no public explanations neither about their activities on the Russian market, nor about returning to Ukraine and resuming supplies of their products. There are no statements or official comments on companies’ websites or elsewhere on such issues, which are expected by their clients (including most members of our association) to be answered.

We consider such behavior unacceptable and dealing a devastating blow to the reputation of some international vendors on the Ukrainian market.

We consider your headquarters’ wording “holding off investment/development” to be deeply offensive to Ukraine’s Industry 4.0 professional communities. Despite the Kremlin wars in Chechnya, Moldova, Georgia and the Kremlin’s support of the bloody Syrian dictator you have always invested an order of magnitude more in the Russian market than in Ukraine. For you the annexation of Crimea and the actual beginning of the war in Donbas have changed nothing. The Revolution of Dignity in Ukraine in 2014 has not as well changed anything, although it really signaled the arrival of significant investments on the Ukrainian market from many global brands, including the automotive industry. Similarly, most of your Ukrainian subsidiaries have ignored local communities efforts to develop National Industry 4.0 in Ukraine. Your contribution to the numerous initiatives in this area is almost zero.

Therefore, it is better not to declare a “holding off investment/development” policy. It is better to recognize that short-term profits and financial indicators have always been more important to you than democratic values ​​and human life. 

Today you have an opportunity to change these positions. We call on international brands to show maximum solidarity with Ukraine, our people and their customers, who need your support now more than ever.

We demand an immediate reaction and public statements from the management of Ukrainian branches with explanations to their clients, professional communities and society about the continuing work of your brands in Russia and possible resumption of work in Ukraine.

We also call on Ukrainian subsidiaries of international brands to move away from the classic paradigms of profit-oriented business and show a much higher level of solidarity with their partners, professional communities and the people of Ukraine. Your capabilities in our country, all the capacity of the global corporations behind you are many times bigger than those of any local associations or European partners, who virtually don’t know Ukraine.

The list of areas where you can show such solidarity includes, but is not limited to these directions:

1. Support your key Ukrainian partners (distributors, system integrators, panel builders) who have suffered the most from the war. Some of their staff no longer have homes, warehouses and offices have been destroyed, and there are casualties. A fund to help families affected by the war can be a common focus for many market leaders in the above mentioned categories of businesses.

2. You can, like no other, help our community members and Government agencies to regularly monitor the needs of critical industries (food security, health care, medicine and clothing), and to support critical infrastructure at the level of your products and your professional services.

3. You are well aware that the Ukrainian market is now falling sharply. Consequently, your partners in Ukraine remain without orders. This situation is an opportunity to involve your network in the EU, your headquarters and jointly develop special offers for key partners in Ukraine. Engineering and production outsourcing, job offers in the EU, recruiting Ukrainian specialists to new developments – all together this will help retain the best experts and prevent bankruptcy of Ukrainian companies. But it would also demonstrate your brands’ true leadership and partnership in hard times.

The Ukrainian Industry 4.0 community expects a clear position on these issues from all the international brands leading on the Ukrainian market. We believe that the technology ecosystems you created around your brands will live on, your customers and partners will be able to continue enjoying your products.

Ukraine’s victory in this war is the victory of the entire civilized world over the evil humanity has not seen since World War II. It is impossible to help refugees in the EU with one hand and finance the criminal Kremlin regime with the other. And today there is no other way to win but to clearly determine whose side you are on.

Participants of the Industry4Ukraine platform and the Ukrainian Cluster Alliance:

• Association of Industrial Automation of Ukraine.

• Central Ukrainian EAM cluster.

• Zaporizhzhia EAM cluster.

• Kharkiv EAM cluster.

• Vinnytsia cluster of automation and instrumentation.

• UMC maritime cluster of Ukraine.

• Ukrainian automotive and Mobility Cluster.

Here is the version on Ukrainian language.

Річний звіт АППАУ 2021

Виконавча дирекція АППАУ випустила річний звіт. Документ надає інформацію про показники розвитку в 2021, й говорить про зростання кількох напрямах – кластерного розвитку в регіонах країни, запуску програми інтернаціоналізації та фандрейзингу EIF, розвитку Центрів 4.0 та DIH, платформи Industry4Ukraine, переходу до стратегії подвійного зеленого та цифрового переходу тощо.



Завдяки активній діяльності в численних проектах та заходах АППАУ вибудувала більш дієві формати взаємодії, які покращують перспективи зростання членів асоціації в 2022. Серед зон росту асоціації, найбільшим викликом залишаються 2 напрями – краще використання створених можливостей всіма членами асоціації, та покращення лідерства за напрямами дій.

Звіт надає короткий аналіз перспектив зростання на 2022. Середи них виконавча дирекція пропонує загальним Зборам фокусуватись на 5 категоріях кращих можливостей, де пріоритетними є програми енергоефективності, експорт-інтернаціоналізація та входження в державні програми розвитку. Але для того, щоб отримати в цих категоріях максимальні результати, членам асоціації необхідно реалізувати 3 критичні чинники зростання – покращити співпрацю у внутрішніх проектах розвитку, проявити в більшій мірі лідерство й, також, покращити рівень кооперації в міжнародних проектах.

Звіт випущений до загальних зборів, які відбудуться 16 лютого в Києві.

Скачати звіт.

Можливості співпраці з АППАУ для промислових підприємств на 2022

АППАУ є провідною асоціацією Індустрії 4.0, яка об’єднує кращих технологічних провайдерів промислової автоматизації та ІТ: вендорів, розробників, системних інтеграторів та університети. Впродовж останніх 3-х років й в рамках реалізації національної стратегії Індустрії 4.0 ми збудували розвинуту інноваційну екосистему, яка включає центри навчання та експертизи, регіональні кластери ІАМ, Технічний комітет, структури, які управляють інноваціями, залучають гранти на розвиток, тощо.



В АППАУ присутні також і замовники, промислові підприємства, хоча їх кількість не перевищує 3-5 організацій в залежності від року. Однією з причин є складнощі офіційного приєднання, або ж інші, внутрішні причини підприємств.

Між тим, перелік послуг та можливостей співпраці від АППАУ для таких підприємств зростає – ось як виглядає наша пропозиція на 2022.

1. Відвідання міжнародних конференцій / обмін кращими практиками

Чимало українських підприємств, які вже запустили програми цифрової трансформації, прагнуть до обміну кращими практиками на міжнародному рівні. В 2021 р. АППАУ організувала участь більше 20 провідних українських спеціалістів в конференції Asset Performance 4.0. Участь в ній була підтримана дирекціями ІТ/АСУ холдингів Інтерпайп, ДТЕК та Метінвест. Завдяки цьому в Україні 2 місяці тривала власна кампанія Asset Performance Management (АРМ), яка охопила більше сотні промислових підприємств та більше 2000 відвідувачів в онлайн. Українські користувачі отримали доступ до 40+ західних кейс-стаді в АРМ 4.0, контактів та спеціалістів з Бельгії, Франції та Нідерландів.

Можливості 2022: АППАУ продовжує співпрацю з бельгійською асоціацією технічного обслуговування BBEMAS, яка є організатором вищезгаданої конференції й подібна участь можлива в цьому році. Ми також вже спланували серію безкоштовних вебінарів, які відбудуться в 1-ому кварталі 2022. Окремо, ми пропонуємо українським підприємствам послуги з організації групової поїздки на інші конференції в ЄС – зокрема, цікавою виглядає конференція Advanced Factories в Барселоні 29-31 березня

2. Галузеві та секторальні Технологічно-інноваційні дні та мітапи. Кейс-стаді.

В 2021 АППАУ запропонувала новий, європейський формат інноваційних заходів – Технологічно-інноваційні дні. По суті, це так звані, брокеридж івенти, де на одному майданчику зустрічаються замовники та інноватори Індустрії 4.0, й перші представляють свої запити на інновації (business-cases), другі – інноваційні рішення (use-cases) які їм відповідають. Подібні дні пройшли в Запоріжжя та Харкові. Вони можуть бути також налаштовані на специфіку галузі. Особливістю таких днів є ретельна підготовка: з одного боку, ми допомагаємо готувати бізнес-кейси замовників (за власною методикою), з іншого – ведемо облік кращих інновацій в даному сегменті, щоб надати повну картину та аналітику. Крім ТІД, спільно з Центрами 4.0 та кластерами ІАМ ми проводимо серії технологічних мітапів, які дозволяють виробляти чи покращувати дорожні карти розвитку в конкретній технології (див. як приклад результати мітапів «САПР в машинобудуванні»).

Можливості 2022: перший великий ТІД спланований в 2022 на 18 березня в КПІ. Ми представимо 12 кращих інноваційних рішень проекту BOWI, який зараз триває. Промислові підприємства зможуть побачити та оцінити кращі інноваційні рішення в промислових застосуваннях Ш.І., ІІоТ, цифрових двійників, робототехніки, адитивних технологій тощо. Подібні дні можуть проводитись по замовленню на території холдингів чи кластерів ІАМ в регіонах.

Інша можливість– це допомога в створенні кращих інноваційних кейс-стаді. Такі описи ми робили для підприємств  ФЕД, Інтерпайп та Юрія-Фарм, й зараз проробляються наступні. Подібні спільні розробки є не тільки піаром ваших кращих напрацювань з вашими партнерами. Набагато більша їх цінність для самих керівників АСУ-ІТ в тому, щоб усвідомити та переосмислити пройдений шлях, правильно зафіксувати вивчені уроки й, відповідно, краще планувати перспективи розвитку.

3. Проведення просвітніх кампаній

Освітні та просвітні кампанії на кшталт АРМ покращують розуміння сучасних технологій фахівцями підприємств, допомагають їм зрозуміти кращий українських та міжнародний досвід й, таким чином, формувати власні політики та стратегії розвитку. АППАУ також проводить кампанії, які вигідні підприємствам з точки зору досягнення спільних інтересів – наприклад, по залученню молоді на їх підприємства.

Можливості 2022: велика кампанія «Молодь та Індустрія 4.0» розпочалась в Україні в кінці січня. Вона ставить на меті консолідацію зусиль промисловців та хайтек, щоб спільно залучати молодь до сучасних, технологічних виробництв. В рамках кампанії, ви можете демонструвати свої кращі практики й приймати участь у виробленні спільного порядку денного. Фінальний документ, який резюмує пропозиції учасників кампанії, буде переданий на рівень уряду та до Єврокомісії, – заходи кампанії мають статус EU industry weeks. Приєднатись до кампанії можна за посиланням.

4. Участь в євро-програмах – гранти на інновації

Чимало виробничих підприємств, особливо малих та середніх (МСП), цікавляться фондами на інноваційний розвиток. В рамках АППАУ діє проектний офіс, який допомагає вам знайти відповідні кошти на вашу інноваційну пропозицію (якщо вона існує), або ж знайти готове інноваційне рішення з ЄС під ваш запит. Часто під впровадження таких рішень ЄС надає гранти (безповоротна фінансова допомога) від 50 тис євро й більше.  Впродовж 2021 року наш проектний офіс опрацював більше 60 грантових пропозицій Індустрії 4.0 на суму більше 20 млн євро. На жаль, українські підприємства дуже мало подаються на ці пропозиції, хоча вони є доступними для нас. Значний прогрес відбувся в проекті BOWI в кінці 2021 – в рамках конкурсу тут було подано більше 50 пропозицій, за кожною з яких є реальне промислове підприємства, -МСП.

Можливості 2022: ми пропонуємо МСП активно долучатись до програми EIF АППАУ, вона є відкритою та безкоштовною для промислових підприємств України на умовах членства в АППАУ. Учасники програми отримають щомісячні новини про поточні грантові пропозиції, беруть участь в регулярних мітапах й мають доступ до кваліфікованої консультаційної допомоги.

5. Приведення технічних політик до міжнародних стандартів Індустрії 4.0

Чимало департаментів ІТ-АСУТП промислових підприємств намагається сьогодні уніфікувати технічні політики на відповідність сучасним міжнародним стандартам. Для покращення ефективності таких ініціатив, АППАУ пропонує послуги Технічного комітету 185 «Промислова автоматизація». Цей комітет включає провідних фахівців за напрямами створення системи виробничих КРІ (стандарт ISO 22400), вертикальної інтеграції підприємств (МЕК 62264), функційної безпеки (МЕК 61508), кібер-безпеки на рівні АСУТП (МЕК 62443), рецептурних (порційних) процесів АСУТП (МЕК 61512). Завдяки комітету, ці стандарти перекладені української мовою та мають статус ДСТУ. Всі ці стандарти є частиною фреймворків Індустрії 4.0. Є чимало звітів та білих книг – ви можете їх переглянути за посиланням.

Можливості 2022: будь-яке підприємство може приєднатись до ТК 185 в якості колективного члена й отримувати останню інформацію про стан та розвиток вищевказаних стандартів. Ми також проводимо серії технічних мітапів та вебінарів в сфері технічного регулювання. АППАУ вітає будь-яку спонсорську допомогу ТК 185, оскільки експерти підтримують його діяльність на волонтерських засадах.

Цей перелік відображає тільки частину наших можливостей співпраці. В АППАУ діє комітет Цифрової трансформації промисловості, де сформовані робочі групи по Штучному інтелекту, робототехніці, цифровим двійникам, ІІоТ та іншим перспективним напрямам розвитку сучасних виробництв. Тут також відбувається вироблення пропозицій на рівень уряду, зокрема наразі дуже актуальною є організація та підтримка адвокаційної кампанії Індустрії 4.0. Адже до цього часу, Україна немає діючих державних стратегій розвитку промисловості, включно з напрямом «розумних виробництв» (Індустрії 4.0). Між тим, в АППАУ з 2018 розроблена національна стратегія Індустрії 4.0 й велика її частина вже реалізується. Але нам дуже потрібна державна підтримка – світовий досвід ясно показує, що подібні стратегії успішно працюють тільки за державної підтримки. Тому тільки разом, спільними зусиллями зі всіма промисловцями ми можемо змінити цей стан речей.

Запрошуємо керівників підприємств, департаменті ІТ-АСУ до співпраці. Ваші питання та запити надсилайте на е-адресу info@appau.org.ua

This website uses cookies to improve your web experience.