До конференції Аsset Performance Management (АРМ), яка відбудеться 9 листопада, виконавча дирекція АППАУ готує кілька просвітніх публікацій та звітів. Вашій увазі пропонується перша, – по тезам аналітичного звіту американської дослідницької агенції LNS «How APM 4.0 Drives Profitability in a Connected Plant».
Термін «актив» в цій публікації й ширше, в темі АРМ, означає будь-яке виробниче обладнання – від тих, що забезпечують життєдіяльність підприємств (котли, енергомережі, підстанції, компресори…) й до тих, що відповідають за випуск продукції (печі, верстати, дозатори, лінії розливу чи зборки тощо).
LNS пропонує визначення АРМ 4.0 як один з ключових напрямів або концепцій розвитку Індустрії 4.0. Цей напрям комбінує в собі 2 окремі категорії– як Технічне обслуговування і Ремонт (ТОіР, англ. Maintenance), та Cистеми керування виробництвом, спрямовані на операційну ефективність (Operational Excellence). Зниження операційних витрат досягається завдяки кращій надійності активів, подовженню їх терміну експлуатації (життєвого циклу), зменшення вартості на впровадження та володіння.
Погляд на АРМ від LNS маркується як «4.0», оскільки АРМ вже може базуватись на цілій низці нових технологій, рис. 1
рис. 1
В історичному, еволюційному контексті, АРМ 4.0 є наступником АРМ 3.0, рис. 2
Рис. 2
Зрілість технологій 4.0 сьогодні є вже такою, що згідно опитуванням LNS рівень довіри до них в промисловців значно виріс, й на ринку вже є багато рішень та юз-кейсів АРМ, що базуються на вказаних технологіях 4.0.
В основі рішень АРМ 4.0 – наступні елементи
Аналітика великих даних, машинне навчання
Сполучені активи та сервіси
Платформи ІІоТ
Цифрові двійники
В рішеннях АРМ 4.0 також широко використовуються кращі практики Індустрії 4.0 з інших застосувань.
З точки зору, аналітики стану активів та прийняття рішень, АРМ 4.0 базується на фреймворку біга дата, де розділяються 4 великі етапи
Рис. 3
За останнє десятиліття практики обслуговування пройшли значну еволюцію від реактивних методів до превентивних методів. Але цього недостатньо для завдань цифрової трансформації виробництв. АРМ 4.0 потребує включення хоча б мінімально предиктивної аналітики й, в ідеалі, прескриптивної – тільки тоді можна говорити про вихід на новий рівень обслуговування активів, що дає нову цінність для бізнесу. Значно знижена варість датчиків та мережевих сполучень, в принципі, дозволяє сьогодні виходити на цей рівень. Згідно опитувань LNS 36% опитаних респондентів вже монетизують аналітику біг дата для покращення операційної ефективності.
Наступний рис. 4 показує який ефект дають включення алгоритмів ML в залежності від того, користуєтесь ви старими даними (в тих обсягах що й раніше), чи біг дата.
Рис. 4
Індустрія 4.0 включає в себе кібер-фізичні системи, ІІоТ платформи та хмарні обчислення, в контексті завдань обслуговування все це веде до сполучених активів (connected asstets). АРМ 4.0 надає численні переваги володіння інформацією та інсайтами для команд обслуговуючого персоналу. Адже багато років керівники виробництв мріяли про повний контроль своїх виробничих активів. Але на дорозі завжди були 2 великі перешкоди – датчики, як джерела польових даних були надто дорогими й отримання їх користувачами – для кожного у своєму операційному контексті, – було надто складним. Сьогодні дані лежать в основі АРМ 4.0, а можливості забезпечення різних користувачів інформацією в реальному часі виросли в рази.
Багато організацій шукає негайну віддачу від сполучених активів у вигляді максимальної продуктивності активів, позаяк пропускна спроможність заводів та фабрик завжди є обмеженою. Тому, чим більш «розумними» (smart) є активи, тим швидше та краще можна виходити на покращення продуктивності та надійності.
Існуючі практики та дослідження доводять, що компанії які впроваджують стратегії сполучених розумних активів вже отримують конкурентні переваги. Особливо це стосується галузей, де концентрація виробничих активів є високою – енергетика, нафтогаз, хімія та нафотохімія, металургія, харчова, фармацевтика та подібні. Аналітика біг дата та включення алгоритмів ML для таких виробництв може включати нові джерела даних – як відео, геопросторові дані, дані про погодні умови, тощо і на основі яких компанії розвивають нові бізнес-моделі та сервіси. Створення таких сервісів, як частини стратегії АРМ 4.0, для машинобудівних компаній, постачальників виробничого обладнання, дозволяє знижувати вартість, й покращувати рівень сервісного забезпечення.
Платформи ІІоТ є фундаментом для застосувань АРМ 4.0. Сьогодні в світі існує велика кількість платформ як універсального призначення на кшталт Microsoft Azure й до спеціалізованих для промислових застосувань як GE Predix, Simens Mindsphere чи EcoStruxure від Schneider Eletcric. Але існує також велика кількість від виробників окремих видів обладнання чи пристроїв, наприклад Kaeser Kompressoren. Зазвичай, вони також базуються на універсальних платформах типу Azure. Платформи ІІоТ є необхідними для АРМ 4.0, оскільки вони дозволяють легко сполучати різні активи, їх системи керування та дані від них в одну систему (платформу) й далі включати алгоритми хмарних обчислень.
Примітка АППАУ: див огляд платформ ІІоТ 2018 в перекладі АППАУ від Брайна Банца.
АРМ 4.0 є кращим прикладом мешапів – міксу різних даних, що виходять на рівень ІІоТ платформ й використовуються для предиктивної та прескриптивної аналітики, рис. 5.
Рис. 5
Кращим прикладом таких застосувань в АРМ 4.0 є цифрові двійники, рис. 6. LNS визначає цифрові двійники як застосування, яке може сполучати дані з активів та сервісів з будь-ким з обслуговуючого персоналу, постачальників, виробників, маркетингу та продажу, керівництва тощо, – на одній платформі та в одному прикладному застосуванні. Інтерфейс застосування пропонує значно більше від фізичної копії активу. Мешапи двійників пропонують моделі віртуальної та доданої реальності, які користувачі можуть самостійно редагувати, оперувати та інтегрувати в більш широкий контекст власних середовищ.
Рис. 6
Уявіть, наприклад, цукровий завод – зазвичай, це складні технологічні виробництва безперервних процесів за природою близькі до нафтохімії. Цифрові двійники дифузійних та вакуумних апаратів, обладнання продуктового цеху тощо можуть бути комбінованими для того, щоб симулювати, візуалізувати та моніторити ефективність всієї системи й через весь життєвий цикл цих виробних активів.
Примітка АППАУ: розробка цифрових двійників є топ-трендом Індустрії 4.0 й водночас, в Україні існують різні інтерпретації цього терміну. Читайте білу книгу “Що таке цифрові двійники для промислових застосувань” від Industrial Internet Consortium (переклад Центру 4.0 “КПІ”, 2020)
Наступним логічним кроком для цифрових двійників є інтеграція їх фізичних активів. які вони представляють в більш широкий контекст, який є важливим для моніторингу та керування його ефективністю. Саме тому й потрібні платформи ІІоТ – будь-які фізичні та віртуальні активи, цифрові двійники тут можна сполучати між собою й робити активи більш «розумними». Таким чином, цінність цифрових двійників може значно зростати.
Згідно LNS метрики про активи недостатньо оцінюються керівниками бізнесу. Зазвичай вони фокусуються на фінансових показниках, недооцінюючи що останні дуже тісно пов’язані з показниками надійности та експлуатаційної готовності їх активів, а також на тому факті, що собівартість напряму залежить від операційних витрат.
Дорожня карта АРМ 4.0 від LNS
Рекомендації LNS щодо побудови АРМ 4.0 на підприємстві є наступними
Вирівняти організацію з кращими практиками, які існують на даний момент. Серед них – і баланс правильних технологій з компонентами «правильні люди» та «правильні процеси» (Right technology, Right people, Right Processes) й фокусом на фінансово-економічних показниках підприємства. Мова також про відповідність технічним стандартам – й замість “винаходів свого велосипеду”. Сфера керування виробничими активами, зокрема, вже добре регулюється практиками стандарту ISO 55000 та іншими подібними фреймворками. Формалізація процесів обслуговування активів також необхідна з точки зору навчання персоналу, а також відповідності вимогам з безпеки та охорони навколишнього середовища.
Зрозуміти важливість біг дата та як їх використовувати для завдань обслуговування та операційної ефективності. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Керівникам підрозділів важливо зрозуміти – простий моніторинг активів в реальному часі має мало відношення до АРМ 4.0.[/perfectpullquote]Компанії мають переходити на парадигми мислення, що лежать в площині Біг Дата, комбінуючи доступні, структуровані дані, з неструктурованими.
Побудувати операційну архітектуру для АРМ 4.0 LNS настійливо рекомендує Операційну Архітектуру (ОА) як основу успішної АРМ 4.0. Тут є свої стратегічні та тактичні елементи, які разом формують свою дорожню карту інвестицій, рис. 7
Рис. 7
Розробити сильні бізнес-кейси. Портфель правильних бізнес-кейсів лежить в основі адаптованої, ефективної дорожньої карти цифрової трансформації. Оскільки саме в них буде проявлятись стратегія переходу на швидкі, ефективні рішення 4.0, які можна швидко масштабувати в рамках підприємства. Відповідно, в сфері АРМ компанії так само мають підготувати та рухати власні кейси від простих завдань зниження витрат – до більш амбіційних в створенні нової цінності, рис. 8
Рис. 8
Впровадити платформу ІІоТ, яка дозволяє максимально використовувати переваги біг дата
APM 4.0 вимагає наявності ІІоТ платформи, яка в свою чергу має функціонал аналітики біг дата, можливості сполучення будь-яких пристороїв та активів, хмарних обчислень та розробки застосувань. Подібна платформа є основою для створення машапів та цифрових двійників. Не існує єдиного рецепту створення універсальної, успішної ІІоТ платформи. Мова радше про налагодження процесів, які потребують узгодження багатьох вимог й де, зрештою, буде місце для інтеграції кращих практик АРМ.
Інші рекомендації LNS стосуються впровадження більше цілісних підходів до цифрової трансформації, зокрема тут LNS рекомендує свій Digital Transformation framework.
Конференція АРМ-21 – як метод національного вирівнювання та формулювання власної аженди
Конференція АРМ-21 9 листопада ставить як головну мету питання вирівнювання з кращими практиками як всередині країни, так і по зоні СхП та ЄС. Це відображено на головній сторінці сайту конференції обома мовами – російською та англійською й, як бачимо, це повністю відповідає кроку №1 від LNS.
Група експертів АППАУ, спільно з фахівцями від холдингів ДТЕК, Метінвест та Інтерпайп вже розпочали ці процеси вирівнювання в кращих практиках черед відвідання євро-конференції Asset Performance 4.0 27-28 жовтня. Серед питань, які вже обговорюються та звучать в цьому колі, і які є повністю дотичними до вищеприведених рекомендацій LNS, ось декілька найбільш значимих –
Чи є в нас правильне та однакове розуміння ролі АРМ, як інтегруючої та однієї з топових в нашому розвитку промисловості? Чи всі ми достатньо усвідомлюємо, що питання АРМ – це не тільки про надійність чи безперебійність роботи обладнання, що має вплив на ОЕЕ та інші виробничі, а далі й фінансово-економічні КРІ? [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Питання стоять значно ширше, й особливо, сьогодні, враховуючи вартість енергоресурсів й наші показники продуктивності та енергоефективності, як одні з найнижчих в Європі. [/perfectpullquote] Окремо, можна говорити про критичну зношеність активів на багатьох об’єктах критичної інфраструктури, звідки слідує висока ймовірність техногенних ризиків. Тобто, все це має безпосереднє та пряме відношення до теми АРМ.
В АППАУ та в ТК 185 ми класифікуємо технічні стандарти як формалізовані, узгоджені на міжнародному рівні кращі практики в тій чи іншій сфері, і які мають бути основою технічних політик підприємств. Отже, в сфері АРМ – яким є стан ДСТУ ISO 55000:2019 «Управління активами» на підприємствах України? Які є кращі практики у впровадженні цього стандарту, на яких підприємствах? Адже, саме подібні стандарти мали б визначати регламенти та процеси АРМ, і які є обов’язковим елементом тріади PPT, Peoplе-Processes-Technologies.
Передові українські холдинги повністю усвідомлюють важливість нових технологій 4.0 й вже кілька років ведуть численні експерименти, є вже чимало успішних юз-кейсів, які будуть продемонстровані 9 листопада. Але як бути з переважною більшістю підприємств, де ці процеси ще навіть не розпочинались й під питанням навіть рівень АРМ 2.0-3.0 (рис.2)? Тобто, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]якою має бути дорожня карта для підприємств, які ще не пройшли етапи 2.0-3.0, а їх західні конкуренти вже демонструють рівень 4.0?[/perfectpullquote]
В нас є сильні інтегратори та розробники, які вже демонструють рівень АРМ 4.0. Серед них IT-Enterprise, Waites, Indusoft, a-Gnostic, які будуть на конференції 9 листопада зі своїми кейсами та позиціями. Водночас, майже очевидне відставання в цій темі вендорів та їх пропозицій з формування відкритих технологічних екосистем на базі платформ ІІоТ. Отже, як бути з цією тезою LNS про платформи – «як основу АРМ 4.0»? Пропозиція програми IntegrateIT є однією з перших в цій сфері, але є ще багато відкритих питань щодо того, як прискорити цей рух та як залучати до розробки apps наших розробників та інтеграторів.
Подібних питань чимало, й конференція 27-28 жовтня вже стала каталізатором для їх ескалації. Ми здобули також масу цінної інформації про кращі європейські та світові практики в сфері АРМ й наші експерти будуть про них розповідати 9 листопада. В наступній публікації ми детальніше розповімо про деякі інсайти конференції Asset Performance 4.0, що пройшла в Бельгії. Ну а між тим – триває реєстрація на конференцію 9 листопада. Запрошуємо, участь є безкоштовною.
«Ніщо так не об’єднує як спільні цілі та цінності» – каже теорія та практика організаційних змін. «Кожному дано по його вірі» – каже релігія. Сімон Сайнек перефразовує цей вираз й в своєму знаменитому виступі 2014 року на Tdex говорить, що люди вибирають бренди зовсім не через переваги їх товарів чи характеристики, а радше через цінності та віру їх лідерів, які вони втілюють в своє середовище. Власне цінності бренду й відображають цінності своїх лідерів. Цінності компанії та брендів є критичним елементом, чому майже 50% молоді їх вибирають. Вони є також критичним елементом для створення ефективних команд всередині – знаменитий гуру американського бізнесу Джек Уелч впроваджував єдині цінності в корпорації General Electric майже 20 років.
Цінності – це ДНК компанії, бренду, будь-якої організації. Й сьогодні практично кожна компанія намагається вивести цінності, які об’єднують своїх співпробітників, притягують своїх клієнтів, та служать орієнтиром для всіх стейкхолдерів.
«Скажи мені, в що ти віриш, і я скажу хто ти» – ще один розхожий вираз на цю тему, й він апелює до ключового – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]саме наші цінності керують нашою поведінкою та діями.[/perfectpullquote]
Й немає значення, наскільки ми це усвідомлюємо – часто ці речі проявляються на підсвідомості. Але для обєднання різних людей, цінності необхідно декларувати та підтверджувати. Адже зрештою, – віра у кожного своя й тому об’єднати людей за єдиними цінностями – це не питання 1 стратегічної сесії, – це займає роки.
Отже, де ми сьогодні у виробленні наших цінностей в АППАУ? В що вірить наша спільнота і чи дійсно задекларовані цінності керують нашою поведінкою?
Цей шлях прояснення цінностей триває майже 10 років, й справді фільтрує тих, хто приєднується до нас як спостерігачі максимум на 1 рік, й тих, хто вже працює з нами роками і йде за нашими ідеями. Спочатку ми фіксували наші цінності через різні публічні презентації, статті, де, наприклад, постійно наголошували на важливості співпраці та об’єднання. Але з 2020 року вони вже є зафіксованими в брендбуку компанії. Однак, з різних причин, ми ще ніколи не фіксували те, як задекларовані цінності відповідають реаліям. Отже, давайте це починати робити.
Наш брендбук фіксує 6 головних цінностей, які де-факто керують нашою поведінкою, стратегіями та планами розвитку.
Фокус на співпраці
Від початку створення, АППАУ встановила та просуває принципи співпраці між всіма категоріями учасників ринку промислової автоматизації та ІТ. З 2016 року АППАУ практикує впровадження принципів спільної ефективності під назвою «#ДієвеПартнерство», які заохочують учасників спільноти створювати колаборативні проекти стратегічного значення у тісній взаємодії. З 2019 року ми активно переводимо цей формат в модель кластерної, виробничої кооперації.
Прогрес 2021: проект ClusteRISE значно посилює наш фокус на співпраці й переводить його в більш професійний формат, де значення мають KPI не тільки в проектах розвитку, але й в реальних бізнес-проектах. Зокрема, ми раді вітати співпрацю «Метінвест діджитал» з нашими розробниками як a-Gnostic та IT-Enterprise, Житомирського картонного кобінату – з «Індасофт Україна», «Індасофт-Україна» – з компанією САС. Запорізька «Тріада-зварка» першою задає формат між-кластерної та між-регіональної кооперації, залучаючи свого клієнта, харківську «Українську вагову компанію» до спільних завдань розвитку кластерів та Індустрії 4.0. І це – тільки деякі приклади. Ми маємо великі надії на масштабний проєкт BOWI з КПІ, де мова йде про залучення до інноваційних бізнес-проектів 20 малих та середніх підприємств.
Лідерство
АППАУ просуває цінності лідерства на всіх рівнях нашої асоціації та за її межами. Ми є лідерами кількох загальнонаціональних ініціатив в сфері промислової автоматизації та ІТ, й так само заохочуємо ставати лідерами провідних експертів нашої спільноти за напрямами дій та категорій.
Прогрес 2021: в цьому році ми закріплюємо своє лідерство за численними напрямами розвитку – члени АППАУ створили комітет «Цифрова трансформація промисловості» й фактично, ми є лідерами ще в 2-х комітетах платформи Indsutry4Ukraine. АППАУ має пряме відношення до ренесансу кластерного руху в Україні й сьогодні ми об’єднуємо 5 кластерів промислових хайтек. Наші члени асоціації, передові технічні університети Києва, Запоріжжя та Харкова також показують приклад іншим в справжньому єднанні з бізнесом, впроваджуючи модель DIH. І таких прикладів персонального та колективного лідерства в нас дійсно багато.
Інноваційність
АППАУ є засновником та лідером руху «Індустрія 4.0 в Україні». Ми заснували цей рух саме через відданість цінностям інновацій та науково-технічного прогресу. Ми віримо, що інновації потрібні у всіх сферах нашої діяльності, вони дуже потрібні економіці нашої країни й тому ми ставимо розвиток інновацій топ-пріоритетом нашої діяльності.
Прогрес 2021: створення інноваційних ландшафтів в регіонах Харкова та Запоріжжя, програма EIF та старт проекту BOWI є справжніми лакмусовими папірцями на нашу відданість цій цінності інноваційності. Й саме тому, що всі ці три ініціативи запускались дуже важко. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Якби це не було справжньою цінністю, ми б вже давно здались й опустили руки. Але насправді, крок за кроком, ми тільки нарощуємо свої колективні спроможності та потугу в кожній з цих ініціатив.[/perfectpullquote]
Професійність
АППАУ фокусує на широкому використанні різноманітних технічних стандартів. Для цього АППАУ створила в 2017 Технічний комітет 185 «Промислова автоматизація», який займається перекладом, гармонізацією з українським законодавством та промоцією міжнародних стандартів IEC/ISO. Цінності професійності виходять за рамки технічних стандартів – АППАУ застосовує їх в широкому полі питань, залучаючи кращих експертів спільноти за різними напрямами діяльності.
Прогрес 2021: розширення напрямів в застосуванні поняття «стандарти» відбувається в АППАУ системно та регулярно. В 2020-21 ми прив’язуємо до кращих світових практик чимало тем розвитку, й протиставляємо поняття та стандарти професійності шаленому популізму, який пронизує більшість дискурсів нинішньої влади, але також окремих неолібертаріанських кіл в питаннях промислової, інноваційної та цифрової політик. Ці підходи добре відображає спільна робота з колегами Industry4Ukraine «Інструменти промислової політики». Ми єднаємось на цій платформі, щоб виробляти та просувати кращі практики, саме як професійні стандарти, в розвитку бізнес-об’єднань, технічному регулюванні, експорті, маркетингу, GR. Просуваючи при цьому не тільки власні кращі практики, але й наших партнерів з Української асоціації меблевиків (УАМ), Федерації роботодавців автопрому, Kharkiv-IT cluster та багатьох інших.
Інтеграція в європростір
Європейські цінності та культура є тотожними для нашої асоціації, включно з цінностями співпраці, рівності, прозорості, демократії та орієнтації на розвиток й процвітання кожного регіону. Ми активно співпрацюємо з урядовими та неурядовими організаціями, міжнародними донорами над створенням та реалізацією державних програм розвитку та інтеграційними програмами з ЄС.
Прогрес 2021: в 2020 COVID-19 значно посилив наш рух на інтеграцію в програми ЄС шляхом більшого залучення в численні онлайн формати обмінів. 2021 започатковує цілий ряд ініціатив, які підтверджують відданість цій цінності. Ось тільки найбільш значимі з них:
ClusterWeek, що залучив 12 країн ЄС та Східного партнерства й представив 10 наших кластерів промисловості та хайтек.
Проект BOWI який стає справжнім каталізатором для розвитку Центрів 4.0 та DIH.
Статус АППАУ як контактної точки I4MS, що відкриває доступ до численних євро-ресурсів та програм.
Програма EIF – де Internationalization є справді сполучною ланкою між ‘Export’ та ‘Fundraising’.
Цих прикладів справді чимало, й остання ініціатива, міні-кампанія Asset Performance Management, що вже залучила найбільші холдинги України є доброю демонстрацією і наших прагнень до інтернаціоналізації й демонструє інші наші цінності, в першу чергу лідерство.
*******
Підсумуємо. З огляду на приведений фактаж, наші цінності працюють й підтримуються багатьма членами асоціації. Але ми, очевидно, ще не достатньо широко та потужно доносимо меседжи про цінності кожному дійсному чи потенційному члену нашої спільноти. Адже коли новий член АППАУ, приєднуючись до асоціації, питає нас про переваги, ми – і як це прийнято в бізнесі, – як і раніше традиційно говоримо “про матеріальне”. Про доступ до колективних ресурсів, про професійні обміни, про піар та лідогенерацію, про експортні можливості тощо.
Очевидно, що зараз настав момент більше артикулювати меседжи й про цінності. Зокрема, цінності важливі не тільки як елемент залучення, але це також критерій прощання з членами, які виходять з асоціації. Серед них є й великі бренди, як «Шнейдер Електрик» чи «Сіменс». Але сьогодні ми вже не робимо з цього проблему й не кажемо «на жаль». «Скажи в що ти віриш…» – з огляду на вищеперелічені цінності, в наших ініціативах розвитку українського ринку ці компанії фактично ніколи надто й не підтримували АППАУ. Ми не змогли об’єднатись просто тому, що наші цінності – різні, й сьогодні це більш ніж очевидно. На нашому прапорі ніколи не було слогану про “план продажів”, зате яскраво – “про розвиток ринку”. Й для тих, хто не розуміє цієї різниці, не розуміє як одне пов’язано з іншим – нам точно не по дорозі.
Повертаючись до питання узгоджень та консолідації, брендбук, включно з місією, цінностями та стратегією розвитку до 2023 буде винесений на Загальні збори асоціації в січні 2022. Надіємось, що ніякі ковідні обставини не завадять нам цього разу зустрітись в офлайн.
Документ описує головні положення комітету “Цифрової трансформації промисловості” (далі – Комітет), що прийняті в рамках стратегічної сесії платформи Industr4Ukraine в жовтні 2021.
Місія комітету
Вивід та реалізація проектів та програм стратегії розвитку Індустрії 4.0 на національний та державний рівень.
Головні цілі та завдання
Підготовка та адвокація нормативно-правових актів в сфері своєї діяльності.
Підготовка та реалізація стратегічних програм та проектів розвитку.
Широке залучення всіх ключових стейхколдерів до реалізації проектів та програм стратегії розвитку.
Відношення та взаємодія з іншими комітетами платформи
Комітет уособлює в собі місію та завдання цифрової трансформації промисловості. тоді як інші місії – смарт-спеціалізації та інновацій, кластерного та сталого розвитку належать іншим комітетам, рис. 1
[caption id="attachment_17154" align="alignnone" width="976"] Рис. 1 Структура платформи Industry4Ukraine[/caption]
В рамках крос-секторальної взаємодії та спільної промоції стратегічних положень Маніфесту Industry4Ukraine, Комітет:
Є лідером в розробці та реалізації положень, що стосуються діджиталізації та цифрової трансформації промисловості України.
Через кластерний комітет має окрему місію взаємодії з представниками традиційних галузей промисловості по наданню послуг та прискорення цифрової трансформації цих галузей
Через комітет S3 та інновацій – пропонує свої проекти регіонального рівня
Через комітет Сталого розвитку – розробці та реалізації синергетичних проектів подвійного та цифрового переходу промисловості (digital & green transition)
Комітет також взаємодіє з іншими стейхколдерами регіонального та національного рівня в рамках фреймворку DICS (смарт-спеціалізації регіонів та галузей).
[caption id="attachment_17141" align="alignnone" width="577"] рис. 2. DISC стратегії – як синергетичні та консолідуючі в рамках проектів регіонального та галузевого розвитку[/caption]
Критерії відбору учасників комітету
В члени Комітету входять учасники промислових хайтек асоціація та кластерів, які відповідають наступним критеріям:
Професійність та практичний досвід в одному або кількох з 5 ключових напрямів, що стосуються стратегічних програм в Індустрії 4.0.
Розробка концепцій, стратегій чи стратегічних проектів.
Розробка нормативно – правових актів / адвокаційні програми.
Глибоке володіння темою міжнародних стандартів І4.0.
Практичний досвід впровадження технологій 4.0.
Досвід участі в масштабних проектах стратегічного розвитку.
Готовність працювати над проектами стратегічного розвитку та залучати до них інших учасників спільноти, – в тому числі, на волонтерських засадах.
Вміння працювати в команді.
Ролі учасників комітету
Головні ролі в комітеті розподіляються наступним чином:
Керівник комітету – керує всім портфелем проектів та програм розвитку, координує учасників комітету, планує й моніторить його роботу (Юрчак О., ген. директор АППАУ).
Екосистемні координатори відповідають за залучення та розвиток певної категорії екосистеми І4.0.
Розвиток Центрів 4.0 – DIH, співпраця з університетами (Степанець О. КПІ – Кульчицький І. АЄІ).
GR, підготовка НПА (відкрита позиція).
Програми співпраці з великим бізнесом (Чуприков С., Метінвест Діджитал).
Ключові напрями роботи (крос-секторальні)
Професійні кейси по діджиталізації / Форум Trans4Mation (Щербатенко О., IT-Enterprise).
Стандартизація в сфері І4.0 (Пупена О.,НУХТ).
Інтернаціоналізація української екосистеми І4.0 (Юрчак О., АППАУ)
Уніфікація навчальних курсів та програм (Пупена О., НУХТ).
Подвійний перехід (цифровий ТА декорбанізований (зелений) перехід: Digitalization & Decarbonisation), стала промисловість (Кравченко Р.).
Професійні стандарти в Worldskills (Максимов В., «Нова освіта»).
Ключові проекти розвитку – керівництво проектами
Управління портфелем грантових проектів, фандрейзинг – Бородюк А. (ВД АППАУ).
Перехід Центрів 4.0 на модель DIH, популяризація положень та напрямів роботи європейської програми I4MS – Степанець О. (КПІ), Юрчак О. (ВД АППАУ).
Перший акселератор І4.0 – відкрита позиція.
Зростання професійних стандартів, просвіта ринку, вирівнювання укр. кращих практик з міжнародними, залучення МСП за технологіями
РГ «Робототехніка» Красносельский К. (Тріада Зварка).
РГ «Asset Performance Management» – Костанецький К. (IT-Enterprise).
РГ “Штучний інтелект” – Ярослав Недашковський (a-Gnostic).
РГ «Цифрові двійники» – Степанець О. (КПІ).
РГ «Промисловий ІІоТ» – відкрита позиція.
Головні завдання відповідальних за напрямок діяльності
Формування 1-2 проектів в рамках загального портфелю проектів платформи та Комітету.
Періодичне залучення – фасилітація своєї групи (не менше 1 разу на квартал), формування ядра (5-7 ключових осіб).
Планування та виконання плану робіт по своєму напряму.
Обов’язкова координація з керівником комітету (Юрчак О.), керівником фандрейзингових програм (Бородюк А.) та відповідальним по GR щодо промоції серед учасників ринку та забезпечення фінансуванням свого проекту, а також його включення в плани робіт відповідних ЦОВВ – РОВВ (адвокаційна програма).
Широка промоція свого контенту (виклики, напрями дій, результати) через канали АППАУ та Industry4Ukraine.
Поточні проекти та завдання комітету в найближчі 6 місяців
Формування функції GR, запуск розробки законодавчої ініціативи “Стимулювання підприємств до впровадження технологій 4.0”
Даний документ представляє собою спільну позицію учасників робочої групи кластеру “Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування” та групи університетів інноваційної на круглому столі 12 жовтня в Харкові. Мета документу – консолідувати університети та учасників кластеру ІАМ, інших кластерів м. Харкова, навколо єдиної регіональної аженди.
Оцінка поточної ситуації. Формулювання викликів.
Низка подій 2021 дозволила сформулювати перелік наступних викликів в університетському середовищі:
Зростання тенденції фрагментації сил та ресурсів – як наслідок внутрішньої та зовнішньої конкуренції. Це ще більше знижує спроможність університетів спільно реагувати на загальні (екосистемні) виклики інноваційного та цифрового розвитку в промисловості, – як низька культура та рівень знань керівників підприємств, відсутність державних цільових програм розвитку, низький рівень проникнення технологій 4.0 тощо.
Провідні технічні університети, а також провідні учасники промислових хайтек регіону виявились неспроможними в 2020-21 запропонувати конкретні проєкти та програми розвитку у сфері хайтек для регіональної стратегії Харківщини до 2027. Хоча Харків на рівні вироблення пріоритетів має одну з кращих стратегій смарт-спеціалізації, на рівні програм та проєктів, які мають відповідати цим пріоритетам, ми їх не знаходимо. Зокрема, в цій стратегії відсутні такі типові (для всіх регіонів з високим індустріальним потенціалом) проекти:
розвиток Центрів 4.0 (або їх європейських аналогів – Digital Innovation Hubs),
кластерів ІАМ чи інших промислових об’єднань,
технопарків та FabLabs,
проектів які популяризують інженерні професії,
проекти популяризації технологій 4.0,
проекти інкубаторів та акселераторів для пром хайтек тощо.
Відсутність таких проєктів – ключових для розвитку інноваційних екосистем промислових хайтек, – означає подальшу деіндустріалізацію регіону, подальшу деградацію технічної та інженерної освіти та відставання на міжнародній арені від розвинутих країн.
Подібно до смарт-спеціалізації, риторика та заяви про синхронізацію з європейським курсом також містить в собі чимало імітаційних рис, або ж не є ефективною для економіки країни. Жоден університет ще не взяв на себе зобов’язання синхронізуватись з моделлю DIH (Digital Innovation Hub), яка передбачає розвиток та надання послуг для МСП. DIH є одним з головних інструментів практично всіх євро-програм інноваційного розвитку, дотичних до Індустрії 4.0. Їх модель значно відрізняється від попереднього курсу наших ЗВО на “договірні роботи” з великими підприємствами, й передбачає прискорений вихід та впровадження в місцеву економіку інноваційних рішень, в тому числі в сегментах low-end, яких дуже потребують вітчизняні МСП. Інший недолік нинішнього курсу ЗВО на освоєння грантів ЄС полягає в низькій віддачі цих грантів для вітчизняних підприємств. Отримані знання чи розробка технологій не переходять в нові рішення для промисловців.
В основі вищеперелічених викликів лежить низька ринкова орієнтація університетів, що проявляється в першу чергу в невідповідності структури (-ур) до прийняття вищевказаних викликів. Зокрема, в університетах практично відсутні ефективні структури, які інтегрують функції інноваційного маркетингу та брокериджу, ефективного фандрейзингу, орієнтованого на технології 4.0, дуже слабкими є також внутрішні комунікації, які не дозволяють реалізувати існуючий потенціал. Ці відсутність позиції визначають відсутність належних бізнес-процесів.
Щодо потенціалу ЗВО, події 2021 підтвердили, що потенціал фахівців провідних ЗВО Харкова залишається високим в сферах
Окремих технологічних розробок
Створення освітніх та просвітніх програм, в тому числі, комерційних тренінгів
Організації та залучення студентів до інноваційних програм розвитку
Рекомендації до побудови єдиної аженди
Робоча група університетів спільно з кластером ІАМ та Асоціацією “підприємств промислової автоматизації України” пропонує керівникам всіх стейкхолдерів розглянути наступні рекомендації:
Керівництво провідних технічних університетів має більш критично підійти до оцінки свого стану та своєї ролі в інноваційній екосистемі м. Харкова. Обговорення на рівні керівництва свого реального впливу та становища, поточних проблем та викликів у взаємодії з промисловцями, поточної ситуації в виробленням відповідних адміністративних рішень є першим важливим кроком до змін. Одним з таких рішень мають стати зміни в структурі університетів, й де мають з’явитись відповідальні та компетентні особи в сфері інноваційного менеджменту (функції брокериджу, маркетингу та взаємодії з ринком).
Університети мають єднатись з промисловцями в своїх спільних позиціях щодо необхідних реформ вищої освіти й більш проактивно та спільно комунікувати свої позиції на рівень центрального уряду, а також до чільників регіональної влади та органів місцевого самоврядування. Зокрема, листи, в тому числі публічні, та окремі заходи, які залучають керівників провідних університетів, підприємств та кластерів є основою подібних адвокаційних кампаній та-чи заходів.
Кожному університету варто краще визначати свої ключові сфери спеціалізації та експертизи. Варто публічно їх задекларувати шляхом означення на веб-ресурсах, вказуючи при цьому:
Каталоги конкретних інноваційних продуктів та рішень, доступних для промислових МСП, й де є привязка до рівня TRL (landscape I4.0).
Конкретні роботи та кейси, вже виконані для промисловців.
Інші види послуг, доступні для ринку (тренінги, тестування прототипів, консультації, аудит тощо).
Промоційний контент, який орієнтується на промисловців та показує експертизу провідних кафедр (як білі книги, посібники, аналітичні статті та звіти тощо).
Проекти розвитку, в тому числі грантові, та їх результати, включно з впливом на регіональну екосистему .
Події, що популяризують напрями спеціалізації університету.
Ці публічні ресурси є основою для приєднання європейської мережі DIH. Провідним технічним університетам рекомендується приєднатись до цієї мережі шляхом реєстрації на платформі смарт-спеціалізації S3.
На рівні об’єднавчих ініціатив спільно з кластером ІАМ, учасники робочої групи рекомендують:
Подальше й планове розгортання технологічних мітапів, започаткованих місцевим кластером ІАМ за підтримки АППАУ. Зокрема, наступний мітап варто запланувати в сфері фандрейзингу Індустрії 4.0 та каскадних проектів ЄС.
Визначити 2-3 координаторів від різних університетів, які будуть спільно координувати серію заходів що проводяться на рівні програм ЄС (EU4Business, EU4Digital / I4MS тощо), та розповсюджувати цю інформацію через канали спільноти.
АППАУ продовжить курс на посилення існуючого регіонального Центру 4.0 на базі Національного аерокосмічного університету “ХАІ ім. Жуковського”, але є також відкритою до співпраці зі всіма технічними університетами й вітає ініціативи консолідації. Зокрема, АППАУ запрошує представників університетів та кластеру ІАМ в робочі комітети та групи, які вже створені на платформі Industry4Ukraine та АППАУ, як комітети по цифровій трансформації промисловості, сталого розвитку, кластерного розвитку та смарт-спеціалізації.
Залучення кращих експертів технічних університетів є важливим чинником розвитку сервісної пропозиції Центрів 4.0 – DIH, й особливо це важливо в спільних програмах розвитку регіональних кластерів ІАМ, а також європейських проектів, які розпочались в спільноті Індустрії 4.0 (BOWI та інші). Дана публікація показує критичні аспекти залучення експертів та пропонує систему їх мотивації.
Чому потрібні експерти?
Є багато причин, чому бізнес та спільноти Індустрії 4.0 потребують набагато кращого залучення університетських експертів до проектів розвитку. Тут вкажемо найбільш актуальні 3 причини на поточний момент.
Низький рівень освіти та просвіти промислових МСП – ця тема вже «жується» в АППАУ з 2015 року, й саме це мало стати однією з ключових ролей Центрів 4.0. Тобто, якщо ми спільно хочемо впроваджувати технології та інновації 4.0, то ринок має бути готовим до цього. Але щоб він був готовий, й щоб був попит – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]потрібно спільно вкладати в освітні та просвітні програми.[/perfectpullquote]Сьогодні таких програм для ринку в сфері Індустрії 4.0 практично немає. В спільноту періодично проходить інформація про ті чи інші грантові програми університетів в сфері І4.0. Однак, як вони впливають на питання освіти та просвіти для промислових малих та середніх підприємств (далі – МСП) нашої країни, на зростання інноваційних рішень, мабуть, не розуміє жоден керівник з бізнесу. Принаймні, лічені університети мають готові тренінгові курси для учасників ринку. Між тим, питання цифрових навичок персоналу та керівників МСП, їх розуміння технологій 4.0 та можливостей в сфері І4.0 є топовим у всіх рейтингах що українських, що європейських досліджень.
Технологічний брокеридж в питаннях інноваційного та цифрового розвитку. Досвід АППАУ просування грантових проектів ЄС в 2017-20 роках, й нова програма EIF в 2021 показують, що технологічний брокеридж є сьогодні головною перешкодою для залучення МСП та українських розробників до грантових програм ЄС в сфері І4.0. Тобто, ми вже добре знаємо які є проекти, в якій сфері, на кого розраховані тощо. Але для того, щоб керівник з бізнесу взяв той чи інший проект в роботу, він має добре розуміти його деталі й бути впевненим в своїй спроможності прийняти в ньому участь. Й ці деталі «хтось» має пояснити йому. На жаль, ми не бачимо в нашій спільноті інших кандидатур, крім експертів з університетів. Це є також питанням їх посередницького статусу – кваліфікованому розробнику чи інтегратору немає великого сенсу пояснювати деталі грантових проектів своїм конкурентам. Ну і зрештою, а може й насамперед – ці функції є must be для університетів, які вже мають або претендують на статус DIH.
Програма EIF, що триває, є по-суті експериментальним майданчиком для всіх бажаючих, спробувати себе в якості експертів DIH. Й зараз, цей 4-місячний експеримент говорить про незадовільний стан підготовки наших експертів в цій сфері. Буквально 3 експерти з 12, які записались в програму EIF в травні, виявились спроможними пояснювати та промотувати деталі тих чи інших проектів в рамках групи EIF з 50 осіб, серед яких більша половина і є МСП. Ми говоримо тільки про кілька функцій в категорії ‘Find investment‘ на рис. 1, але за великим рахунком питання є до їх доброї половини всього переліку вище.
Між тим, самі керівники МСП чи розробники не проявляють великого інтересу до цих проектів – «всім ніколи» й вільного ресурсу, щоб розбиратись з ними немає. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Таким чином, ми втрачаємо мільйони євро для інноваційного розвитку.[/perfectpullquote]
С. Участь в policy–making в питаннях цифрових інновацій та підготовки кадрів. Це ще одне критичне питання, що має відношення безпосередньо до самих університетів. Свіжий досвід кластерів ІАМ в Запоріжжі та Харкові показав, що технічні університети не мають обліку інновацій Індустрії 4.0 навіть у своїх стінах й проявили в 2021 дуже слабку спроможність виробляти подібну аналітику. Практично в Україні немає університетів, які в “одному пакеті” (тобто, веб-ресурсі) можуть презентувати пакет послуг для бізнесу. Ідея наших Центрів 4.0 походить від європейських DIH й базувалась саме на цьому – університети спроможні надавати послуги для бізнесу. І де ж вони? Яким чином бізнес має їх побачити та зрозуміти? Університети так само пасивні у визначенні проектів розвитку, які можна інтегрувати в регіональні політики своїх регіонів. Знаючи, що інноваційний маркетинг – це найслабше їх місце, університети ніяк не реагують на пропозицію АППАУ краще підготувати їх маркетинг для потреб кластерів ІАМ. Зрештою, постанова КМУ №750 про Центри Індустрії 4.0, яку з таким нетерпінням чекала спільнота АППАУ також пройшла без особливої участі університетських фахівців.
Головні виклики
Отже, питання, що стоять в спільноті АППАУ та Industry4Ukraine, не в технічній кваліфікації тих чи інших експертів. З цим все гаразд. І вони лежать не стільки в площині до підготовки молодих фахівців. Питання наразі в сукупності навичок та функцій, що стосується саме взаємодії з ринком шляхом демонстрації своєї експертності, інноваційного та технологічного брокериджу, а також ряду інших відображених рис. 1. З точку зору формування таких функцій для університетів в статусі DIH найбільш критичними є наступні навички та компетенції:
В формулюванні пропозиції цінності для ринку:
спроможність та навички викладати свої напрацювання публічно й у вигляді, які дозволяють легко формувати пакети послуг для ринку
опис існуючих розробок для МСП у вигляді кейс-стаді (що необхідно для початкового розуміння ринком рівня напрацювань)
В сфері фандрейзингу для МСП (не тільки для себе!):
компетентні роз’яснення деталей відкритих колів за темами Індустрії 4.0 на вебінарах та семінарах, інших просвітніх заходах.
Консультування керівників та фахівців МСП щодо їх можливого входження (або не входження) в той чи інший проект.
В сфері просвіти ринку:
написання аналітичних та лікнепівських статей, переклади популярних публікацій з англійської тощо.
проведення просвітніх вебінарів та тренінгів по технологіям 4.0
В промоції: активне просування своїх розробок та послуг в спільнотах, в тому числі в онлайн.
В екосистемній колаборації: активна взаємодія з ринковими учасниками у вже створених та в нових робочих групах комітетів АППАУ (Asset Performance Management, CAD/CAM/CAE – PLM/PDM, A.I., Robotics, IIoT, тощо).
Виконання вказаних функцій потребує як певних навичок, досвіду та компетенцій, але також – відповідної мотивації. Щоб її створити, виконавча дирекція АППАУ пропонує для експертів ряд стимулюючих інструментів.
Система мотивації 2021
Головними інструментами мотивації та залучення експертів пропонуються:
Професійний розвиток та навчання. З досвіду роботи з університетами, виконавчій дирекції АППАУ очевидно, що більшості університетських експертів бракує вищевказаних навичок та компетенцій. Тому в програмі EIF, а також дотичних (проект BOWI) будуть відкриті всі можливості професійного зростання, обмінів та тренінгів. Як свіжий приклад, безкоштовний доступ до європейської конференції Asset Performance 4.0 отримають команди Олександра Пупени (НУХТ), та Олександра Степанця (КПІ), які вже добре зарекомендували себе у всіх функціях технологічного брокериджу, освіти та просвіти ринку в попередні роки, і в сезоні 2021. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]АППАУ також формує спеціальну грантову заявку на навчання експертів всіх українських Центрів 4.0 – DIH. Але в неї будуть запрошуватись тільки ті експерти, які вже достатньо проявили себе в якості публічних промоутерів технологій 4.0.[/perfectpullquote]
Визнання експертності шляхом надання відповідного статусу: експерти можуть отримувати відповідний статус “Експерти Індустрії 4.0” й заносяться у відповідний розділ на сайті АППАУ. Враховуючи статус нашої асоціації як колективного лідера Індустрії 4.0, це надає експертам необхідну visibility в онлайн та офлайн. Цей статус не є постійний – у випадку повної відсутності активностей в рамках проекту він знімається. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]особливо, це критично для експертів, які входить до складу Центрів 4.0 та DIH, – оскільки вищевказані функції є типовими для них за визначенням, їх ігнорування обесцінює статус цих установ.[/perfectpullquote]
Просування через майданчики проекту та АППАУ
Експерти, – за належної демонстрації експертизи, – залучаються до промоційних заходів АППАУ та відповідних проектів, де вони отримують додаткові контакти з учасниками ринку, потенційними клієнтами їх послуг.
Ці майданчики також включають міжнародні платформи, як спільноти I4MS та інші, де партнери проектів від Центрів 4.0 та DIH просувають свої сервіси та пропозиції.
[caption id="attachment_17092" align="alignnone" width="985"] Просування О. Пупени на міжнародному вебінарі проекту EU4Digital в вересні 2021[/caption]
Включення експертів для консультацій учасників проектів з МСП, включно з фінансовим стимулюванням. Експерти проекти, які демонструють стабільний сервіс впродовж 3+ місяців будуть рекомендовані для надання платних послуг як від власних Центрів 4.0 – DIH, так і від імені АППАУ. Ця опція першою стартує в проекті BOWI з експертами КПІ.
Включення в наступні грантові та комерційні проекти: по результатам діяльності в програмі EIF та в проекті BOWI, експерти можуть бути рекомендованими для включення в наступні проекти з учасниками ринку.
Як буде працювати ця система мотивації? Щоквартально виконавча дирекція АППАУ буде відмічати кращих експертів програми EIF з відповідними рейтингами. Наразі наші кращі й рекомендовані експерти – це Андрій Гнап з Waste Ukraine Analytics та Олександр Степанець, кафедра АТЕП/ТЕФ КПІ.
Високий рівень виробничої кооперації учасників регіональних кластерів є основою та головною відмінністю справжніх кластерів від інших бізнес-об’єднань. Яким чином пов’язані регіональні учасники між собою, скільки зв’язків носять регіональний характер, в яких секторах є найбільша концентрація – від цих та подібних питань залежить стратегія розвитку кластерів. Й це тим більш актуально для кластерів ІАМ, де може бути кілька секторів машинобудування та інжинірингу.
В рамках проекту ClusteRISE запущене дослідження метою якого є виявлення та картування (меппінг) зв’язків виробничої кооперації. Ми запрошуємо всіх потенційних та дійсних учасників кластерних спільнот від комерційних організацій пройти коротке опитування й відповісти на запитання про стан виробничої кооперації вашого підприємства.
Ваші відповіді мають справді важливе, – можливо навіть критичне значення для наступного етапу в розвитку кластерів ІАМ. Адже на сьогодні, жоден регіон України не може показати яким є стан виробничої кооперації й в будь-якому секторі. Подібних досліджень в Україні немає, тоді як без мепінгу просто неможливо приймати рішення щодо пріоритетів розвитку.
Тому ми просимо віднестись до цього анонсу з усією можливою відповідальністю та розумінням.
Якщо ви належите до представників інших (некомерційних) організацій регіону, прохання сприяти максимальному розповсюдженню цієї публікації.
Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконується АППАУ в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.
Проста відповідь на поставлене питання – «тому, що вони втрачають нові бізнес-можливості». Розглянемо це на прикладі недавніх обмінів на тему «САПР в машинобудуванні», яке охопило досить велику експертну спільноту, а головне – всі категорії екосистеми, від вендорів та розробників – до кінцевих споживачів. Звіт по цій міні-кампанії досить детально висвітлює її хід та підсумки.
Впродовж цього періоду ми бачили дуже різні реакції провайдерів – від повного ігнорування наших пропозицій та запрошень, й до проактивного спілкування, коли ми навіть не залучали когось з провайдерів, а навпаки – вони самі виходили на контакт й проясняли для себе всю ситуацію та перспективи.
Так от, вже можна стверджувати, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]проактивні компанії, які використовують ці «технологічно-галузеві», екосистемні заходи кластерів чи бізнес-асоціацій мають набагато кращі шанси в продажах та розвитку бізнесу.[/perfectpullquote]
Аргументую цю тезу на цьому ж прикладі мітапів по САПР, які пройшли. Для провайдерів які реально включились я бачу мінімум 7 переваг
Ідейне лідерство: наші мітапи та звіт «засвітили» для широкої аудиторії ряд імен та експертів, чимало з яких були невідомими для важливих учасників ринку. Звіт висвітлює їх позиції, які дають важливі відповіді на проблеми учасників ринку – це і називається ідейним лідерством. Позиція «перехід на SaaS буде генерувати нові проблеми» є позицією стороннього аналітика, а позиція «Я знаю, що це буде проблемою, але ми готуємось до цього й вже маємо пропозиції для наших клієнтів» є позицією відповідального менеджера та лідера. Ми добре бачили цю різницю, й очевидно, це бачать учасники ринку.
Лідерство в проектах розвитку. Окремі опції цих дискусій про стратегічний розвиток, на кшталт «оптові знижки – але з захопленням відразу значної долі ринку» для когось звучать повною абстракцією та нісенітницею. Але є також інші гравці, які до цього ставляться серйозно – перемовини між одним великим дистрибутором та відповідальним міністерствам вже розпочались. І я вірю, що такі спроби дійсно ведуть до успіху на ринку.
Лідерство в інноваційних та освітніх програмах. В регіонах, як Харків, питання потужних центрів експертизи та навчально-освітніх послуг в окремих секторах промислових хайтек стоїть дуже гостро. Власне, не менш гостро це стоїть у всіх великих центрах країни. Наш звіт висвітлює позиції одного явного претендента на роль лідера – це НТУ «ХПІ». Кафедра ТММ – САПР була активною на всьому циклу кампанії й прийме участь в завершальних днях 16-17 вересня. Отже, очевидно, що їх голос, їх позиція буде найбільш почутою. Це означає, що давно відкрите питання «На кого ставити?» у виборі освітніх партнерів для кластеру ІАМ вже отримує велику дозу своїх аргументів.
Лідогенерація та вирощування. Не вдаємось в деталі цього делікатного питання, але зрозуміло в рамках кампаній, для партнерів – провайдерів є достатньо можливостей в цій категорій. Й ті, хто дуже хотів, вже їх отримали.
Генерація нових кейс-стаді. Візити на передові підприємства й тим більше, де встановлені конкретні системи чи продукти провайдера Х – чудова можливість для всестороннього розкриття переваг вашої системи, вирощування та конверсій. Ми стабільно практикували це на Інтерпайпі по відношенню до IT-Enterprise, й тепер бачимо, хто й чому є лідером в Україні в області предиктивного обслуговування, MES чи ERP та інших систем. Аналогічні приклади є в інших сегментах. Фактично, як професійна асоціація ми робимо незалежну аналітику й розкриваємо переваги також устами самого замовника. Й це звучить куди переконливіше, ніж провайдер піарить сам себе. А звідси – тільки 1 крок до повноцінних кейс-стаді, ефективність яких доказана в нашій практиці багато разів. В сфері САПР ми повторимо цю вправу зараз на 2-х підприємствах, членах Харківського кластеру ІАМ.
Краще розуміння ринків та клієнтів. Впродовж подібних міні-кампаній – й особливо, під час візитів чи кластерних зустрічей, ви отримуєте чимало інсайтів як про ринок, так і позиції окремих вендорів, інтеграторів, замовників та екосистемних партнерів. Разом, це дозволяє сформулювати чи адаптувати ваші стратегічні позиції буквально за лічені тижні – дні. Наприклад, в згаданому звіті по САПР фігурують 2 лідери (бенчмарки) – МДЕМ та ФЕД. Більш глибокий аналіз, що і як роблять ці компанії в порівнянні з тим, чого не роблять інші (які відстають), відразу дає додаткові аргументи та опції розвитку вашим продавцям та маркетологам.
Інтеграція в аженду кластерів ІАМ. Учасники кластерів ІАМ – це кращі, найбільш динамічні та інноваційні представники малого та середнього бізнесу з секторів інжинірингу, проектування, машинобудування та промислової автоматизації. Всі ІАМ кластери є молодими та повними нових ідей та проектів. Очевидно, що інтеграції в їх регіональні плани та аженду дає швидкі переваги вендорам – як все вищеперелічне, але в рамках та в контексті конкретної регіональної спільноти.
Зайве говорити, що всі ці переваги ми будемо розвивати й надалі в подібних мітапах й, в першу чергу, з нашими членами АППАУ та кластерів ІАМ. Попереду нас чекають такі зустрічі в сферах робототехніки та предиктивного обслуговування.
Отже, лідерство та проактивність провайдерів вітається, переваги та підтримку ми забезпечуємо, аналітику та інсайт формулюємо на рівні кращих аналітичних агенцій ) Ну а тих експертів, хто «не ведеться» ніяк на наші запрошення, що ж, – ніхто нікого насильно до співпраці тягнути не буде, – вибір сильних акторів на нашому ринку дійсно є.
Впродовж чималого часу, ми намагаємось доказати й собі, й вітчизняним ринкам, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]майбутнє не «за великими чи малими брендами». Майбутнє за тими провайдерами, хто створює чи приймає участь в створенні сильних екосистем – регіональних, галузевих, технологічних.[/perfectpullquote]
Це вже доказує світовий досвід. Відкритість та готовність до співпраці – запорука успіху в таких екосистемних підходах.
Всім гарних партнерів та ефективної співпраці, й наш проект ClusteRISE продовжує свій хід регіонами та технологічними сегментами.
Після 1-го технологічного мітапу кластерів ІАМ по ВІМ-технологіям в липні, тема «САПР в машинобудуванні» звучала відразу на кількох заходах спільноти АППАУ та кластерів ІАМ в серпні та вересні. Цим звітом ми підводимо підсумки онлайн вебінару 26 серпня, круглого столу в Одесі 1 вересня, а також кількох експертних обмінів з вендорами. Загалом, в обмінах прийняли участь представники Міністерства стратегічних галузей промисловості, компаній ПАТ «ФЕД», Electron, Softprom, CADFEM, MDEM, Soft engineering, ІТ САПР, НТУ «Київський політехнічний Інститут», НТУ «Харківський політехнічний інститут», ІК «Восток инжиниринг», керівники та учасники кластерів ІАМ з Запоріжжя та Харкова, й ці обміни вже охопили більше 100 фахівців. Свідчень керівників та експертів достатньо, щоб зробити певні аналітичні висновки. Й оскільки в АППАУ ми вперше настільки близько наближаємось до цієї теми спільно з кластерами ІАМ – назвемо це «1-ою хвилею», – по аналогії з маркетинговими опитуваннями.
Ключові питання обмінів
Аженда вебінару 26 серпня задала напрями та теми обговорення, й вона апелює до питань доступності сучасного програмного забезпечення для широких кіл машинобудівників, наявності розвинутих технічних політик підприємств, системи підготовки кадрів, актуальності центрів прототипування й ширше, – інфраструктури спільного користування. Звісно, про круті кейси КБ «Південне» чи «Мотор-Січ» ми знали й раніше – подібні обміни, тільки в менших масштабах, були в 2019 з учасниками руху 4.0 «Аркада» та «ІМАТЕК», КБ «Південне» та іншими учасниками ринку в нашому клубі Discovery 4.0. Цього разу ми намагались зрозуміти поставлені питання в більш широких рамках, й з залученням безпосередніх учасників кластерів ІАМ з Запоріжжя, Харкова та Миколаєва – адже кому як не їм підіймати питання розвитку машинобудування та інжинірингу. Й питання кластерів звучить зараз дещо по іншому – мова про вищезгадані елементи не в окремих, елітних КБ чи підприємствах – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]а про доступність та ефективність всієї цифрової та інноваційної інфраструктури розвитку для малих та середніх підприємств в машинобудуванні.[/perfectpullquote]
Поширення та стан сучасних САПР в Україні
Отже, якщо порівнювати з темою ВІМ, проникнення технологій CAD/CAM/CAЕ / PDM є значно кращим у вітчизняному машинобудуванні. Продукти САПР в машинобудуванні відомі з кінця минулого століття й сьогодні сотні українських підприємств в машинобудуванні та інжинірингу використовують різні програмні продукти для проектування, розрахунків, симуляції та тестів, а далі й виготовлення машинобудівної продукції. Водночас цей ринок має недоліки типові для будь-якого програмного забезпечення всіх наших промислових хайтек сегментів, а саме
На ринку існує маса нелегальних копій САПР відомих виробників.
Чим дорожчий, складніший та-або більш інноваційний продукт – тим менше його поширення.
Експерти коментували обидва явища та нові тренди. Зокрема, Михайло Сорокін, СЕО «Восток инжиниринг» каже, що «нелегальним ліцензіям приходить кінець. Політика вендорів спільно з Microsoft дозволяє швидко виявляти нелегальні копії й накладати санкції на компанії, які ними користуються». Наприклад, під санкції РТС за останній рік попали кілька десятків компаній в Україні, які нелегально використовували продукти цього виробника.
Щодо поширення більш складних та нових продуктів, представники електротехнічних САПР (Eplan) та машинобудівних (Softprom) в один голос кажуть про відставання українських підприємств. Бороденко Микола (ТОВ «Електрон», провідний дистрибутор Eplan в Україні) розповідав також про внутрішні перешкоди пов’язані з рівнем знань інженерів – навіть досвідченим інженерам важко переходити з САD на СAE, мова про інші парадигми та мислення, про навички роботи з даними та об’єктами, а не тільки з графікою. Микола, а потім й колеги з «Софтпром» кажуть, що в нас ще є маса підприємств, які ще не перейшли навіть на найпростіші CAD-системи, – багато проектних робіт, як і раніше, виконується в аналоговому (паперовому) вигляді на кульманах! Також сумнівно виглядає використання простих програм САПР типу Аutocad, їх функціонал вже не відповідає сучасним вимогам проектування.
Між тим, функціонал сучасних, спеціалізованих систем дійсно вражає, – найбільш яскравим в цьому сенсі була презентація Вадима Гаріна з CadFem про можливості продуктів як Ansys.
[caption id="attachment_16923" align="alignnone" width="1213"] Рис. 1 Системи CAE як ANSYS сьогодні є обов’язковими для виробників складних виробів – більшість розрахунків щодо поведінки виробу в різних ситуаціях відбувається в цифровому двійнику й ще до задовго до того, як продукт запускається у виробництво.[/caption]
Втішає те, що вендори та дистрибутори САПР, все ж, прикладають масу зусиль для розвитку ринку. Наприклад, ТОВ «Електрон» в 2019 році забезпечило безкоштовними ліцензіями 3 Центри Індустрії 4.0. Тарас Баган з центру 4.0 «КПІ» розповідав про досвід навчання студентів, й констатував, що багато випускників їхньої кафедри (АТЕП / ТЕФ) намагаються принести отримані знання та практики в фірми, де вони працевлаштовуються.
Водночас, точної інформації про поширення тих чи інших видів САПР в Україні, очевидно, немає – принаймні, ніхто з експертів про це не згадував, а окремі з них стверджують, що такі дослідження ніколи не проводились.
Переглянути повне відео вебінару 26 серпня:
Бенчмаркингові приклади
Серед найбільших яскравих прикладів фірм, які працюють на сучасному європейську рівні виділимо 2 компанії, учасників наших заходів.
МДЕМ, філія нідерландського суднобудівного концерну DAMEN з Миколаєва є членом АППАУ та спів-засновником Морського кластеру України, й тому вже добре відома нашій спільноти. Станіслав Селезньов, СТО МДЕМ дуже добре представив новітні розробки компанії, які ведуться спільно з іншими підрозділами DAMEN й з використанням систем 3D Experience від Dassault Systemes. МДЕМ є практично, єдиними в Україні, хто використовує такі продукти в суднобудуванні. Це продукти класу PLM, що дозволяють автоматизувати й перевести в цифровий простір практично всі процеси життєвого циклу продукту – розробки, проектування, виготовлення, експлуатації. Про детальний досвід подібних use-cases в машинобудуванні є наш детальний опис з Ганновера ще від 2017 року. Але, як каже Станіслав, подолання крос-функційних бар’єрів й новизна підходів є дійсно складними змінами для організацій й розповсюдження 3D experience навіть в ЄС не таке вже й значне. Саме тому MDEM масу уваги та часу приділяє перенавчанню персоналу.
[caption id="attachment_16924" align="alignnone" width="1256"] Рис. 3 в переході на PLM МДЕМ запроваджує детальну й велику програму навчання співробітників. Це показує наскільки уважно керівництво компанії відноситься до нових викликів Індустрії 4.0, як головного пріоритету розвитку компанії.[/caption]
Інший приклад з машинобудування – ПАТ ФЕД. Кейс про впровадження елементів Індустрії 4.0 на цьому підприємстві вийшов в нас ще в 2018 році, але тоді ми не згадували про системи CAD/CAM. Між тим, саме ці системи – разом з верстатами ЧПУ є головними засобами автоматизації виробництва на рівні ОТ. Конструктори та оператори ФЕД користуються легальними версіями Solidworks та SolidCAM, ІТ-команда регулярно їх оновлює й слідкує за новинками від свого вендора (Soft engineering). Подібні системи – як і сучасна система планування та керування виробництвом (PDM / APS / MES від IT-Enterprise), можливо, випадають з поля зору журналістів, які дуже люблять говорити про швейцарські верстати на ФЕД. Але з огляду на питання автоматизації виробництва, вимог його підготовки, планування, дотримання технологічних режимів, гнучкості (мова про одиночне та дрібносерійне виробництво) тощо, саме цей комплекс програмних продуктів ОТ-ІТ забезпечує злагоджену та ефективну роботи близько 100 цих верстатів на ПАТ ФЕД й робить підприємство одним з кращих машинобудівників та експортерів України. Рекомендуємо також переглянути цю публікацію про ФЕД, – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]вона акцентує на системному підході до цифрової трансформації в машинобудуванні, як ключовому фактору успіху, – а не тільки чи не просто оновленні виробничих фондів, як цього прагнуть більшість вітчизняних машинобудівників.[/perfectpullquote]
Формулювання головних викликів САПР для вітчизняного машинобудування
Можна підсумувати, що загальне відставання в інноваційному та цифровому розвитку в машинобудуванні є нашим головним, спільним викликом. «Cучасні засоби PLM прискорюють швидкість проектування до 30%», – каже Станіслав Селезньов. Й враховуючи той факт, що МДЕМ є єдиними в Україні, хто використовує продукти класу PLM (3D Experience), неважко прогнозувати як швидко зростатиме розрив між українськими машинобудівниками та зарубіжними. «Європейська тенденція – це драматичне скорочення часу випуску суден, причому – нових моделей. Мова йде не про роки будівництва, а радше про місяці, причому окремі моделі будуть продаватись зі складу. При такому стані речей, розрив з вітчизняними виробниками в суднобудуванні стає практично непоборним», – каже Станіслав.
Все ж, це глобальний виклик варто розділити на комплекс причин або більш детальних викликів, що лежать в його основі. Спільно з експертами, на вебінарі 26 серпня ми склали наступний перелік:
Загальна низька культура підприємств. В якій рівень знань та навичок персоналу, технічна культура та парадигми менеджменту не відповідають викликам інноваційності та глобальній конкуренції в секторі машинобудування. Експерти констатували, що не зважаючи на наявність окремих передових підприємств, загальна культура залишається низькою.
Слабкий рівень трансферу знань та технологій. Кілька експертів наголошували, що придбання дорогого програмного продукту автоматично не вирішує поставлених завдань. Персонал обов’язково має проходити навчання, потрібно змінювати бізнес-процеси, повністю переглядати бібліотеки елементів, змінювати самі підходи до проектування тощо. Й все це займає немалий час. Управління цим періодом (так звана learning curve), скорочення часу та витрат на нього можливо завдяки грамотному керуванню, залученню консультантів та експертів з досвідом, системному навчанню. Керівники натомість, часто допускаються помилок, коли починають економити на цих необхідних інвестиціях, й натомість, збільшують час на освоєння. Інший фактор в цих аспектах – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]відсутність в Україні спеціалізованих прикладних Центрів прототипування та експертизи Індустрії 4.0, в тому числі в сфері машинобудування, які б більш системно та потужно займались трансфером прикладних знань та технологій.[/perfectpullquote]
Доступність програмного забезпечення, яка знижується. Переважним чином, й особливо для МСП, цей виклик стосується низької платоспроможності підприємств в умовах нерозвинутих фінансових інструментів в країні. Цей фактор спричинює пошук дешевих, але менш якісних продуктів САПР. Водночас, проблема доступності дійсно є складною. Тренд переходу на SaaS не є очевидним й стосується не всіх вендорів, але точно є тренд переходу на повністю ліцензійні продукти. Це означає, що сучасні продукти САПР стануть менш доступними для широких кіл екосистеми машинобудування. Антон Васильєв, сертифікований викладач SolidWorks з НТУ ХПІ, в обмінах експертної групи детально аналізує чинники впливу на доступність ПЗ. Серед них:
очевидна обмеженість навчальних ліцензій;
сумнівна можливість створювати осередки колективного користування (це порушує ліцензійні умови);
умови погодинної оплати за користування – як досить гнучкі, але й все одно не вирішують завдань розвитку – адже період learning curve займає місяці;
певні «ідеологічні» конфлікти між інтересами споживачів та вендорів (це загальна ситуація в світі – споживачів «підсаджують» на голку, коли платити потрібно постійно, – про це багато говорили також на конференції Системних інтеграторів в липні в контексті SCADA-систем) тощо.
… й зрештою приходить до висновку, що «скоріше всього, кращі шанси в нашій країні має недорогий інженерний софт, який буде просуватись на умовах SaaS».
[caption id="attachment_16925" align="aligncenter" width="669"] Рис. 4 Член АППАУ, дистрибутор «Електрон» є лідером в постачанні EPLAN для підприємств України, й займає найбільшу частку ринку.[/caption]
Колега Антона, керівник кафедри ТММ та САПР НТУ «ХПІ» Микола Ткачук додає до цього можливі опції про орендування, або лізинг ліцензій. В свою чергу, Володимир Таран, СЕО “Електрон” каже, що їх компанія вже готується до переходу Eplan на SaaS й проактивно взаємодіє зі своїми клієнтами (рис.4).
Слабкий рівень PDM (Product Data Management) – підготовки та уніфікації конструкторської та технологічної документації, з приведенням її в цифровий вигляд. Відсутність таких елементів, робить неефективними системи CAD/CAE, оскільки «автоматизація хаосу породжує автоматизований хаос». Цей фактор особливо властивий великим державним операторам, наприклад, Укрзалізниці й Михайло Сорокін неодноразово його згадує у своїх виступах.
Відсутність системних підходів у впровадженні САПР на підприємствах часто породжує «зоопарк» програмних продуктів навість в межах одного підприємства. Найчастіше цей виклик пов’язаний з відсутністю стратегії розвитку підприємств, включно зі сферою технологій.
Перші 3 виклики визнані експертами критичними, останні два – радше мінорні.
Цей перелік був підтверджений потім в інших обмінах з вендорами та користувачами САПР. Й в цілому ці висновки добре корелюються з тими, що ми констатували в звіті «Індустрія 4.0 та машинобудування» в 2018 році.
Напрями дій спільноти
Як реакцію на вказані виклики, експерти розглянули 7 стратегічних напрямів дій:
Фактор «Доступність»: необхідно започаткувати діалог з великими міжнародними вендорами про оптові закупівлі, й де учасники спільнот (кластери ІАМ + АППАУ) отримують оптові знижки. Інша опція – надання єдиних платформ (необмежена кількість ліцензій) для великих операторів як Укрзалізниця, чи Укроборонпром на умовах довгострокового кредитування. Звісно, вирішувати подібні завдання без гарантій та участі державних структур неможливо.
Інший фактор доступності – стимулювання наших розробників випускати вітчизняні конкурентні продукти, зокрема, в сегменті low-end. Користувачам добре відомо про продукти класу PDM від вітчизняного IT-Enterprise, які впроваджені на ПАТ ФЕД та низці інших підприємств, включно з Укроборонпромом. Є також інші розробники в Україні й за умови кращого стимулювання, вони могли б повністю закривати сегменти low-end для масового користувача САПР.
В контексті доступності та кращої інтеграції в технологічні екосистеми великих брендів, потребує дослідження така опція як стимулювання розробок Apps та елементів бібліотек для відомих САПР. Адже потенціал українських ІТ-розробників є загальновизнаним в світі й ми зовсім не виключаємо того, що частина якогось відомого софта в сфері САПР машинобудування насправді розробляється в Україні – подібних прикладів ми знаходимо багато в інших сегментах. Питання полягає в тому, як перейти з ланки tier-N (сировини) до tier-1 або tier-2 – визнаного провайдера в екосистемі світового бренду. Це дасть визнання Україні й зробить політики брендів більш м’якими, а місцеві екосистеми значно сильнішими. Іншими словами, ми маємо якось показувати привабливість нашого ринку для великих брендів. І якщо мова не йде про обсяги продажу, тоді про що?
Трансфер знань та технологій: тут необхідна допомога від міжнародних донорів у створенні Центрів прототипування та Індустрії 4.0 (Центрах 4.0 та DIH). Такі центри є сьогодні в більшості країн ЄС, й одна з їх головних ролей – трансфер знань та технологій до широких ринків. На відміну від вендорів, вони роблять це в більш довгостроковому, екосистемному форматі, з залученням широких кіл бізнесу, влади, науки та освіти, експертного середовища, а головне – за підтримки місцевих фондів та міжнародних грантів. В Україні такі Центри створюються з 2018 року на базі провідних технічних університетів, але поки це радше волонтерські структури, без виділеного штату та фінансування. Прикметно в цьому контексті, що Центр 4.0 «ХАІ» ніяк себе не проявив впродовж цих заходів серпня, хоча можливостей було чимало. В липні 2021 наш уряд затвердив постанову №750 про створення Центрів 4.0, яка надає право місцевим органам самоврядування створювати такі центри за рахунок місцевих бюджетів. Микола Ткачук, НТУ «ХПІ» в рамках цих експертних обмінів надав низку детальних опцій, як можна було б покращувати співпрацю ЗВО з ринком й краще готувати спеціалістів – з них видно великий, й ще не реалізований потенціал співпраці.
Трансфер знань та експертизи також можливий вже в рамках України від передових організацій. Ми бачимо їх вже чимало на ринку й окремі з них готові ділитись своїм досвідом. Як їх можна було б стимулювати розділяти свій кращий досвід та знання? Очевидно, спільні цілі кластерного розвитку є одним з перших інструментів, що власне й продемонстрували ці обміни – їх би не було, якби ця потреба не була озвучена кластерами ІАМ з Запоріжжя, Харкова та Миколаєва, не було б і цього звіту. Але, що ще ми можемо запропонувати фахівцям таким організацій, як MDEM, ФЕД чи КБ «Південне»? Навіщо їм витрачати свій час на зростання, можливих конкурентів? Фактори очевидних спільних завдань кластерів, як професійні стандарти, ріст культури ринку, підготовка кадрів, тощо – діють на рівні цінностей, але звісно мають обмеження. Можливо. варто запозичувати досвід ІТ-кластерів в Україні, де, наприклад, участь експертів в навчаннях молодих спеціалістів додатково оплачується? Як щодо інших інструментів – кампусів, технологічно-інноваційних днів, хакатонів, конкурсів тощо? Ми точно знаємо, що університети готові до таких заходів, але чи готові самі машинобудівники? – до цього часу їхня активність залишається дуже низькою.
Стандартизація змінює культуру й прискорює розвиток підприємств. Ця тема майже не звучала в наших експертних обмінах, хоча АППАУ її постійно підіймала в інших заходах по стандартизації впродовж серпня та вересня. Різниця в стандартах колишніх ГОСТ та ЄС реально існує, цей розрив ще не подоланий й це спричинює додаткові витрати інженерних компаній в експорті. Про це рік тому ясно говорили інші наші експерти з АСУТП, наприклад, Антон Кротюк з TerraWatt Group. При переході на роботу з німецькими генпідрядниками їх компанія змушена була нести значні витрати на перенавчання спеціалістів. Водночас, які стандарти необхідно виводити на рівень ДСТУ – це питання належить ще вивчати, поки що експерти це ніяк не коментують.
Необхідно також навчати викладачів й прискорювати перехід на нові системи САПР. Олексій Шевченко з “Запорізької політехніки” повторив на мітапі думку, яку ми часто чуємо в подібних обмінах – готувати сучасних працівників можуть тільки ті університети, де самі викладачі як кажуть «на рівні».
Як же впроваджувати ці напрями дій на практиці? АППАУ, спільно з керівництвом кластерів ІАМ пропонує учасникам ринку консолідовані та скоординовані дії. Перші кроки вже сплановані й події розгортаються наступним чином:
16-17 вересня низка обмінів та обговорення зазначених напрямів дій відбудеться на між-кластерному обміні в Харкові. Інженерна столиця України має прийняти рішення щодо створення Центру прототипування в машинобудуванні в Харкові й, власне, на цю тему пройде 1-ий обмін.
Ми також вітаємо включення в цю велику дискусію кластерів ІАМ Мінстратпрому. Департамент діджиталізації промисловості, який очолює Ігор Лисицький активно включився в цю дискусію 1 вересня на одеському круглому столі. Мова йде за впровадження PLM для вітчизняного суднобудування, але ніщо не заважає розширити рамки на низку секторів.
[caption id="attachment_16926" align="alignnone" width="960"] Рис. 5 Ігор Лисицький та Олена Жукова ( СЕО МДЕМ та в.о. Морського кластеру України) на круглому столі «PLM в суднобудуванні» в Одесі 1 вересня.[/caption]
Спільно з Мінстратпромом ми розробляємо проектну заявку для міжнародної технічної допомоги щодо вирішення стратегічних завдань розвитку, які зазначені вище. Активність спільноти, конкретність та релевантність пропозицій в цій програмі розвитку є запорукою успіху.
Ці обміни продемонстрували силу об’єднаної експертної спільноти. Очевидно, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]спільно ми можемо рухатись значно швидше та ефективніше не тільки в подібній аналітиці, але й у вирішенні спільних викликів. [/perfectpullquote]
Виконавча дирекція АППАУ щиро дякує всім залученим експертам за ваші думки та пропозиції. Принагідно дякуємо GIZ-Ukraine, без яких не було б і проекту розвитку кластерів ІАМ – й це добрий приклад співпраці з міжнародними організаціями в розвитку вітчизняного машинобудування.
АППАУ запрошує учасників ринку приєднуватись до наших ініціатив та активніше залучатись до роботи асоціації спільно з кластерами ІАМ. Довідкова інформація – звертайтесь на info@appau.org.ua
Юрчак Олександр, голова ТК 185 «Промислова автоматизація»
Підписання меморандуму про співпрацю з Національним органом стандартизації (НОС) та три вебінари серпня на тему стандартів дали певний поштовх роботі ТК 185. Цим звітом я хочу підсумувати вказані події й надати перспективу до останнього вебінару по технічному регулюванню, який буде повністю покривати теми промислової автоматизації та ІТ.
НОС – напрями співпраці
Отже, в серпні АППАУ підписала меморандум про співпрацю з НОС ДП «УкрНДНЦ». Меморандум передбачає спільні дії по обмінам, залученню ринку, дальшій популяризації міжнародних технічних стандартів. НОС також очікує від членів нашого бізнес-об’єднання краще використання, в тому числі, платне, бібліотеки стандартів, що знаходиться на ресурсі http://uas.org.ua/ua/. Й для цього надає чисельні знижки для членів АППАУ.
АППАУ зобов’язується краще залучати свої членів. Зі свого боку під час зустрічі ми порушили 2 актуальні для нас питання майбутньої співпраці:
Можливий вивід окремих стандартів в статус «обов’язкового» – в першу чергу це стосується «безпекових» стандартів як ДСУТП МЕК 61508 (функційна безпека), та ДСТУ МЕК 62443 (кібер-безпека в АСУТП). Наш досвід 2016-20 рр показує, що добровільним шляхом керівники підприємств будуть доходити до використання цих стандартів ще десятиліттями, тоді як потреба їх впровадження в країні, особливо, на об’єктах критичної інфраструктури є більш, ніж очевидною. Подібний перевід потребує змін в нормативно-правових актах державного рівня.
Введення добровільної сертифікації підприємств по стандартам в сфері Індустрії 4.0. Тут, наше звертання до НОС стосується кращої легітимізації ТК 185 на проведення відповідних аудитів та сертифікацій. НОС вже має подібний досвід в інших сферах та стандартах й може нам сприяти з методиками та статусом. Крім того, можливе проведення подібних сертифікацій від імені НОС. Ми розглядаємо в першу чергу на цю роль стандарт ДСТУ ISO 22400, який лежить в основі обліку виробничих, а далі – й фінансово-економічних показників промислових підприємств. Добровільна сертифікація дозволить підприємствам швидше впроваджувати подібні стандарти та значно покращить їх імідж, й також конкурентоспроможність перед зарубіжними клієнтами та партнерами.
Детальні консультації та обміни з НОС по цим питанням розпочнуться в вересні.
[caption id="attachment_16692" align="alignnone" width="689"] Рис. 1 На підписанні меморандуму з головою НОС Швидким О.А.[/caption]
Залучення ринку – прогрес 2020-21 років
На вебінарі 16 серпня ми гостро підіймали питання залучення підприємств до впровадження сучасних міжнародних стандартів як головний виклик. Не дивлячись на успіхи окремих наших інноваторів Індустрії 4.0 та кращих інтеграторів, реакція ринку на діяльність ТК 185 залишається все ще слабкою. В складі комітету практично немає активних представників підприємств – замовників, й головну роботу та промоцію стандартів продовжують робити окремі ентузіасти з технічних університетів та системні інтегратори. Оглядаючись назад на результати проекту aCampus, ми тепер краще розуміємо, що стратегія проекту[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] «залучення – через просвіту та освіту» є правильним шляхом.[/perfectpullquote]
[caption id="attachment_16693" align="alignnone" width="867"] Рис 2 Стратегія залучення через просвіту та освіту. Проект aCampus став 1-им в історії ТК 185 (очевидно, й інших ТК НОС?), який майже повністю реалізував цю стратегію в 2019-20 рр.[/caption]
Й водночас, ми розуміємо те, що обсяги робіт по цій освіті та просвіті мають бути в рази більшими – наш ринок реально дуже відстає в розумінні та використанні міжнародних стандартів. Й щоб стимулювати керівників «добровільним шляхом» використовувати сучасні стандарти потрібно в рази більше скоординованих зусиль всіх учасників нашої спільноти – системних інтеграторів, замовників підприємств, вендорів, університетів, НДІ, розробників. Зокрема, в проекті aCampus нам просто не вистачило часу та бюджету, щоб повністю й реально глибоко закріпити рівень 3 в кількох передових замовників на рівні їх технічних політик.
Слабкими ланками серед стейкхолдерів стандартів є не тільки замовники, – в складі ТК 185 практично немає активних міжнародних вендорів. Хоча ми добре розуміємо, що всі міжнародні стандарти в нашій сфері діяльності створюються комітетами IEC/ISO, в які входять ті ж представники Siemens, Schneider Electric, ABB, Emerson тощо. Вони мають кращий світовий досвід й завжди є на передньому краї розробок. Чому представники їх філій є настільки пасивними в Україні, пояснити важко – але варто сприймати це як виклик й активніше залучати хоча б окремі бренди.
Також значно більшу роль мали б грати університети. Ми неодноразово показували й доказували, що міжнародні стандарти – це кращі світові практики в тих чи інших дисциплінах промислової автоматизації та ІТ. Отже, саме стандарти мали б бути основою навчальних та просвітніх матеріалів коли йдеться про Індустрію 4.0. В 2020 ми пояснювали це численними просвітніми матеріалами, як по кожному стандарту, так і загальними – наприклад, ця стаття про «Роль стандартів в Індустрії 4.0» надає загальний огляд викликів за низкою технологічних сегментів І4.0 й закликає до спільного їх вирішення. Але в реаліях, буквально лічені кафедри промислових АСУ (зокрема, це наші партнери з НУХТ, ХАІ та КПІ) вводять ці стандарти активно в свої навчальні програми. Яке відношення до стандартів інших університетів – невідомо.
Іншою малочисельною, але активною категорією, яка впроваджує нові стандарти в Україні є провідні інтегратори спільноти АППАУ. На вебінарі 18 серпня, організованого за підтримки Запорізької ТПП ми показували приклади впроваджень ISO 22400 та інших стандартів від «Індасофт-Україна», KOEEBOX (IT-Enterprise) та Waites. Подібні публічні демонстрації завжди дають нові інсайти та краще розуміння того, що та як роблять наші провідні розробники та інтегратори – ось окремі спостереження
В своєму кейсі від 2020 на «Юрія-Фарм» “Індасофт-Україна” прямим текстом посилається на використання 3-х стандартів – ISO 22400, IEC 62443 та ISA 101 (людино-машинний інтерфес). Цей кейс залишається кращим в спільноті АППАУ з точки зору підходів до побудоваи розвинутих АСУ на базі міжнародних стандартів.
СТО компанії Володимир Патрахін також наголошував, що так звана проблема «зоопарків» має не тільки негативні сторони – але й окремі позитиви. В першу чергу до них відноситься наявність локальних АСУ ТП. «Ви не уявляєте, скільки цінної для обліку виробничих КРІ інформації вже знаходиться у встановлених контролерах на ваших виробництвах», – каже Володимир. Завдання полягає в тому, що «витягти» цю інформацію та правильно обробляти в контексті, специфічному для завдань управління КРІ.
2 справді проривні рішення для управління активами підприємств демонстрували вітчизняні розробники – KOEEBOX та Waites, – кожна в своєму сегменті.
KOEEBOX виходить на ринок з локальним рішенням моніторингу одиниці обладнання на базі ІІоТ в сегменті low-end. Тобто, це рішення доступне для будь-яких категорій замовників чи галузей вартістю від 50 євро на місяць (модель SaaS), яке надає початковий рівень вимірювання ОЕЕ (ЗЕО – загальна ефективність встановленого обладнання).
[caption id="attachment_16694" align="alignnone" width="584"] Рис. 3. Слайд з презентації KOEEBOX[/caption]
Рішення Waites включають більш широкий набір метрик для моніторингу активів, включають рівень датчиків (власного виробництва) і вже добре масштабуються – від малих підприємств, до великих холдингів, де в одну систему можна об’єднати багато розподілених в різних локаціях (й по світу) заводах. На вебінарі 17-18 серпня ми демонстрували рішення в Amazon, де система предиктивного обслуговування включає більше 300 тис датчиків в цілодобовому спостереженні.
[caption id="attachment_16695" align="alignnone" width="951"] Рис. 4 Слайд з презентації компанії Waites[/caption]
Доповнені інформацією про ISO 22400 від експерта ТК 185 Олександра Степанця (Центр 4.0 КПІ), ці презентації добре демонстрували ту єдність й ті результати, які є зразковими для широкого впровадження стандартів. Таким чином, можна вже виснувати, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]експерти ТК 185 проводять первинну роботу по популяризації та просвіті ринку, підіймають попит, й далі розробники та інтегратори впроваджують відповідні рішення, базуючись на отриманих знання стандартів.[/perfectpullquote]
[caption id="attachment_16696" align="alignnone" width="584"] Рис. 5 Слайд з презентації Олександра Степанця – місце ISO 22400 серед інших стандартів[/caption]
Варто згадати також виступ Віталія Сдобнікова з Апостери на вебінарі 16 серпня. Апостера – це провідна українська компанія у впровадженні нових рішень 4.0 в європейському автопромі. Віталій каже, що «мінімум з десяток міжнародних стандартів лежать в основі напрацювань Апостери», – й це зумовлено як вимогами європейських замовників, так і власним розумінням важливості стандартів як кращих практик.
Ці вебінари 16-18 серпня показали також важливість такого методу промоції та залучення – як повторення важливих висновків та вже напрацьованого експертного контенту. За 6 місяців проекту aCampus експертами ТК 185 було дійсно напрацьовано масу цінного матеріалу по 5 стандартам, – але це не означає, що всі ці меседжи, висновки експертів, зібрана аналітика тощо були донесені до широких ринків, й особливо тих керівників, які приймають рішення. Тому це інформування варто повторювати знову і знову, тим більше, що експертного контенту в ТК 185 дійсно дуже багато.
Пріоритети зростання
Якщо буквально підходити до тези «стандарти – мова, що об’єднує», то вона не є очевидною в контексті розвитку вітчизняних промислових хайтек, й зокрема, кластерів ІАМ. Більше того, якщо до вищезгаданих 5 стандартів Індустрії 4.0 додати ще стандарти циркулярної промисловості, про які йшлось на 1-му вебінарі з технічного регулювання 26 липня, розмову про AСCA (промисловий безвіз) й порівняти це з активністю кластерів ІАМ, для яких ці вебінари й організовані проектом ClusteRISE, то напрошується висновок, що рівень усвідомлення керівниками промислових МСП міжнародних стандартів все ж дещо занизький, як для потенційних та вже діючих експортерів. «Занизький» – це м’яко кажучи. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Адже й досі знайти будь-де в Україні технічні політики підприємств, що базуються на міжнародних технічних стандартах – справді дуже важко.[/perfectpullquote]
Принаймі, скромність технічних директорів підприємств в публічній демонстрації своїх здобутків в цих питаннях є тотальною.
Другим актуальним питанням порядку денного є ефективність впровадження навіть перекладених та прийнятих на рівні ДСТУ стандартів. Чергове підтвердження ми отримали на 1-му технічному мітапі кластерів ІАМ по ВІМ в липні. Тобто, стандарти ВІМ в Україні прийняті давно й на рівні ДСТУ, в будівельній галузі прийняті також інші нормативно-правові акти, що на них базуються. Але кількість впроваджень та попит на ВІМ-проекти залишаються на початковому рівні, – тобто, картина та сама, що й по нашим стандартам І4.0. Експерти ВІМ переконані, що виводу міжнародних стандартів на рівень ДСТУ недостатньо, має проводитись значно більша робота по освіті та просвіті керівників, інженерного персоналу, майбутніх фахівців. Тільки тоді стандарти входять в реальність й на них з’являється попит. На мою думку, ці свідчення колег підтверджують правильність нашої стратегії (рис. 2) й водночас гостро ставить питання, де брати кошти на нові кампанії по освіті та просвіті ринку.
Це питання пов’язано з ще більш актуальним – про підтримку роботи Технічних комітетів державою та їх координацію з іншими стейкхолдерами. Зокрема, роботи в ТК 185 останній рік йдуть радше на волонтерській, а значить, не системній основі. Й головна проблема, як вже було зазначено, – відсутність попиту на сучасні стандарти з боку ринку. А нема попиту – немає фінансування. В своєму виступі на вебінарі 16 серпня я зазначив, що це питання – похідне від вирішення загальних питань вищого рівня, пов’язаних з промисловою політикою. Точніше, її відсутністю в державі. Тобто, в українському контексті не можна взяти й «висмикувати» окремі, часткові питання з загальної картини й ставити їх як самодостатні. Це не працює. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Питання технічного регулювання, експорту, інтернаціоналізації, якості та конкурентоспроможності промисловців є похідними від національних та галузевих стратегій промислового розвитку. І знайти які в нашій державі неможливо.[/perfectpullquote]
Відповідно, робота чисельних державних установ, технічних комітетів, бізнес-об’єднань не є скоординованою в цих питаннях, й відповідно, їх ефективність залишається низькою.
Тому звісно можна й потрібно вести мову про експортні позиції учасників кластерів ІАМ, про роль міжнародних стандартів в їх стратегіях інтернаціоналізації, про те, що сьогодні прийняття викликів в тій же енергоефекивності, чи циркулярній економіці, чи Індустрії 4.0 тощо – неможливі без знання міжнародних стандартів. Але чи спрацює це виключно на рівні молодих кластерів та окремих бізнес-спільноти без підтримки всіх стейкхолдерів, в першу чергу, центрального уряду?
Напрями активізації спільнот АППАУ, Індустрії 4.0 та кластерів ІАМ
Отже, якщо зазначені питання промоції, освіти та просвіти, створення релевантних (базованих на стандартах) технічних політик підприємств та залучення до цих питань перших керівників; пошуку фінансування для роботи ТК та кращої координації стейкхолдерів є головними, то як ми маємо реагувати на ці виклики?
Пропозиції, які надані нашим ТК 185 стосуються наступного.
Напрями дій на рівні АППАУ та Industry4Ukraine.
Для вирішення питань фінансування необхідно продовжувати пошук грантових програм. Для цього в першу чергу, необхідно залучити наші Центри 4.0 та інші університети, де планується перехід на DIH (Digital Innovation Hubs), а також технічних експертів в програмі EIF. Досвід з GIZ-Ukraine 2019-20 рр. доказав ефективність грантових програм.
Нашим кластерам – партнерам, ми хочемо нагадати що як в програмі EIF, так і в питаннях стандартизації – всі напрацювання АППАУ / ТК 185 є доступними для розповсюдження та залучення ваших учасників. Очевидно, головна роль в цьому має належати експертам з регіональних Центрів 4.0 – DIH.
Необхідно активізувати роботу з великими міжнародними брендами. Як було сказано, їх лідерство в стандартах є беззаперечним в розвинутих країнах. Нам потрібно знайти хоча б 1-2 вендорів, готових співпрацювати з ТК 185 в Україні в цих питаннях.
Так само необхідно збільшити кількість кейсів, які демонструють роль стандартів, й в першу чергу – з великими промисловими замовниками. Ідеально демонструвати ці речі, інтегровані в тех. політики.
Напрями дій спільно з НОС та Міністерствами центрального уряду.
Необхідно розпочати консультації з приводу переведення частини безпекових стандартів в статус «обов’язковий» (IEC 62443, IEC 61508 та 61512)
Аналогічно, – розпочати діалог з НОС й з кількома великими підприємствами про введення послуги «аудит підприємств» та їх добровільної сертифікації згідно з міжнародними стандартам в сфері Індустрії 4.0. Розпочати варто з ISO 22400, який лежить в основі фінансово-економічних показників підприємств, а значить може найбільше зацікавити перших осіб.
Спільно з Мінекономіки та Мінстратпромом – провести окремий круглий стіл з ТК «Кращі практики по залученню підприємств до «не обов’язкових» стандартів. Роль стандартів в виробленні ефективних технічних політик».
На завершення, від імені ТК 185 та АППАУ хочу подякувати нашим партнерам з GIZ-Ukraine, – ми маємо можливість продовжувати розвиток в проектах стандартизації завдяки постійній підтримці в проектах від німецької федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.
Три інжинірингові кластери зібрались 8-9 липня на 1-ий форум кластерів ІАМ в Миколаєві. Всі 3 кластери – ІАМ з Запоріжжя та Харкова, й Морський кластер з Миколаєва, – є сьогодні приблизно на однаковому рівні розвитку. Кластери розпочали свою системну діяльність восени 2020 й головною метою цієї зустрічі був обмін досвідом, напрацьованими кращими практиками, а також нетворкинг. Захід відбувся в рамках проєкту ClusteRISE й цей звіт підготовлений виконавчою дирекцією АППАУ.
This website uses cookies to improve your web experience.
Рис. 1 Структура платформи Industry4Ukraine[/caption]
рис. 2. DISC стратегії – як синергетичні та консолідуючі в рамках проектів регіонального та галузевого розвитку[/caption]
Просування О. Пупени на міжнародному вебінарі проекту EU4Digital в вересні 2021[/caption]
Рис. 1 Системи CAE як ANSYS сьогодні є обов’язковими для виробників складних виробів – більшість розрахунків щодо поведінки виробу в різних ситуаціях відбувається в цифровому двійнику й ще до задовго до того, як продукт запускається у виробництво.[/caption]
Рис. 3 в переході на PLM МДЕМ запроваджує детальну й велику програму навчання співробітників. Це показує наскільки уважно керівництво компанії відноситься до нових викликів Індустрії 4.0, як головного пріоритету розвитку компанії.[/caption]
Рис. 4 Член АППАУ, дистрибутор «Електрон» є лідером в постачанні EPLAN для підприємств України, й займає найбільшу частку ринку.[/caption]
Рис. 5 Ігор Лисицький та Олена Жукова ( СЕО МДЕМ та в.о. Морського кластеру України) на круглому столі «PLM в суднобудуванні» в Одесі 1 вересня.[/caption]
Рис. 1 На підписанні меморандуму з головою НОС Швидким О.А.[/caption]
Рис 2 Стратегія залучення через просвіту та освіту. Проект aCampus став 1-им в історії ТК 185 (очевидно, й інших ТК НОС?), який майже повністю реалізував цю стратегію в 2019-20 рр.[/caption]
Рис. 3. Слайд з презентації KOEEBOX[/caption]
Рис. 4 Слайд з презентації компанії Waites[/caption]
Рис. 5 Слайд з презентації Олександра Степанця – місце ISO 22400 серед інших стандартів[/caption]