Skip links
Підписатися на новини
scroll
АППАУ

Публікації

Інновації в Індустрії 4.0 – «думай глобально, дій локально»

В проекті BOWI розгортаються проф. обміни, на яких команда BOWI дає багато інформації по інноваційному та продуктовому маркетингу. В цій публікації ми пройдемось по ключовим тезам  презентацій АППАУ з воркшопів 12 та 18 січня. Стаття має відношення не тільки до проекту BOWI, але загалом до всіх інноваційних програм АППАУ – Індустрії 4.0, й відповідно буде корисною широким колам та стейхолдерам руху 4.0.



Наша Індустрія 4.0 – в глобальному контексті інновацій

«Думай глобально – дій локально» – або як вписати свої ініціативи в глобальний та європейський контексти інноваційного розвитку? Цей виклик є ключовим для всіх учасників програми BOWI, як зрештою, для всіх інноваторів 4.0 й тому потрібно дуже добре його розуміти. Тому ми завжди починаємо з глобального контексту, а точніше – європейського, оскільки більшість відкритих колів по Індустрії 4.0 відбувається саме в рамках ЄС.

На окремі тези далі, ми будемо посилатись в якості ілюстрацій на слайди презентації від 12 січня.


Головні чинники, що визначають глобальний контекст інновацій в Індустрії 4.0 можна розподілити на 5 головних ключових тез

  1. Перехід світових інновацій 4.0 в фазу зрілості, яка супроводжується зростанням комодитизації. Для прикладу на лендскейпі української Індустрії 4.0 ми бачимо 2 десятки фірм в сегменті ІІоТ, тоді як на світових – їх вже тисячі. Й сотні з них мають дуже близький функціонал. Іншими словами, те, що ми позиціонуємо в Україні як інновацію, на світових ринках – давно commodities. Ця зрілість технологій є логічною, якщо врахувати що концепції Індустрії 4.0 вже більше 10 років.
  2. Посилення водорозділу та розривів між розвинутими й тими, що розвиваються
    За ці 10 років наше відставання від розвинутих країн зросло і є маса ознак цього – від дуже низьких індексів інноваційності в промислових сегментах й до відсутності наших інноваційних продуктів на більшості світових чи європейських лендскейпів 4.0. Слайди 33 і далі в презентації показують наскільки системно та послідовно рухався ЄС за останні 5 років. В Україні, на загальнодержавному рівні ми не можемо похвалитись нічим подібним. Але в риториці АППАУ ми більше говоримо не про наслідки, а про причини. Майже всі вони на рівні відсутності державних політик та стратегій – по інноваціям, промисловості, діджиталізації й далі – Індустрії 4.0. Тобто, простою мовою – ці сфери в нас не фінансуються, орієнтири та цілі не узгоджені, відповідно розвиток – слабкий.
  3. Посилення ролі якісної сегментації
    Як ринкові актори зазвичай конкурують на зрілих, продуктових ринках? Правильно – за рахунок нових функцій і які маркетинг перетворює на нові сегменти. Виключно для того, щоб споживачу легше було зрозуміти «хто є хто». Візьміть як приклад, появу електрокарів або смартфонів – вони є фактично новими продуктовими сегментами в інсуючих категоріях товарів за рахунок додавання або зміни певних функцій. В технологіях 4.0 відбувається те саме. На лендскейпі ІоТ (див з слайду 16 презентації і далі) ми бачимо 12 сегментів,  Адитивних технологій – 14 сегментів, Безпілотних авто – 7, Штучного інтелекту – 94!!! Отже, давайте відверто – заявляти щось на кшталт «в мене є інновація в сфері ІІоТ» – це ні про що. Потрібно дуже точно вказувати сегмент в якому ви працюєте. Більш детально на цю тему – рекомендуємо огляд Брайана Банца від 2018 року на тему платформ ІІоТ.
  4. Зростання ролі екосистем, бум стартапів
    Хайп та риторика про інновації майже автоматично веде до теми стартапів. Європейський курс, а точніше вся програма I4MS там само потужно орієнтована на розвиток стартапів та МСП, однак тут все дуже добре інтегровано та зав’язано на екосистемні підходи. В яких завжди виділяються центри експертизи хайтек, й де зазвичай домінує державне фінансування та відповідні політики. Зокрема, так звані DIH отримали з 2014 року десятки мільярдів євро на свій розвиток. Звідки – й зовсім інший рівень стану їх розвитку в порівнянні з подібними нашими структурами. Європейські DIHs (їх вже 600+) стали основою кількох ключових європейських програм по розвитку інновацій та діджиталізації МСП й бум стартапів та інновацій у них в industrial & deeptech сегментах не дуже відрізняється від lite сегментів, типу чистого софта та гаджетів для В2С ринків.
    В Україні наша концепція Центрів 4.0 з 2018 р. не отримала ніякої підтримки й ці центри функціонують радше як волонтерські структури. Як результат, – в сфері промисловості в Україні й досі немає жодного розвинутого центру надання якісних послуг за всіма 4-ма категоріями функціоналу DIH, – екосистемного розвитку, прототипування, освіти та просвіти й фандрейзингу. Відповідно і як наслідок – в нас багато риторики та хайпу про стартапи, але в реаліях знайти справжні інновації в Індустрії 4.0 дуже важко. Й це дуже яскраво продемонстрували наші спроби побудови ландшафтів 4.0 по Харкову та Запоріжжю в 2021. Не бачимо ми й появи особливих результатів від численних корпоративних акселераторів, які вже пройшли в Unit.city. Це доказує тезу, яку ми детально аргументували в стратегії І4.0 в 2018 – потрібно не тільки «знімати вершки» (фільтрувати кращі стартапи), але й вкладати в коріння екосистеми, звідки виходять ці стартапи – університети, центри та лабораторії R&D, НДІ, створювати відповідні умови для широкого розвиток промислових хайтек.  
  5. Курс на подвійний – цифровий та зелений переходи
    Ще 1 тренд який варто брати до уваги – це подвійний цифровий та зелений переходи (digital & green transition). Тобто, сьогодні для промисловців ці речі позиціонуються практично нероздільно. Це означає, що аженда зеленого переходу інтегрується сильно в аженду цифрового й може входити в сферу відповідальності CDTO, чого не було раніше. Раніше – все що «зелене», це радше до політики КСВ (корпоративної соціальної відповідальності), де свої департаменти, типово близькі до піару й дуже далекі від розуміння цифри. Сьогодні, європейські компанії визнають, що перехід до вимог вуглецевонейтральної економіки неможливий без цифрових технологій, й що відкриває нові можливості для інноваторів. В Україні ми тільки-тільки розпочали це єднання, зокрема на платформі Industry4Ukraine розпочав роботу комітет «Стала індустрія», де цей фокус на інтегрованому переході «цифровий ТА зелений» задають кілька передових членів АППАУ.

Як діяти в програмах АППАУ – про BOWI, EIF тощо

Отже як врахувати цей контекст в наших програмах розвитку? Чи маємо ми шанси та як пробиватись в євро-конкурсах, враховуючи всі ті відставання, зазначені вище і які тільки зростають? Наприклад той факт, що будь який учасник МСП в ЄС, який веде розробки або будь-який університет чи DIH в них має в рази краще забезпечення, ніж ми. Й що рівень розвитку їх екосистем та екосистемної підтримки також на порядок вищий.

Ці питання апелюють до серйозного, стратегічного та аналітичного контексту про позиціонування України на глобальній арені промислових та цифрових інновацій, про наші шанси та стратегії. Й це ми ще зробимо, точніше – оновимо, оскільки в стратегії 4.0 від 2018 вже достатньо про це сказано й, за великим рахунком, ситуація за 3 роки не надто змінилась.

Якщо коротко все-ж відповідати на ці питання, то мова про потенціал, який все ще зберігається. З кожним роком його стає менше, але все-ж в країні ще є тисячі розробників в різних категоріях – університетах, НДІ, інжинірингових компаніях, стартапах, машино- та приладобудівниках тощо. Тому зрештою, в цьому глобальному контексті і який важко назвати сприятливим для України, «порятунок» в першу чергу, в руках самих інноваторів – потрібно діяти професійно, стратегічно та консолідовано.

Далі для учасників програм BOWI, де якраз представлені ці категорії, ми даємо радше рекомендації тактичного рівня, які стосуються підготовки аплікаційних форм високої якості.

  1. У всіх викладах дотримуйтесь цілісності та дотримання логічних зв’язків:
    1. Бізнес-кейс (опис проблеми) – виділяйте та аргументуйте найбільш значимі 3-5 больових точок підприємств – замовників, і які мають справді системний, критичний характер для їх конкурентоспроможності.
    2. Правильно сегментуйте та позиціонуйте ваше рішення. Цей результат залежить від якісної ринкової аналітики у вашому сегменті, але ми даємо досить прості рецепти щодо цього, включно з джерелами інформації.
    3. Аргументуйте рівень інноваційності – в чому інноваційність рішення та в чому проявляється рівень TRL, який ви вказуєте.
    4. Вірно визначайте конкурентів в вашому цільовому сегменті – тут ми бачимо чимало помилок, зокрема не варто нашим інтеграторам порівнювати себе з міжнародними вендорами. Останні практично не представлені в Україні на рівні впровадження повних рішень І4.0, але більш важливим є те, що некоректно порівнювати окремий продукт (елемент) з повним рішенням в конкретному застосуванні.
    5. Ринкова ніша (market opportunity) має ясно відповідати найбільш значимим проблемам в п.а вище й бути аргументованою кількісно та якісно.
    6. Комерційна стратегія та плані дій мають ясно відображати, яким чином ви хочете покращити рівень свої інновації та виводити її на ринок, щоб досягти поставлених цілей.
  2. Від початку налагоджуйте якісну, екосистемну кооперацію в рамках конкурсу. В даному випадку проекту BOWI, ми забезпечуємо кожного заявника мінімум 2-3 експертами (КПІ спільно з АППАУ) й це гарний привід для всіх сторін щоб почати якісну, професійну дискусію в рамках конкретної інновації. Тобто, наші заявники за кошти проекту отримують дорогий консалтинговий ресурс й гріх, як кажуть, це не використовувати. Експерти вже отримали чек-листи щодо перевірки наявності необхідних положень в аплікаційних формах, всі готові до співпраці, тому перша порада – просто чітко та спільно починайте відпрацьовувати у викладі кожну контрольну точку цього чек-листа.
  3. Приділіть достатньо часу на підготовку пропозицій з добрим балансом на всі розділи та на їх обговорення. Типова помилка багатьох початківців, це коли маса часу витрачається на аргументацію технічного рішення чи інноваційності, тоді як на розгляд ринкових можливостей та деталі плану дій залишається буквально кілька останніх днів – годин перед подачою. 

Також добре до подачі заявки зробити публічні пітчі в широкому експертному колі, – дружній зворотній зв’язок ніколи не завадить й ця нагода буде в нас 1 лютого.

Й для учасників проекту BOWI ще раз нагадаємо, що мова йде не тільки про разову подачу заявок в цьому проекті до 14 лютого. Ми ставимо за мету максимізувати ефект цієї підготовки в 2022, й отже, для тих, хто дійсно має хороші інноваційні рішення буде ще маса нагод прийняти участь в різних конкурсах – як європейських, так і українських. Детальніше – див. за посиланням графік до кінця березня.

Принагідно нагадуємо всім інноваторам, що команда BOWІ завершує прийом заявок в проект на цьому тижні. Для тих, хто ще планує долучитись до цьому конкурсу, – реєструйтесь за посиланням, дедлайн 25 січня.

Команда BOWI

BOWI – вітрила підняті!

15 грудня 2021 проект BOWI отримав офіційний старт від Єврокомісії й в той же день ми оголосили конкурсний відбір заявок. Завданням команди проекту було до 12.01 відібрати для підготовки до подачі 20 якісних заявок від МСП й забезпечити їх супровід щонайменше 10-15 експертами DIH. На 12 січня ми маємо 36 заявок від 26 МСП, й більше 10 кандидатів в експерти.



Отже, перший іспит команда BOWI пройшла. Як можна оцінювати ці перші результати, що вони означають для спільноти Індустрії 4.0 й до чого готуватись далі?

Перша оцінка результатів

В цілому, активність наших МСП, інноваторів з різних категорій – стратапів, інтеграторів, розробників, машинобудівників, – виглядає цілком задовільною. Особливо, коли ми враховуємо, що період старту та промоції проекту попав на новорічні та різдвяні свята.

Також непогано,  на перший погляд, виглядає якість заявок. Перша фільтрація говорить, що з 36 заявок близько 26-30 можна впевнено брати в роботу. Інші не проходять за різними критеріями, але в першу чергу кидається в вічі слабке розуміння суті конкурсу – мова саме про інноваційні рішення Індустрії 4.0. Тобто, кінцева мета BOWI полягає в доведенні 4-х розробок рівня TRL5-7 (прототипів) до більш високого рівня шляхом тестування та впровадження на конкретних виробничих підприємствах. Близько 5 заявок точно не відповідають цьому критерію інноваційності, з рештою треба ще розбиратись. Але ще раз, в цілому, це непоганий результат.

Натомість, набагато менш успішною є ангажування експертів від самого КПІ, як структури, яка за умовами проекту, має забезпечити супровід заявок. Тобто, бюджетні статті проекту передбачають не тільки фінансування самих розробок від 4-х переможців МСП та їх тестування на виробництві, але також їх супровід зі сторони DIH. Цей супровід має здійснюватись експертами хабу (він же Центр Індустрії 4.0). В цьому супроводі, власне сутність будь-якого європейського DIH – вони забезпечують МСП якісними послугами в фандрейзингу, консультуванні та тестуванні інновацій 4.0. Й з КПІ ця історія поки що виглядає складною. За 6 місяців 2021 ми мали 6 окремих мітапів, масу онлайн комунікацій, маже щотижневі наради команди BOWI, але залучити фахівців КПІ до співпраці й розібратись, що вони собою представляють, виявилось дуже складним завданням. Проблема звісно, в комунікаціях, й на мою думку, більшість фахівців, хто претендує на статус експертів в цьому проекті, просто не зрозуміли, що залучення до проекту відбувається на підставі дій, а не заяв. Тільки так будується взаємна довіра. Майже 10 фахівців КПІ зареєструвались в 2021 в програму EIF АППАУ, з якої власне походить BOWI, й де впродовж 7 місяців було чимало можливостей продемонструвати свою експертизу та спроможності надання послуг для МСП. Однак цього не сталось.  Були й інші можливості демонстрації своєї експертизи, наприклад, участь в технологічних мітапах «САПР в машинобудуванні» в серпні чи в кампанії АРМ, чи в форумі Центрів 4.0, який пройшов в грудні КПІ – вони також не використані. Тоді чому ми маємо довіряти цим фахівцям сьогодні, коли до видачі заявок на розгляд Єврокомісії залишився буквально місяць?     

Зараз, для супроводу цих 20+ МСП ми підстрахуємось перевіреними експертами АППАУ та Індустрії 4.0, робота з якими йшла 5 попередніх років. Це фахівці з різних регіонів та університетів, які неодноразово демонстрували свою експертизу та якість послуг в багатьох різних заходах передніх років. Серед них і кафедра АТЕП – ТЕФ КПІ. В інших кафедр – факультетів КПІ  ще є шанси включити своїх фахівців, – варто тільки все-ж прийняти «правила гри» BOWI, – тобто правила європейських DIHs.

Що далі – план дій до квітня

Абстрагуючись від імен окремих структур, команд і навіть категорій (учасників ринку), ми маємо зрозуміти щонайменше 3 важливі речі.

  1. Швидкий набір МСП в програму BOWI відбувся завдяки діючій екосистемі Індустрії 4.0. Її розбудова зайняла в АППАУ більше 5 років. Й це не тільки база в 100+ інноваторів 4.0, яку ми ведемо в форматі лендскейпу І4.0 з 2019, але це також це вибудувані відносини та канали комунікацій. В 2021 ця екосистема була значно посилена 4-ма регіональними кластерами ІАМ, серед яких так само чимало інноваторів. Тому вибрати звідти 20 МСП – це, як кажуть, «справа техніки», що власне, й було доказано буквально за кілька тижнів.
  2. Водночас ця екосистема рідко працювала в режимі інкубатора чи акселератора 4.0 – тобто, з демонстрацією тих самих інновацій 4.0. Чому? – тому, що нам завжди бракувало фінансування на проведення подібних конкурсів. З 2016 року, відколи почались системні дії по розвитку української Індустрії 4.0, в нас по-суті ніколи й не було фінансування ні на які інноваційні конкурси. Держава, як і маса інших стейкхолдерів, постійно ігнорили Індустрію 4.0 (= промисловість), як найбільш складний сегмент й такий, з якого важко «знімати вершки» або хайпитись. І коли нарешті з’явився BOWI, який має низку ознак акселератора І4.0 – то, звісно, це наш шанс мобілізувати й продемонструвати весь потенціал екосистеми.
  3. Цей потенціал стосується кількох стратегічних напрямів, які проект BOWI цілком спроможний долати, – вкажемо щонайменше три
    1. Все-ж і нарешті, – здійснити справжній запуск Центру 4.0 «КПІ», він же DIH. Ці шанси залишаються високими й всі передумови для цього ще є. КПІ може першим серед всіх університетів країни показати «що таке обслуговування МСП» в європейському форматі, й тим самим, радикально вплинути на інші університети й спільно наростити в 2022 темпи розвитку всіх DIHs в Україні.
    2. Завдяки BOWI ми можемо вивести на зовсім іншу швидкість всю програму EIF. Просто задумайтесь – за 7 місяців програми в 2021 ми не могли згенерувати й 10 заявок на конкурси ЄС. Хоча в програмі ми бачили більше 60 відкритих колів на десятки мільйонів євро. Зараз ми точно матимемо мінімум 25 заявок всього за 1 місяць. І які звісно будемо подавати на нові коли.
    3. BOWI може надати потужний поштовх інноваційному розвитку кластерів ІАМ, чого ми не змогли зробити в 2021. А кластери ІАМ та DIHs – це основа галузевих та регіональних екосистем, що в свою чергу, запускає зовсім іншу динаміку розвитку серед промисловців.

Тобто, всі вказані вище чинники будуть працювати зараз в логіці ефекту «доміно» або, точніше, ланцюга доданої цінності. Достатньо одного 1-го потужного поштовху й всі ланки почнуть приводитись в дію, адже вся система вже вибудувана, “шестерні” змазані й вектор руху заданий.

Відповідно, наш заклик до всіх учасників проекту, хто вже залучений чи планує – це переходити до конкретних дій. План є наступним

17 січня – відбудеться остаточне визначення пулу експертів для супроводу МСП. Реєстрація на платформі метчмейкингу АППАУ, де в своєму профілі експерти мають вказати свою експертизу та навички – є першим кроком до цього. Після цього приєднатись до групи BOWI.

18 січня – на наступному воркошопі, ми оголосим пари-трійки «МСП + експерти», які будуть готувати (або удосконалювати) заявки на конкурс єврокомісії. Як ми це вже оголошували, окремі МСП можуть подаватись на конкурс самостійно й без експертів. Але тим, хто бажає надалі залишитись в програмі EIF для видачі своїх інновацій на нові коли (гранти), краще все-ж працювати спільно з експертами DIH КПІ та АППАУ.

1 лютого – завершальний воркшоп підготовчого періоду, після чого всі команди фіналізують свої заявки в робочому режимі.

14 лютого – подача заявок на конкурс BOWI Єврокомісії.

26 лютого – попередні підсумки подачі заявок, обговорення плану Технологічно-інноваційного дня (ТІД) в КПІ в березні.

18 березня – проведення ТІД в КПІ. Цей захід реалізує 1-ий етап нашої стратегії по «максимізації» потенціалу розроблених інноваційних заявок шляхом їх демонстрації для вітчизняних замовників.

10 квітня – після оголошення 4-х переможців конкурсу BOWI вони переходять в свій графік підготовки до тестування. Щодо інших підготовлених заявок – їм пропонується перейти в програму EIF АППАУ, де можна подаватись знову і знову.

Наша ціль на 2022 – видати щонайменше 50 заявок на відкриті конкурси ЄС та в Україні, й відповідно мати до 10-15 переможців.

Більш середньострокова мета до 2025 – це запуск справжніх системних процесів фандрейзингу в українській екосистемі Індустрії 4.0, де в нас синхронно та злагоджено діють щонайменше 5-7 DIHs, 10+ кластерів ІАМ, 1-2 постійно діючі інкубатори – акселератори 4.0. Й завдяки чому ми щороку можемо мати від 15 до 20 грантів в обсязі від 3 до 10 млн євро.

Й саме тому BOWI – це перший й дуже важливий крок. 12 січня Олександр Степанець, керівник проекту BOWI сказав на воркшопі ключову фразу – «вітрила підняті». Отже, попутний вітер в нас дійсно є, й тепер – тільки вперед. Бажаємо всім учасникам проекту успіху та наснаги.

Олександр Юрчак, виконавча дирекція АППАУ.

Залучення експертів до просування інновацій в Індустрії 4.0

З розгортанням програм грантової підтримки в інноваціях Індустрії 4.0 зростає попит на послуги експертів в цій сфері, які можуть допомагати МСП, інноваторам 4.0 й розвивати ринок. Цей попит був ясно зафіксований в програмі EIF АППАУ, й пізніше в проєкті BOWI.

В 2022 АППАУ пропонує фахівцям, які бажають розвиватись в цій сфері, цілісну програму розвитку. Цей документ надає головні її положення у вигляді 10 FAQ.

     1. Чому й для чого потрібні незалежні експерти з фандрейзингу

Рівень залучення інноваторів 4.0 до подачі заявок на відкриті коли в грантових програмах ЄС залишається вкрай низьким. В 2021 році ми подали максимум 10 заявок, й виграли 2. Це – серед 50+ які були доступними. АППАУ чітко фіксує головну причину – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]наші МСП та інноватори не подаються на ці гранти, тому що практично є дуже мало експертів, які їх просувають.[/perfectpullquote]

Зазвичай, існуючі консультанти з фандерйзингу просто дають на загал (зазвичай в мережах) посилання на черговий кол (open call, тобто грант), тоді як кожен з інноваційних проектів Індустрії 4.0 потребує набагато більш глибокого просування під конкретну цільову аудиторію та її залучення.

 


  1.  Хто може бути експертом з фандрейзингу

АППАУ рекомендує, в першу чергу, приєднуватись до спільноти експертів І4.0 фахівців університетів, НДІ або незалежних консультантів, які добре знаються на технологіях та застосуваннях Індустрії 4.0. Знання предметної області – це головне, все інше можна швидко підтягнути. Ми також вітаємо комунікаторів та спеціалістів з інноваційного маркетингу – є багато завдань щодо інтеграції наших інноваторів в інноваційні екосистеми тих чи інших майданчиків ЄС та світу.

 


  1.     Які головні функції експертів в проекті BOWI

Проєкт BOWI – це перший проект програми EIF, який отримав фінансування. Отже, саме тут ми тестуємо всі функції взаємодії та роботи з експертами в сфері технологічного брокериджу. Ця сфера передбачає виконання наступних робіт

  •       Участь в освітніх та просвітніх заходах проекту – пояснення умов та окремих положень проекту (наприклад, як оцінити інноваційність вашого рішення в конкретній сфері)
  •       Допомогу в написанні проектної заявки для групи вибраних МСП
  •       Допомогу в доведенні інновації (TRL5-7) до більш високого рівня
  •       Допомогу або й послуги в тестуванні інноваційного рішення

Якщо ви експерт, що працює й поза рамками проєкту BOWI, дуже важливим в програмі EIF є просування відкритих колів до широких кіл інноваторів та МСП. Мова про регулярне проведення вебінарів, написання статей, інші просвітні заходи.


  1.     Як зареєструватись в експерти програми BOWI

Дуже просто – достатньо зайти на платформу АППАУ – https://matchmaking.appau.org.ua/ й після реєстрації заповнити детально свій профіль (вибрати в профілі “провайдер сервісних послуг”), особливу увагу звертаючи детальний опис «послуги» та «пропозиція цінності». Саме ці поля будуть цікавити ваших потенційних партнерів чи клієнтів.

 


  1.     Що пропонує АППАУ для розвитку експертів – початківців

Не дивлячись на велику кількість різноманітних інноваційних структур, в 2022 в Україні є дуже мало підготовлених фахівців з інноваційного чи технологічного брокериджу і які добре знаються на технологіях Індустрії 4.0. Тому не варто перейматись тим, що ви чогось не знаєте. Натомість варто розуміти, що освоєння нових знань та навичок потребуватиме часу, наполегливості та дисципліни. В рамках програм EIF та проекту BOWI експертам пропонується багато можливостей для професійного росту та розвитку в цій сфері. Це будуть вебінари, та міні-тренінги, воркшопи, доступ до баз знань в цій сфері тощо.

 


  1.     Що буде після BOWI або яка перспектива

Фахівцям, які будуть супроводжувати МСП – переможців в рамках проекту BOWI обіцяна фінансова винагорода. Що ж для інших і що буде після BOWI? Тим, хто вже знайомий з програмою EIF, відповідь очевидна – залучайтесь до інших проектів, їх справді десятки й в кожному є можливості зростання, в тому числі фінансові стимули.

 


  1.     Які є статуси експертів і як вони визначаються

В програмі EIF пропонуються 2 головні ролі – інноваційний та технологічний брокер. Кожен з них може мати 3 статуси в залежності від своєї активності та напрацювань

  •       Leader – зазвичай той, хто демонструє найбільшу активність й виконує найскладніші завдання
  •       Master – експерт, що демонструє середній рівень активності та залучення
  •       Associated – зазвичай це рівень початківців, або ж, це рівень дуже зайнятих експертів, які не мають багато часу на виконання завдань з фандрейзингу.

Ці статуси визначають командою EIF по бальній системі. Ознайомитись в деталях з нею можна за цим посиланням. Якщо коротко, суть в тому, що більш складні активності отримують більше балів, наприклад, проста реєстрація на платформі дає всього 5 балів, тоді як проведення вебінару – 25, а створення власного тренінгового модуля – 300 балів.

Водночас, бали потрібно набирати щорічно, тобто визначені статуси не є «вічними».


  1. Які є інструменти мотивації роботи експертів

Узагальнюючи вищесказане, в рамках проєкту BOWI / EIF вироблені 5 головних інструментів мотивації експертів:

1)     Професійний розвиток та навчання – див вище п. 5 

2)      Визнання експертності – див. п.7 вище

3)      Просування через майданчики проекту та АППАУ – наша команда буде енергійно просувати кращих експертів через всі доступні канали в соц. мережах, е-розсилках тощо. Це означає, що ви будете мати більше визнання, кращу репутацію та онлайн присутність. А для отримання нових клієнтів – це половина успіху.

4)      Включення експертів для консультацій учасників проектів з МСП, включно з фінансовим стимулюванням. Базуючись на вашій активності та статусі, наша команда визначатиме й буде рекомендувати вас для сполучення з новими інноваторами 4.0 та МСП.

5)      Включення в наступні грантові та комерційні проекти – аналогічно попередньому, ваш рейтинг безпосередньо впливатиме на рішення щодо включення в ті чи інші нові проекти.

 


  1.     Які є приклади експертної роботи в спільноті Індустрії 4.0

Прикладів роботи експертів з 2015 року в АППАУ багато. В першу чергу, відзначимо роботу команди Олександра Пупени з Національного університету харчових технологій (НУХТ). Вони «на потоці» видають нові освітні та просвітні матеріали по технологіям Індустрії 4.0, мають навчальні курси, створюють відео тощо. Тому для фахівців цієї команди досить легко буде набирати бали в програмі EIF. Подібно веде себе Олександр Степанець з КПІ, кафедра АТЕП – ТЕФ. Один з їх останніх матеріалів, біла книга по цифровим двійникам, перекладена в 2021 є дуже цінною для інноваторів 4.0. Віталій Воронін, викладач радіотехнічного коледжу з Світловодська практично сам переклав Handbook Maintenance 4.0 на 150 стор, – це дуже цінний матеріал для наших інноваторів в сегменті АРМ (ТОіР). Подібних прикладів чимало й запропонована система відразу надає цим експертам можливості отримати бали за виконані роботи в 2021.

 


  1. Скільки часу займає виконання функцій експерта

Це залежить в першу чергу, від вашого рівня. Професійні фандрейзери і які «в темі» конкретної технології пишуть просту заявку за 3-5 годин, тоді як у початківців це може зайняти кілька днів й з численними помилками. Але що стосується залучення та підтримки МСП, цьому потрібно приділяти час регулярно – орієнтовно 2-3 години на тиждень.

 *********

Якщо ці відповіді вас переконали, й ви відчуваєте в собі бажання та потенціал експерта з фандрейзингу Індустрії 4.0, чекаємо вас на платформі метчмейкингу – https://matchmaking.appau.org.ua/ , група BOWI є там наразі головною для гуртування експертів.

 

 

 

The National campaign ‘Youth in Industry 4.0’

At the end of January 2022, the APPAU association has started the ‘Youth in Industry 4.0’ campaign. It’s goal is to build the common agenda of industrial and hi-tech economic sectors that should include clear statements about the main challenges and how to resolve them in terms of priorities and action plans. Respectively, the campaign includes analytic studies, regional round tables and the final conference in Kyiv on March 3d.



There are 7 organizers of the campaign: Association of Industrial Automation of Ukraine (APPAU, main coordinator), Cluster Engineering – Automation – Machinery (EAM) from Kyiv, Mykolaiv, Vinnytsia, Kharkiv and Zaporizhzhia and the ‘Sustainable Industry’ committee of the Industry4Ukraine platform. All campaign events have the status of EU Industry weeks from European commission.

The general context of the campaign

The ‘Youth in Industry 4.0’ topic is one of the most popular in the manufacturing world, but for the 1st time it is held in Ukraine at the national level between Businesses, NGO and the State. Generally, Ukrainian industrialists are worried about the leak of youth from manufacturing lately. Other issues are low skills level of the students and their low motivation for jobs in manufacturing. This state is quite similar worldwide and in European Union, see the report of World Manufacturing Forum 2019. But what makes difference, Ukraine does not have state policies / strategies on how to cope with these issues. At the same time, neither Industrial business associations nor industrial companies themselves propose common effective strategies, similar by the effectiveness to the local IT-industry. Twin digital and green transition that manufacturers start to consider, makes these issues much more deeper.

Therefore, the leak of the youth from manufacturing to IT-sector and abroad, low skills level and low effectiveness of respective strategies are the 3 main challenges to consider in the campaign. They are similar at regional and at the national levels.

The campaign goals

The campaign considers 3 main goals:

  1. Engagement to the campaign of large categories of industrial sectors and other stakeholders sensible to the mentioned challenges.
  2. Reaching the consensus in common strategies with regard to the youth preparation to twin digital and green transition.
  3. Creation of the common agenda for industrial and high-tech sectors. At the 1st stage of this agenda the campaign aims to make the account of the best practices of manufacturing companies.

Due to good results of the ClusteRISE project in 2021 supported by GIZ, Ukrainian clusters were well coordinated from early December, they all got the permission from European commission and Ukraine is the leader on the EU map in holding the EU industry weeks.

This fact also makes good initial pre-condition to strong communication of the government with consolidated demands about the needed policies in this area.

Source: https://eu-industry-days.ec.europa.eu/eu-industry-weeks

The main stages of the campaign

The campaign include the activities:

  1. Market online surveys aimed at students and employers.
  2. Media campaign that aims to rise awareness about manufacturers’ issues in this area
  3. Round tables are planned as follows:
    1. 8th of February – Kharkiv.
    2. 10th February – Zaporizhzhia.
    3. 15th of February – Mykolaiv.
    4. 17th  of February – Vinnytsia.
    5. 22th – Kyiv (city).
    6. 23 / 24th of February – a separate event ‘Sustainable industry’.
    7. 24th of February – Poltava.

For details and registration see https://matchmaking.appau.org.ua/eu-industry-weeks-2022/.

The outcomes of the round tables are formed into the proposals / reporting to European commission as well as proposals to the national conference in Kyiv, on the 3d of March.

  1. The final conference in Kyiv is planned on 3d of March. Here, there is a presentation of all gathered best practices and proposals to the agenda on the national level. For the detailed program of the event see Appendix 1.

First insights

Today the campaign has already engaged1350 students and about 100 manufacturers. It is supported by 25 partners from 11 regions, including the National Agency of jobs Qualification, and the Ministry of strategic industries of Ukraine.

Another important input comes from the conclusions of 3 regional events that took places in EAM clusters of Kharkiv, Zaporizhzhia and Mykolaiv.

All together these data generate next insight:

  • Very low awareness of youth about Industry 4.0: 50% of young people never heard about Industry 4.0 and 33% others ‘heard but do not know what it is’.
  • Manufacturers loose ‘the fight’ for talents and youth to IT-industry and aggressive migration policies form other countries with Poland in the lead. At the same time, 62% of manufacturing enterprises and up to 80% of their business associations do not have competitive strategies aimed at youth.
  • Regarding low skills issues, manufacturers state that local education system is far behind from the market demands.

On the positive side, we found many good practices of cooperation ‘Universities – Business’, upskilling programs coming from businesses and high readiness of the Industry4Ukraine platform members to share their experience.

However, the main conclusion is that manufacturers are not able to cope alone with these issues. Migration of young people for working abroad and brain leak to the IT reached a really dramatic scale. Nevertheless, the State stays beside of these problems. Ukraine does not have acting industrial policy strategy, where we could see the option of attracting youth to manufacturing or some reskilling – upskilling programs.

What next

APPAU and Ukrainian cluster are seeking for support from the European counterparts and institutions that work in this area to start exchanges on the following topics:

  • Roles, best practices and benchmark of the State policies and programs in attracting youth to manufacturing.
  • Best practices of set-up reskilling – upskilling programs in digitalization of SMEs (as I4MS and similar).
  • Consolidation of stakeholders around the issue of youth in manufacturing / Role of clusters and State bodies, integration into smart-specialization programs.

APPAU and Ukrainian clusters are ready to share experience and insight and we highly appreciate any possible support in the mentioned topics. When our campaign will have been finished on the 3d of March we will be very interested to convert the results into the next development projects, especially in the domain of reskilling – upskilling.

The dialogue can start during the final conference on the 3d of March. For detrails please contact Andriy Boroduk, the coordinator of the campaign: andrii.borodiuk@appau.org.ua

Що таке порядок денний в Tech-X та навіщо його створювати

Аженда, порядок денний, дорожна карта – слова-синоніми, які ми часто використовуємо в лексиконі АППАУ з експертами робочих груп та стратегічними планувальниками в Індустрії 4.0 вже багато років. Сьогодні це питання знову актуальне у зв’язку з запуском створення робочих груп за ключовими пріоритетними технологічними напрямами.

Впродовж осені такими напрямами в комітеті «Цифрова трансформація промисловості» стали Керування виробничими активами (АРМ), Робототехніка, Штучний інтелект та CAD/CAM/CAE. Відбулись перші установчі зібрання цих груп, на яких звучать майже однакові запитання, зведемо їх до 3х узагальнених:

  • Що таке аженда (порядок денний)?
  • Навіщо взагалі ця робоча група та речі, які вона створює.
  • Які перші завдання?

Оскільки ці запитання будуть повторювати й нові учасники цих робочих груп (далі – РГ), винесемо відповіді в окрему публікацію.

Що таке “аженда”?

Аженда – досить розповсюджений термін в ділових колах та політикумі, й походить від англ. agenda, – порядок денний, тобто, перелік питань чи справ, які потрібно вирішувати. Сьогодні цей термін використовується не тільки для ведення нарад, але значно ширше – для визначення планів дій середньо, й навіть довгострокового періоду. Це також розповсюджений термін для крос-функційних, між-дисциплінарних РГ, які створюються для вирішення спільних питань розвитку в бізнес-спільнотах, технічних комітетах тощо. На відміну від «плану дій», короткострокова аженда оперує більш узагальненими постановочними завданнями, які можуть ще не мати конкретних термінів, відповідальних та бюджету. Але вже зрозумілий перелік пріоритетів та ключових завдань. Наприклад, впродовж 2х літніх місяців (3 мітапи) спільно з кластерами ІАМ ми визначили аженду для напряму CAD/CAM/CAE – PLM/PDM.

[caption id="attachment_17465" align="alignnone" width="935"] рис. 1 Консолідовані висновки експертних обговорень “САПР в машинобудуванні”[/caption]

Детальні ці виклики зафіксовані в окремому звіті, який власне й можна позиціонувати як результат роботи експертних груп.

Отже, ми бачимо це ще не план дій, але це вже [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]консолідована позиція великої експертної спільноти щодо ключових середньострокових (3-5 років) викликів національного масштабу з пропозиціями можливих рішень. [/perfectpullquote]

Це визначення й пропонується називати «ажендою» для всіх наших РГ ЦТП.

Навіщо потрібні робочі групи за технологічними напрямами та якими є результати її діяльності (deliverable)

Є якнайменше 5 вагомих причин чому на даному етапі розвитку в АППАУ нам потрібні сильні РГ за технологічними напрямами:

  1. Консолідація та лідерство. Ми живемо в епоху Індустрії 4.0, де конкуренція йде між технологічними екосистемами та країнами. Відповідно, в цих екосистемах та національних потугах ключовим фактором є консолідація та розуміння свого місця на глобальній арені. Таким чином,[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] спільні цілі об’єднують та зміцнюють спільноти, тоді як корпоративні (власні) «плани продажу» – їх роз’єднують, фрагментують та ослаблюють.[/perfectpullquote]

    В прикладі вище, ми легко об’єднали 5 провідних вендорів CАПР в обговореннях та в фіксації спільних викликів та опцій можливих рішень. Ця консолідація є дійсно дуже важливою для сотень-тисяч потенційних замовників. Адже очевидно, що вітчизняні сегменти машинобудування відстають від зарубіжних в цій сфері, і якщо не вирішити проблему доступності, це відставання буде збільшуватись. Отже, 1-ий крок в консолідації було зроблено.

  2. Прийняття викликів національного масштабу. Натомість, в прикладі вище робочої групи не було створено, – ця аженда отримана шляхом фасилітації з боку АППАУ кількох експертних зібрань. Отже, питання “власності” за процес та відповідальності тут не було вирішено. А відповідно майже немає ніяких дій по вирішенню цих завдань – хоча б на рівні колективного планування та визначення відповідальних. І це означає, що великі проблеми національного масштабу так і залишаться не вирішеними. Наприклад, на рис. 2 який би сегмент ми не взяли на перетині галузей та технологій, ми не можемо сьогодні ясно та консолідовано відповісти на головні стратегічні питання розвитку? Тоді про яку ефективність в цьому розвитку ми взагалі можемо говорити? [caption id="attachment_17460" align="alignnone" width="898"] рис. 2 Сегментація галузей та технологій 4ПР[/caption]

    Тому [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]визначення відповідальних, розподіл ресурсів та конкретизація плану дій – одне з перших завдань робочих груп в комітеті “Цифрова трансформація промисловості”. [/perfectpullquote]

    Це буде чітким сигналом для ринку, що виклики приймаються і в спільноті з’явились лідери.

  3. Координація та злагодженість дій, оптимізація сил та ресурсів – як протилежність поведінці «лебідь, рак та щука». Сильні РГ відразу налагоджують широкі комунікації по всій спільноті, всім експертним групам й намагаються досягти консенсусу та взаємодії. Візьмемо свіжий приклад регіону Х, де в сфері Ш.І. в промисловості ми бачимо як мінімум 5 стейкхолдерів, кожен з яких тягне в свою сторону. Яка перспектива такої поведінки? Таких прикладів маса в кожному сегменті ринку й мусимо констатувати, що це – типова поведінка переважної більшості ринкових гравців. І якщо проводити паралелі й підіймати це питання на рівень державних політик та програм, то це і є однією з причин, чому в нас і досі немає жодних працюючих стратегій як в сфері промисловості, так і хайтек. Натомість, якісна координація та комунікації відразу дають протилежний ефект. Як приклад, в кампанії АРМ, ми вже залучили більше 10 експертів до перекладу та аналізу західних та українських кейсів в сфері АРМ, переклали спец. технічний гайд й на 21 грудня виходимо з серією бізнес-кейсів від МСП, що є основою побудови дорожньої карти «від 2.0 – до 4.0». Тобто, ця кампанія вже дає РГ «АРМ» половину того, що необхідно зробити для повноцінної аженди. Й ми робимо це практично з нульовим бюджетом, якщо не рахувати час групи експертів.
  4. Консолідований пошук донорської та спонсорської допомоги й позиціонування АППАУ як ключового «мультиплікатора». Сильні РГ можуть також краще впливати на розподіл донорських ресурсів та їх ефективність. В сфері Індустрії 4.0 в нас вже накопичується певний перелік проєктів, де донорські ресурси, міжнародна технічна допомога виділяються по незрозумілим критеріям і з відверто слабкими результатами – з тієї ж причини відсутності координації національного рівня. В цій публікації ми згадуємо про 1 проект в сфері планування виробництва (сегмент APS), який, очевидно, допоміг 1-му окремо взятому виробнику, але не мав жодного ефекту на ринок та нашу спільноту Індустрії 4.0 – тут практично відсутні ознаки масштабування. Сильні РГ, натомість, відразу намагаються координувати це питання в національних масштабах, залучати нашу асоціацію та інших партнерів платформи Industry4Ukraine, які є ключовими стейкхолдерами з метою масштабування та охоплення великої кількості замовників. В цьому процесі важливо правильно позиціонувати нашу асоціацію як колективного лідера, полісі-мейкра та ключового «мультиплікатора» політик та успішних кейсів Індустрії 4.0. На сьогодні, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]АППАУ є єдиним національним бізнес-об’єднанням, яке через свої програми дій та канали комунікацій, спроможне залучати всі категорії стейкхолдерів Індустрії 4.0, [/perfectpullquote]й далі мультиплікувати, масштабувати серед них важливі результати діяльності окремих категорій чи акторів. Важливо пояснювати це донорам та спонсорам. Ігнорування цього означає втрату можливостей залучення та масштабування. Й подібну поведінку консолідації зусиль з донорами вже демонструє наш комітет «Стала індустрія», який очолює Роман Кравченко, СЕО 482.Solutions.
  5. Кращий вплив на державні структури та університети – це ще 1 завдання спільноти й причина, чому потрібні робочі групи. Наприклад, в тій же сфері Штучного інтелекту ми бачимо бурхливу діяльність Міністерства цифрової трансформації, багато декларацій та піару. В свій час, ми делегували в окрему робочу групи Мінцифри одного з наших членів асоціації. Але ці процеси узгодження дій з Мінцифрою тривають майже 2 роки й все-одно залишаються непрозорими та без будь-якого значимого ефекту для нашої спільноти Індустрії 4.0. Відповідно нова РГ «Ш.І.» в комітеті ЦТП яка включатиме в себе кілька спеціалістів, представників провідних фірм в сфері Ш.І. матиме набагато кращі можливості впливу та взаємодії з Мінцифрою, як за рахунок статусності (представлення всієї плафторми Industry4Ukraine та АППАУ), так і за рахунок використання спільних колективних ресурсів. Те саме стосується взаємодії з технічними університетами – Центрами 4.0 та DIHs. Сьогодні практично немає ніяких узгоджених планів дій з ними й обидві сторони втрачають можливості. Запоріжжя та Київ першими змінюють цю ситуацію й про це буде більше на конференції 14 грудня.

Яким мають бути перші кроки керівників РГ

5 робочих груп зараз є в початковому стані формування. Відповідно, головними завданням керівників робочих груп є наступні

  1. Залучення кращих експертів ринку й з розумінням ринкових викликів національного масштабу. Це не обов’язково мають бути представники лідерів ринку, більш важливими є експертиза та готовність до співпраці окремих фахівців. Не менш важливим є їх розуміння викликів в даному секторі в національних масштабах та мотивація до їх вирішення. Наприклад, перша опція рис. 1 про оптові закупівлі ПЗ в великих масштабах належить Михайлу Сорокіну, керівнику РГ «CAD/CAM/CAE», який на власному досвіді роботи з Укрзалізницею бачить, які можливості втрачає цей оператор через відсутність подібних політик та програм розвитку. Це те, що ми називаємо в АППАУ «галузевим баченням» – його вироблення, вміння будувати широку панораму ринку, визначати перспективи та довгострокові пріоритети розвитку свого сегменту не очевидні для більшості експертів, навіть лідерів ринку в окремих сегментах. Саме такі експерти найбільш затребувані в наших РГ. В практичному сенсі, керівники РГ мають скласти перелік таких потенційних експертів та провести з ними перемовини щодо включення в свою РГ.
  2. Налагодження комунікацій серед всіх дотичних стейкхолдерів. Кращий метод цього – організації мітапів в національних масштабах для початкової побудови аженди. Технологічні мітапи, започатковані спільно з харківським кластером ІАМ в темі «САПР в машинобудуванні» довели ефективність цього процесу, рис.3 [caption id="attachment_17450" align="alignnone" width="1262"] Рис. 3 Фреймворк технологічних мітапів: від залучення до конкретних результатів[/caption]

    Якщо додана цінність – це про правильні бізнес-процеси, то ми бачимо на рис. 3 що найголовнішим етапом є саме організація цих right processes. Тут важливий розподіл відповідальност. Від керівників РГ наразі очікується тільки ініціація таких мітапів в різних форматах та пропозиція тем – порядку денного. Виконавча дирекція АППАУ далі візьме на себе всі головні процеси комунікацій, фасилітації, звітування, включно з наступним етапом right deliverables. Але на цих мітапах дійсно мають бути кращі розробники, замовники, інтегратори, Центрів 4.0 й ми розуміємо що це напряму пов’язано з виконанням п.1 вище. Інакше не можна досягти cправжньої консолідації.

  3. Start small – почати з простих конкретних дій, які консолідують всіх учасників РГ та ширші спільноти АППАУ та Індустрії 4.0. Це можуть бути на початковому етапі ті ж самі технологічні мітапи. Інші варіанти – спільні конференції, цілі кампанії (як зараз по АРМ), хакатони (вже пропонується РГ «Ш.І.»), конкурси на кращі кейси тощо. Креатив вітається, але ще раз – головне це відповідність цілям та завданням на даному етапі розвитку.

Запрошення експертів до Робочих груп

Виконавча дирекція АППАУ запрошує членів асоціації, інших учасників ринків приєднуватись до робочих груп комітету «Цифрова трансформація промисловості». Робота в РГ є волонтерською. Але є чимало інших, суттєвих переваг. Це в першу чергу, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ваш професійний ріст та розвиток, імідж та репутація, лідерство та визнання в своєму сегменті.[/perfectpullquote]

Але це також значне покращення навичок в business development, в інноваційному та продуктовому маркетингу, що безперечно матиме вплив на комерційні показники ваших команій.

Згідно положень комітету та рішень стратегічної сесії плафторми Industry4Ukraine, ось перелік цих РГ в яких ведеться набір експертів

  1. РГ «Робототехніка» – керівник Красносельский Кирило, СЕО «Тріада Зварка»
  2. РГ «CAD / CAM / CAE / PLM/ PDM» – керівник Сорокін Михайло, СЕО «Восток інжиніринг»
  3. РГ «Asset Performance Management» (АРМ) – керівник Костанецький Кирило, лідер рішення SMART.EAM від IT-Enterprise
  4. РГ “Штучний інтелект”- Ярослав Недашковський, СТО a-Gnostics
  5. РГ «Цифрові двійники» – Степанець Олександр, кафедра АТЕП-ТЕФ, КПІ, керівник проєкту BOWI

Виконавча дирекція АППАУ запрошує експертів нашої спільноти приєднуватись до цих РГ. Якщо вас зацікавила ця пропозиція, надсилайте свої резюме та пропозиції співпраці на адресу yurchak.alexandre@appau.org.ua

Фінальна конференція проєкту ClusteRISE – звіт заходу

Фінальна конференція проєкту ClusteRISE відбулась в гібридному форматі 25 листопада й зібрала близько 100 учасників, прихильників кластерного розвитку з багатьох регіонів України. Головна мета – підведення підсумків проєкту, що тривав 16 місяців. До цього моменту вже вийшов офіційний звіт проєкту й голові висновки цього звіту необхідно було обговорити та деталізувати. Обговорення дійсно вийшли цікавими та продуктивними, цим звітом ми надаємо всі деталі цього заходу. 

Головні тези спікерів

Головними учасниками заходу були керівники проєкту CLusteRISE від  Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH Niclas Rueffer та Сергій Пономарьов, керівники та члени правлінь кластерів з Харкова, Запоріжжя, Сум, Вінниці, Хмельницього, Миколаєва та Києва, представники мерії м. Запоріжжя. Програму з повним складом учасників можна переглянути за посиланням.

Запорізька ТПП організувала якісну медійну підтримку, весь перелік інтерв’ю можна переглянути тут.

Найбільш цікавими на конференції були дискусії, тому ми будемо посилатись на відео-запис заходу – й тут надається тільки короткий синтез головних промов та дискусій.

Ніклас Руфер (GIZ) зазначив на початку конференції (15:06) зазначив, що кластерний розвиток є важливим компонентом програми EU4Business, яка націлена на розвиток конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу й підтримується урядом Німеччини та ЄС. В 2022 році GIZ підтримає в Україні 26 кластерів та кластерних ініціатив. Ця підтримка стосується виконання окремих проєктів та заходів кластерів, надання консультаційних та тренінгових послуг, створення нових інструментів розвитку.

Сергій Пономарьов (26:30) відмітив, що проєкт CLusteRISE був націлений на 2 регіони (Харків та Запоріжжя), але в результаті побачив зростання й підтримав також інші ініціативи ІАМ в регіонах Миколаєва, Сум та Києва. Це, безперечно, стало певним сигналом для формування широкої кластерної підтримки.

Фінальна презентація керівника проєкту Юрчака Олександра (36:00).

Андрій Карпенко, керівник Запорізького кластеру ІАМ (1:08:00) наголосив, що важливим результатом проєкту в Запоріжжі є об’єднання та новий, значно вищий рівень довіри між головними учасниками кластерної спільноти – бізнесом, освітою, владою та громадськістю.

Віталій Зайцев  та Оксана Ситник, Харківський кластер ІАМ (1:26:00) відмітили, що одним з найважливіших результатів проєкту є зростання впливу представників МСП інжинірингових та машинобудівних секторів на регіональні політики та на формування іміджу в регіоні.

Перша дискусія стосувалась колективної оцінки результатів проєкту й підняла питання про чинники успіху кластерів, що сприяють «фазовому переходу» з зони ініціації до розвитку.

[caption id="attachment_17413" align="alignnone" width="1070"] Рис. 1. Модель розвитку кластерної організації, прийнята в проєкті ClusteRISE[/caption]

Одним з ключових питань було спроможність кластерів утримувати кластерний менеджмент. Андрій Куц, віце-президент Запорізької ТПП говорить, що Запорізький кластер ІАМ ще не спроможний утримувати менеджмент на повний робочий день й за рахунок членських внесків. Але кластер вже пройшов цю точку фазового переходу, оскільки функції керування та активності підтримуються всіма членами правління і є широке залучення інших учасників кластеру. Оксана Ситник підтримує цю тезу й посилається на власний досвід в Харкові: «так, регулярний кластерний менеджмент дуже важливий й це питання ще вирішується в Харкові». Але це процес може тривати довго, й це не означає, що активності не ведуться – залучене все правління». Юрій Клименко (1:44:00), координатор Вінницького кластеру приладобудування та промислової автоматизації  підтверджує, що утримання кластерного менеджменту дійсно є важливою ознакою «фазового переходу». Але не єдиною, й загальна картина виглядає в житті складніше, ніж показує модель.

Іван Мовчан (1:46:00), СЕО «Української вагової компанії», член правління Харківського кластеру ІАМ вважає довіру найбільш вагомим результатом проекту. Щодо зону росту, важливим є структурування та розподіл функцій між менеджментом та правлінням кластеру. Сергій Соколов, СІО ПАТ «ФЕД», Олександр Попов, СЕО «Сафарі» підтримують його в цих оцінках й кажуть, що відомість кластеру, його активності починають бути помітними на регіональному ландшафті й привертати увагу ключових стейкхолдерів від промисловців, науки та влади.

Члени правління Запорізького кластеру ІАМ відмітили (1:52:32) фіксують наступні здобутки:

  • Андрій Куц: зростання рівня кластерного координатора та публічність членів правління, інтернаціоналізацію кластеру, зокрема встановленні відносин з Литвою, а також входження в програми розвитку міста.
  • Кирило Красносельский, СЕО «Тріада Зварка»: зростання довіри та взаємодії в рамках кластеру.
  • Андрій Карпенко: напрацювання кращих практик, й зокрема, довіри реалізувалось через регулярний нетворкинг, тому це є здобутком.

Юрій Клименко вважає здобутком проекту запуск механізмів об’єднання та розвитку кластерних спільнот ІАМ в кількох регіонах України. «Важливо, що ми зуміли звернути увагу на свої галузі та їх стан. Ми також створили в Вінниці власну модель реалізації спільних проектів серед учасників кластеру» – каже Юрій Миколайович про свій регіон, де колись було 8 приладобудівних заводів, а сьогодні кластер об’єднує близько 10 інжинірингових компаній та виробників.

Якими є чинники успіху та головні помилки молодих кластерів

Друга дискусія (2:20:00) стосувалась питань чинників успіху в запуску молодих кластерів та факапів в цьому процесі.

Владислав Бащеванжи, СЕО «РОЛЛ ГРАНД» каже – «Це був дуже цікавий рік. Від слів та перших заяв про співпрацю кількох ініціаторів, ми маємо сьогодні продуктивні обміни та взаємодію багатьох учасників спільноти за конкретними напрямами співпраці, як всередині регіону, так і між регіонами. В нас змінилось бачення багатьох речей й ми відкрили нові горизонти, нових партнерів в інших регіонах України. Значно покращилась взаємодія також в нашому Правлінні – коли потрібно, ми збираємось буквально за 1 день й спроможні швидко приймати спільні, узгоджені рішення. Така оперативність та взаємовиручка, цей рівень обмінів, ці нові партнери – це дуже нас надихає та мотивує». «Щодо факапів, – каже Влад, – в мене немає жодного негативу. Натомість, є процес «витверезіння». Наприклад, я не чекав, що запуск окремих спільних проєктів розвитку, типу Індустріальних парків, є настільки складним та затратним».

Іван Мовчан (2:40:00) до здобутків кластерів додає те, що вдалось суттєво змінити відносини з університетами та іншими освітніми заходами. Дуже цінним є також взаємний обмін – учасники кластеру швидко навчаються один в одного й переймають кращий досвід. До зон росту Іван додає фінансову спроможність – «поки ми не є самодостатніми, й залежність від зовнішнього фінансування є дуже високою». Іван також зробив сильну заяву про те, що «Індустрія 4.0 має відходити в минуле – потрібно ставити цілі по 5.0, тобто, виробництвам орієнтованим на значно більш кастемізовані продукти та сервіси».

Оксана Ситник (2:46:00) одним з факапів називає нерозуміння окремими членами кластерів суті та цілей кластерної взаємодії. З певних причин, дуже важко пояснити новим учасникам ринку «навіщо кластер». Окремі з них починають це розуміти тільки в процесі кластерних обмінів, але в перших зустрічах й на словах ці речі дійсно важко сформулювати.

Дуже цікавим та мотивуючим для учасників конференції було включення Олега Демчука, (2:51:00) координатор кількох кластерних ініціатив з Хмельницького. Олег має 20-річний досвід розвитку кластерів в різних сферах – туризму, легкої промисловості та аграрних секторів. Олег добре акцентував на важливих чинниках успіху кластерних об’єднань – якісної аналітики та бізнес-планування, піар та впізнаваність, вихід на нові ринки, економіку на масштабах, кадрові питання, обмін досвідом та інші.

Олександр Сафронкін, СЕО Green Systems (3:00:00) підхопив ці ідеї, з точки зору можливостей кластеру як акселератора промислових інновацій – адже тут попит та пропозиція йдуть нога в ногу, і звісно, це приваблює і фінанси.

Що стосується факапів кластерів, Олег Демчук (3:05:00) назвав і типові помилки українських кластерів, – це низька культура співпраці, неготовність оплачувати кластерний менеджмент, відсутність моделей та стратегій розвитку, відсутність колективної відповідальності за кінцевий продукт.

Чому ми позиціонуємо кластери як головні рушії інноваційного та цифрового розвитку в регіонах та галузях?

Третя дискусія «чому ми позиціонуємо кластери рушіями…» (3:23:11) виявилась найбільш складною, довгою, але тому й найбільш цікавою. Модератор заходу в контексті засадничих положень Smart Product привів факти, що сьогодні в кластерах ІАМ немає ще ніяких смарт продуктів. За рік роботи молоді кластери не видали ще ніяких, не те що продуктів, – немає навіть спільних, грунтовних проектів розвитку в будь-якій сфері? Тоді звідки ця теза про «рушіїв»?

Дискусія почалась з пояснень та рефлексій, де домінували 2 ключові теми: «чому цього зараз немає» та «це потрібно й можливо, це – наша мета».

Олександр Сафронкін висновував, що для ідеї спільних продуктів необхідні дослідження ринку, а їх немає. Олександр Попов, натомість, аргументував, що спільні проекти, яким був у свій час, наприклад, Євро-2012 об’єднали багато бізнес-спільнот міста. Отже, потрібно створювати такі проекти та продукти. Сергій Соколов приводить приклад нового продукту від кластеру «Мехатроніка» в сфері авіації – це стало можливо завдяки багатолітній співпраці учасників.

Оксана Ситник зауважила (3:34:00), що процес створення нових, спільних продуктів може тривати роками – тобто, це дійсно показник зрілості кластеру, й для кластерів ІАМ ще рано очікувати на 1-му році таких продуктів. Свою точку зору на це питання дали також інші спікери з інших регіонів. Валерій Алексеєнко (3:43:00), лідер Центральноукраїнського кластеру ІАМ також вважає, що спільні продукти будуть сильним магнітом для учасників кластеру. Й сенс об’єднання саме в тому, щоб консолідувати ресурси й краще використовувати колективні можливості.

Олександр Юрчак, модератор, і який весь час задавав питання «чому… чому рушії?» зрештою й сам відповідає на нього «тому, що кластер ІАМ є єдиним колективним актором в регіонах, хто реально змінює ландшафт промислових хайтек через формулювання спільного порядку денного (аженди). До появи кластерів ІАМ, в регіонах практично не було об’єднань, які б гостро ставили питання про пріоритети інноваційного та цифрового розвитку, про ландшафти інновацій 4.0, про ключові компетенції та експертизу тощо. Тому[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] поява кластерів ІАМ з подібними питаннями, але також і з першими відповідями відразу позиціонує їх в ролі рушіїв розвитку, – адже ці питання є ключовими для створення спільної аженди розвитку промислових хайтек».[/perfectpullquote]

Гринченко Олександр, «Електротехмаш» першим почав змінювати хід дискусії, зміщуючи акцент з продуктів на речі, які лежать в їх основі.

«Спільні продукти неможливо створити, тому що компанії всі різні. Це різні бізнес-процеси, різний рівень персонал, різні ніші та сегменти, куди продаються продукти. Натомість, що є спільним – технології та вимоги до них. Наприклад, якість – ми спільно можемо працювати на питанням покращення якості. Або зміцнювати ланцюги постачань. Візьміть контролери Siemens – раніше вони поставлялись за 3 місяці, зараз – за 6. Але ж це зриває терміни вводу в експлуатацію наших об’єктів, які є складними проектами, де є сотні компонентів. Тобто, один продукт є вузькою ланкою, яка унеможливлює весь комплекс. Або це можуть бути спільні питання експорту та виходу на зовнішні ринки. Й ми розуміємо, що без кваліфікованого менеджменту це неможливо зробити».

Важливий акцент додав Владислав Бащеванжи (3:59:00) «Я віддаю на виробничий аутсорс багато технологічних операцій не для того, щоб послабити себе, а навпаки – щоб посилити. В нашому регіоні є маса потужностей та виробництв, які недовикористовуються. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Якщо ми зможемо їх зв’язувати в ефективні ланцюги, значить ми зможемо створювати спільні технології, а звідси один крок до спільних продуктів. [/perfectpullquote]

І немає ніяких проблем брендувати ці продукти під маркою кластеру». Олександр Сафронкін додає, що спільними можуть бути не тільки продукти, але й послуги, а також активи – наприклад, кластерний фонд інновацій, з якого можна інвестувати нові розробки.

Іван Мовчан (4:02:00) зазначає, що вже зрозумілими спільними напрямами в Харкові є лазерні технології, роботизація та автоматизація виробництв. «Але аргументуючи ті чи інші пріоритети смарт-спеціалізації, треба зазначити, що виробництва у Харкові дуже різні» – каже Іван. – «[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Тому я думаю, що спільним продуктом в Харкові може стати технологія виробництва певної групи продуктів.[/perfectpullquote]

Якщо ж ми знову повернемось до Індустрії 5.0, її принципів максимальної кастемізації, то як ідеал, ми можемо бачити виробництво, яке зранку виготовляє автомобільні ваги, в обід запчастини до авто, а вечером – умовно, граблі. Глобальний світовий контекст сьогодні такий, що попит значно перевищує пропозицію по цілому ряду ринків та сегментів. Отже цим потрібно cкористатись. Я маю надію, що нашим смарт-продуктом в Харкові буде унікальна експертиза та вміння у швидкому переналаштуванні будь-якого виробництва. Й роль кластеру та місцевих ланцюгів в тому, щоб швидко реагувати на зовнішні зміни – наприклад, на нестачу якогось компоненту, як в прикладі з контролерами Сіменс».

Олександр Юрчак підсумовує – «Чудово, отже ми говоримо, що неможливо в кластері створювати єдині, спільні продукти, однаково «спільні та єдині» для всіх учасників. Ми говоримо радше про різні групи продуктів, розподілені по тим чи іншим ланцюжкам, які є вже відлагодженими в кластері. Натомість, те що може бути спільним для всіх – це засади кластеру, його основи у вигляді інноваційної екосистеми, сервісних бізнес-моделей, відлагоджених ланцюжків виробничої кооперації, моделей виходу на зовнішні ринки тощо».

Юрій Клименко (4:06:56) додає: «дійсно – кластер спочатку виступає драйвером розвитку екосистеми, а вже потім – продуктів. Але я не зовсім погоджуюсь з вузьким визначенням цієї ролі кластеру як рушія, локомотиву – в сенсі «когось тягнути».

Насправді, роль кластерів може бути більш широкою. Мені є ближчою модель клітин в біології, які спроможні сприймати сигнали зовнішнього середовища й продукувати еталонну реакцію. Чому ця реакція еталонна, тобто, найбільш адекватна? Тому що ці клітини першими сприймають ці сигнали й першими адаптуються. Коли я рефлексую на цю тему в контексті труднощів наших кластерів, я прихожу до висновку, що чимало з них пов’язані з тим, що ми ігноруємо ці засади, тобто саму структуру середовища цих «клітин», яка дозволяє їм бути здоровими та швидко адаптуватись. Тому важливий фокус на зміні середовища – учасники кластеру мають розуміти, що не вдасться швидко «зняти вершки» й особисто для себе. Кластери – це інструмент зміни самого середовища в якому перебувають учасники кластеру, а саме в цьому потрібно шукати win-win. Й те що ми бачимо зараз, ми можемо швидше робити це середовище більш здоровим, якщо будемо розширювати горизонти й швидше переймати кращий досвід з інших регоінів, а також з Європи.»

Віктор Грешта з «Запорізької політехніки» додає, що до певної міри ці зібрання відображають історичний момент – адже спроб відновити виробничу кооперацію було чимало. «Через деструктивні процеси в економіці, промисловці втрачають кадри й зараз розпочали по-іншому будувати відносини з університетами. Й кластер ІАМ виступає, як ефективний інструмент розбудови цих відносин – ми це вже відчуваємо по собі».

Ніклас Руфер привітав на завершення учасників конференції з цим чудовим, продуктивним обговоренням. В 2022 підтримка GIZ буде значно розширена, зокрема, через персональну підтримку регіональною мережею GIZ, яка вже створена.

Програма підтримки українських кластерів буде включати вокршопи, вебінари, тури по обміну досвідом, підтримку регіональних заходів та проектів, стажування кластерних координаторів в європейських країнах тощо.

Після обіду запорізький кластер ІАМ організував для гостей відвідання кількох підприємств, а вечір завершився спільним нетворкингом.

Конференція – як фінальний акорд проекту ClusteRISE

Колективне підведення підсумків великих, значимих проєктів є хорошою практикою проектного менеджменту. Й тим більше, ця практика важлива для нових та складних проєктів, де кількість невідомих чинників впливу, змін по ходу проєкту та розмитих контурів середовища є великою від самого початку. ClusteRISE був саме таким проєктом, й чому колективна дискусія є не менш, а може й більш важливим моментом завершення, ніж фінальний звіт, який приводить радше суху аналітику фактів та висновків. В першу чергу, конференція яскраво показали те, що неможливо відобразити в звітах й те що є суттю кластерів – головних акторів проєкту, – людей, керівників, особистостей, які вболівають за спільну справу й роблять ідеї колективної співпраці живими та справжніми.

Бойовий, конструктивний настрій учасників конференції, їх зарядженість на успіх та віра в свої ідеї неможливо було не помітити й це настрій передавався учасникам в онлайн. Саме ці позитивні емоції, зарядженість на результат, віра в колективні спроможності доказують життєздатність молодих організацій набагато більше, ніж окремі цифри та факти, навіть упаковані в красиві моделі.

Ми настільки детально законспектували хід дискусій, оскільки на наш погляд, вони чудово передають нинішній рівень зрілості кластерів. Де інколи видно окремі протиріччя чи недостатнє розуміння тих чи інших моментів кластерного розвитку окремими учасниками. А з іншого боку – самі ці дискусії й показують наскільки спільнота в такому якісному складі може швидко доходити до правильних висновків та як ефективно вона може виробляти правильні рішення.[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] Зокрема, такими в третій дискусії були фінальні висновки про важливість інноваційної екосистеми, культури співпраці та якості виробничих ланцюгів, як засадничих речей в появі розумних продуктів. [/perfectpullquote]

Саме на них має бути першочерговий фокус в роботі кластерів.

Проєкт ClusteRISE завершився. Точніше, завершився його перший етап – конференція вже задала курс та орієнтири на продовження в 2022. Вже в грудні нас чекають нові спільні акції – слідкуйте за нашими повідомленнями.

Виконавча дирекція АППАУ щиро дякує всім учасникам заходу, нашим німецьким партнерам за чудову співпрацю в 2022 та за цей фінальний, мажорний акорд.

 

Виконавча дирекція АППАУ.

Фінальний звіт проєкту ClusteRISE

АППАУ випустила фінальний звіт в проєкті ClusteRISE. ClusteRISE – перший в Україні проєкт у розвитку кластерів промислових хайтек секторів за концепцією ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування). Він має довгу перед-історію з 2016 року відколи асоціація АППАУ розпочала спроби змін та об’єднання акторів ІАМ в кількох регіонах України. Проект, підтриманий GIZ мав на меті підтримку та розвиток 2-х кластерів ІАМ в регіонах Запоріжжя та Харкова, й тривав з серпня 2020 по листопад 2021.

План проєкту базується на засадах концепції кластерів ІАМ, які передбачають впровадження в кластерних організаціях 3-х ключових компонентів – Smart Organization, Smart Product та Smart Export.  Також план враховує положення проєкту Національної стратегії кластерного розвитку від вересня 2020.

В цілому план проєкту був виконаний, а місцями – перевиконаний за рахунок нових ініціатив учасників кластерів. Натомість, визначені критерії успіху проєкту, як кількість учасників кластерних організацій, спроможність утримувати менеджмент та зростання експортних показників є недовиконаними. Головними перешкодами звіт визнає недооцінку складності та обсягів завдань з консолідації та об’єднанню учасників регіональних спільнот та труднощі з впровадження системи ефективного менеджменту в кластерних організаціях.

Тим не менше, цей звіт вказує та аналізує низку інших позитивних результатів, – як серйозні зміни в інноваційних екосистемах регіонів  (що є основою для Smart Product), повільне, але поступове зближення з регіональними владами й потужний вплив на розвиток кластерного руху в Україні. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Проєкт суттєво вплинув на зростання кластерних активностей в інших регіонах України й запропонував також низку методичних напрацювань та кращих практик, доступних сьогодні для розповсюдження та застосування іншими подібними кластерами в Україні.[/perfectpullquote]

Таким чином, проєкт ClusteRISE можна визнати цілком успішним, як в сенсі життєздатності нових кластерних організацій в регіонах, так і в контексті впливу на національний рівень.

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Скачати весь звіт можна за посиланням. Версія англійською мовою – тут.[/perfectpullquote]

Головні висновки звіту будуть розглянуті та обговорені також на фінальній конференції проєкту 25 листопада – деталі та реєстрація тут.

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконується АППАУ в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

Як долати долину смерті в Індустрії 4.0: ч2 – про функціонал DIH+ і як їх запустити

В 1-ій публікації про кейси АППАУ ми побачили, що «самі по собі» інноваційні розробки від МСП не спроможні перейти долину смерті. Вони потребують суттєвої підтримки, й в першу чергу інвестиційно-фінансової. Ми також побачили, що насправді фонди для інновацій в Індустрії 4.0 є. Більше того, їх обсяги вражають – до 1 млн євро на місяць, – але проблема МСП в тому, що за ці кошти потрібно боротись, конкурувати й доказувати переваги своїх інновацій. Й тому їх важко здобути. Для цього потрібно інвестувати в спеціалізовані ресурси та підтримку процесів фандрейзингу, інноваційного та технологічного брокериджу. Ідея створення Digital Innovation Hubs (DIH) базувалась саме на тому факті, що переважна більшість МСП не спроможні створити ці функції в себе. Цю підтримку та допомогу краще створити на стороні, в спеціальних центрах експертизи, які спроможні покривати при цьому сотні МСП

Головні процеси та функції Digital Innovation Hubs

На сторінках АППАУ та в попередніх комунікаціях про DIH ми вже достатньо описали їх суть, переваги та відмінності від нашої концепції Центрів 4.0. Якщо коротко, головна відмінність – в більшому фокусі на обслуговуванні МСП в їх цифровій трансформації. Отже, як це обслуговування виконують європейські DIH?

Детальний функціонал DIH представлений на рис. 1. Як видно, він містить 4 групи функцій – розвиток екосистеми, тестування прототипів, пошуку інвестицій та навчання – тренінгів.

[caption id="attachment_17308" align="alignnone" width="1280"] Рис. 1. Функціонал DIH-ів.[/caption]

Відкоментуємо доцільність цих зон та окремі функції, вказуючи при цьому нинішній рівень готовності наших Центрів 4.0.

Екосистемний розвиток

Ця область початкова й must have для інноваційного менеджменту. Залучення МСП, інвесторів, фонді та донорів, владних структур, бізнес-асоціацій, кластерів, тощо апріорі вимагає розвинутих навичок комунікацій, формування та розвитку відносин з найбільш зрілими чи впливовими для розвитку інновацій стейкхолдерами.

Але як зазначено на рис. 1 мова не тільки про власний піар, чи формування спільноти, – тут також широко представлені функції інноваційного стратегування. Дивлячись на існуючі в Україні інкубатори та акселератори, пригадується Аліса з її знаменитим «Тоді все одно, куди і йти, –nільки б потрапити куди–небудь». Проблема стратегування гостро стоїть перед всіма хайтек секторами в Україні й проявляться в тому, що в нас немає чітко визначених, стратегічних сегментів – напрямів розвитку, й це в повній мірі стосується технічних університетів.

Це стратегування є вхідною точкою для прийняття рішень. Наприклад, якби в Сумському університеті (кейс «Еліус-М») або в КПІ (кейс «Артезія») дійсно були закладені напрями A.I./ML чи IIoT, як стратегічні й в рамках університетів, а не окремих кафедр, підтримка цих інновацій могла б бути куди більш суттєвою. Й в першу чергу, з точки зору долучення інших наявних ресурсів.

Готовність наших Центрів 4.0: як ми вже не раз зазначали, готовність наших університетів, включно з окремими Центрами 4.0 є дуже низькою в цій площині. Завдання створення екосистем (технологічних, регіональних, секторальних…) стояли перед Центрами 4.0 в Одесі, Києві та Харкові ще в 2018-19 рр. Але по результатам ми бачимо, що сильні розвинуті спільноти, з ясним курсом розвитку не виникли не тільки в містах – їх немає навіть в самих університетах, які були вибрані як Центри Індустрії 4.0. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Три причини на поверхні – це відсутність розвинутих комунікацій, слабка підтримка ректорату, загальний дух конкуренції «всіх зі всіма». [/perfectpullquote]

Відповідно, зайве коментувати спроможність університетів залучати зовнішніх акторів, як МСП. В рамках проекту BOWI ця функція сьогодні делегована АППАУ, а в регіонах – кластерам ІАМ. Натомість, що стосується внутрішніх комунікацій, ніякі зовнішні партнери не зможуть її налагодити – це питання залишаються за виділеними структурами, які мають бути створені в  Центрах 4.0. Так само визначення власних стратегічних напрямів розвитку – справа самих університетів, партнери можуть тільки допомагати їм визначитись.

Тестування прототипів

Ця зона є очевидною для вирішення проблеми «перехід через долину смерті». Й відповідно, впирається в розвинуту інфраструктуру. Залежність від сучасної інфраструктури – розвинутих лабораторій, випробувальних стендів, тестувальних ліній є дуже великою в Індустрії 4.0, особливо, коли мова йде про хардверні, машинобудівні та інжинірингові інновації. Відповідно, європейські DIH-и, особливо, орієнтовані на промисловість (mDIH, manufacturing DIH) приділяють цьому дуже велику увагу й мають підтримку не тільки пан-європейських, але також муніципальних та національних фондів. Володіючи такою інфраструктурою, DIH надають їх МСП та інноваційним підприємцям та стартапам для тестування прототипів.

Готовність наших Центрів 4.0: на перший погляд, готовність наших Центрів 4.0 є низькою. Дійсно, ми не знаємо про будь-які системні вливання в інноваційну інфраструктуру університетів з боку держави чи якихось цільових фондів. Загальноприйнятою практикою в Україні є безкоштовна передача обладнання чи ПЗ від вендорів та виробників, й радше для навчальних цілей, ніж розвитку інновацій. Тим не менше, й з точки зору підтримки МСП, ця інфраструктура є місцями розвинутою. Окремі університети мають верстати з ЧПУ, повноцінні випробувальні стенди, роботи, ліцензійні пакети найсучаснішого програмного забезпечення тощо. Проблема полягає радше в тому, як зробити ці речі – а) облікованими, б) доступними для МСП та інноваторів. Тобто, повної картини «що ми маємо» не існує, принаймні, вона не є публічною.

Пошук інвестицій

Ця зона також очевидна для роботи з МСП – кейси та перший досвід в програмі EIF, наведені в частині 1, дуже добре свідчать, що без фінансування інновації вмирають. Європейські DIH-и вирішують це питання «просто» – виділяють спеціальний ресурс. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Мова про тих самих інноваційних менеджерів чи брокерів, для яких розвиток екосистеми, пошук та залучення фондів та інвесторів, написання грантів, залучення до них МСП є щоденною роботою. [/perfectpullquote]

Але як видно з рис. 1 мова не тільки про залучення фінансування. Мова також про програми інкубації та акселерації, де МСП набувають необхідний досвід та навички для виводу своїх інновацій на ринок, про регулярне проведення експериментів, про створення консорціумів тощо.

Готовність наших Центрів 4.0: є радше низькою. Ми маємо окремі успіхи в Центрі 4.0 «ХАІ» й ХАІ в цілому є чемпіоном серед університетів за обсягами отриманих грантів. Але це радше виняток з правила, ніж правило. Дуже гарний приклад у Львові демонструє Назар Подольчак – буквально за 1 рік він зумів залучити до розвитку інноваційної інфраструктури міста та «Львівської політехніки» кілька потужних фондів з обсягами більше 1 млн доларів. Такі приклади є рідкісними в Україні, але ще раз доказують, що фонди є. Натомість, досвід програми EIF у формуванні мережі експертів є дуже показовим – ми не виявили жодної групи з університетів, спроможних швидко включатись в написання грантових заявок по Індустрії 4.0. Це означає, що виділеного ресурсу на ці функції університети просто не мають. Зазначимо при цьому, що всі наші експерти в один голос кажуть, що відділи міжнародної співпраці при університетах є й саме в їх обов’язки входить написання грантових заявок. Причини цих протиріч також відомі – в цих відділах сидять спеціалісти, далекі від розуміння тем Індустрії 4.0 і є також велика проблема внутрішніх комунікацій. Що стосуються інших функцій, як акселераційні програми, системно їх практикує тільки КПІ ім. Сікорського й це добра новина для проекту BOWI.

Навчання та тренінги

Ця категорія також дуже важлива для діджиталізації МСП. Ми бачимо тут пропозицію навчань та тренінгів не тільки в технологіях, але також в розвитку бізнесу, інновацій, пошуку інвестицій, фандрейзингу тощо. Тобто, європейські DIH-и беруть на себе цілий комплекс завдань по підготовці персоналу МСП в сфері цифрових інновацій.

Готовність наших Центрів 4.0: за оцінкою АППАУ, наші провідні університети мають добрий рівень підготовки молодих спеціалістів за навчальними програмами для студентів. Але коли мова йде про тренінги для ринку, пропозиція падає до нуля. В сфері Індустрії 4.0 нам відомо тільки про регулярні курси від команди Олександра Пупени з Національного університету харчових технологій. Також відомо, що спроби створити тренінги для ринку в проекті TATU (грант 2013-17 рр на 800 тис) не завершились успіхом – тобто, самі курси були створені, але попитом вони не користуються. Про наявність інших курсів для МСП – з розвитку інновацій в Індустрії 4.0, фандрейзингу тощо і які орієнтовані на МСП, інформації в нас немає.

Отже, як бачимо, нинішня готовність університетів виконувати функції DIH є низькою. Власне, в підсумках функціонування Центрів 4.0 в травні, ми вже розбирали наш досвід 2018-20 рр й перехід на модель DIH був названий як «каталізатор» саме з причини низьких темпів розвитку. Надто мало в попередні роки було принад в концепції Центрів 4.0, щоб змушувати університети змінюватись. Й це, очевидно, ключова причина – не дивлячись на все ще високий потенціал та можливості, університети демонструють низьку готовність до змін.

Як BOWI має допомогти вибудувати функціонал DIH в КПІ

Проект BOWI є першим, який має на меті системну розбудову функцій DIH в рамках технічного університету. У вище приведеному контексті його унікальність та роль полягає в також в проведенні необхідних змін. Разом з тим, перелік чинників успіху, що приводиться ниже, є досить універсальним для будь-якого університету, який планує зміни на шляху до Центрів 4.0 чи DIH.

  1. «Політична воля». Ніякі пропозиції змін «знизу» неможливі без підтримки «зверху». Тому всі меморандуми про створення Центрів 4.0 ми скріплюємо підписами перших осіб. Але мало одних підписів чи слів – в процесі розвитку нових структур при університетах виникає чимало проблем, де потрібна суттєва підтримка ректорату. В рамках BOWI, куратором проекту є Пасічник В.А., проректор по науці КПІ й будь-які питання впливу чи підтримки будуть вирішуватись разом з ним. Подібну історію наразі переживає Центр 4.0 в «ХАІ» – ескалація низки проблемних питань розвитку вийшла на ректора університету Нечипорука М.В., й ми бачимо його позитивну реакцію на запити АППАУ.
  2. Створення команди змін. Проект BOWI відразу передбачав створення такої команди – це була умова проекту. Зараз в ядро команди входять 4 осіб з КПІ + 2 менеджерів від АППАУ. Роль АППАУ як ключового партнера визначена в розвитку екосистеми, залученні МСП та налагодженні функцій фандрейзингу всередині КПІ. Натомість, всі питання щодо тестування прототипів, трансферу технологій та навчання МСП (тобто, функції DIH описані вище) – за фахівцями КПІ. Тут передбачається значне розширення команди проекту профільними фахівцями.
    Для інших університетів та Центрів 4.0 зазначимо, що ця команда – не що інше, як виділена структура, яка має бути створена при університетах відповідним розпорядженням ректора й згідно Постанови №750 Кабміну про Центри Індустрії 4.0.
    Усвідомлення простої істини, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]без інвестицій у виділений ресурс в окремій структурі й на рівні всього університету ніякий інноваційний розвиток в І4.0 неможливий – є в реаліях суттєвою зміною парадигм багатьох керівників.[/perfectpullquote]Й це ігнорування було ключовою помилкою кількох університетів в 2018-20 рр. при заснуванні Центрів 4.0.
  1. Побудова консенсусу щодо пріоритетів розвитку – зокрема, сфер спеціалізації в Індустрії 4.0 та векторів дій в їх розвитку. Проект BOWI вже запропонував «теплову карту» – перелік ключових областей компетенції DIH й які пропонується розвивати надалі в рамках проекту BOWI. А стратегічна сесія 23 листопада має його затвердити.
    Аналогічно, подібні пріоритети має встановлювати кожен технічний університет, адже бігти «всюди й одночасно» далеко не кращий метод управління в будь-які сфері. Добрі новини йдуть з Харкова, де після заяви університетів та проведення інноваційного форуму з кластерами подібні роботи розгортаються в ХПІ.
  1. Консолідація з партнерами та план швидких перемог (quick wins) – має включати дії та пропозиції, які створюють, а в ряді випадків – повертають довіру шляхом досягнення швидких результатів. Й це найскладніший пункт в проекті BOWI на початковому етапі. Тут кільки важливих тактик.
    1. Формування альянсів та консолідація – BOWI, першочергово робить ставку на АППАУ, яка вже консолідує національних чемпіонів Індустрії 4.0 й має доступ до десятків МСП, яким потрібні інновації. Таким чином, саме АППАУ бере на себе комплекс функцій в категорії «Екосистема» на рис. 1. Спільно ми зможемо швидко залучити до проекту BOWI 20 найбільш перспективних МСП, відібрати кращі інновації й побудувати програму їх акселерації та тестування.
    2. Підготовка команди експертів – є іншими важливим пунктом плану дій BOWI, направлений на експертів КПІ, які готові інтегруватись в проект. BOWI дійсно потрібні кваліфіковані та вмотивовані експерти, які спроможні виконувати комплекс функцій в супроводі МСП. В першу чергу, мова йтиме якісне виконання наступних функцій
      1. комплексна оцінка готовності підприємства до впровадження інновації
      2. підготовка бізнес-кейсу (-ів) самого замовника до конкурсу, який запланований на квітень 2022
      3. супровід в отриманні фінансування шляхом допомоги в написанні грантової заявки
      4. у випадку виграшу гранту на 60 тис євро, – супровід у подальшому тестуванні інновації.
      5. аналіз отриманих результатів – формування звітності та перспективи масштабування по іншим МСП та секторам економікиДля цього відібрані експерти мають пройдуть підготовку в рамках проекту BOWI.  Зайве говорити про те, що ці функції є супер-актуальним і в програмі EIF. Адже щомісяця ми втрачаємо мінімум 10-15 грантових заявок в Індустрії 4.0 – їх просто немає кому детально розглядати.
    3.  Включення системи мотивації. В проекті включається розвинута система стимулювання, яка включає 5 напрямів
      1. Професійний розвиток та навчання
      2. Визнання експертності
      3. Просування через майданчики проекту та АППАУ
      4. Включення експертів для консультацій учасників проектів з МСП, включно з їх фінансовим стимулюванням.
      5. Включення в наступні грантові та комерційні проекти

Яскравим прикладом більшості цих пп є співпраця АППАУ з кафедрою АТЕП-ТЕФ. АППАУ вкладає в експертів кафедри, пропонуючи їм доступ до напрацювань інноваторів 4.0 як в Україні, так і в світі, технічних стандартів та кращих практик Індустрії 4.0, періодично забезпечує фінансуванням (найбільш показовим є проект aCampus 2019-20 рр) й просуває як експертів свої екосистемі Індустрії 4.0. Натомість експерти кафедри вносять суттєвий вклад в цілі АППАУ по освіті та просвіті ринку. Сьогодні мова йде про значне розширення цього досвіду на інші кафедри КПІ.

  1. Інтеграція в регіональні та національні програми розвитку. Цей етап також передбачений в проекті. Власне, залучення МСП буде відбуватись спільно не тільки з АППАУ, але й з кластерними ініціативами промислових хайтек, які вже створені в Київському регіоні. Команда проекту також планує провести серію зустрічей з представниками мерії та Київської ОДА з метою пропозиції свої проектів та програм розвитку Індустрії 4.0 в регіоні.

********

Резюмуємо все вищесказане. Сьогодні Центри 4.0 та новостворені DIH-и мають показники ефективності, дуже далекі від європейських DIHs. Головні помилки українських підходів полягають у відсутності виділених структур та підготовці необхідних фахівців, а також в слабких комунікаціях та інноваційному маркетингу. Проект BOWI передбачає суттєві зміни в цих напрямах, й значно наближає Центр 4.0 «КПІ» до європейської моделі DIH.

Зацікавлених експертів з КПІ ми запрошуємо на стратегічну сесію 23 листопада. А наступна, завершальна публікація циклу «як долати долину смерті» вийде про кращі практики DIH-ів в ЄС.

 

Виконавча дирекція АППАУ

Звіт за підсумками конференції Asset Performance Management 9 листопада

9 листопада пройшла східноєвропейська конференції по управлінню ефективністю виробничими активами (АРМ). Організатор конференції – АППАУ, за підтримки проекту EU4Digital, бельгійської асоціації BEMAS й низки наших провідних холдингів та розробників. На конференцію зареєструвалось більше 200 осіб, включно з представниками країн Східного партнерства з Молдови, Білорусії, Грузії та Азербайджану.

Контекст конференції

Конференція пройшла під слоганом вирівнювання (alignment) в кращих практиках ЄС та країн СхП в темі АРМ. Для більш глибокого розуміння кращих європейських практик, всі українські спікери мали змогу ознайомитись до цього з матеріалами європейської конференції Asset Performance 26-28 жовтня, організатором якої є бельгійська BEMAS. Відповідно, перші спроби осмислення та перші обговорення в нас вже відбулись напередодні. Для підготовки конференції 9 листопада експерти АППАУ також переклали цілу низку кращих кейсів, які ми отримали з Бельгії.

Отже, головним завданням конференції 9.11 було наочно побачити та зрозуміти якою є відстань між практиками в ЄС та українськими, а також визначити напрями розвитку в переході до АРМ 4.0.

Головні тези виступів

Переглянути всі матеріали можна за посиланням й доступні для всіх зареєстрованих на ресурсі користувачів. Тут ми коротко пройдемось по ключовим тезам спікерів.

Захід відкрила заступниця директора програми EU4Digital Рута Шальвіте-Тамосюнієне. Вона окреслила головні напрями розвитку програми, її переваги для країн СхП й закликала українських учасників активніше використовувати спільні активи. Зокрема, майданчик для обміну країни СхП, що створений на платформі I4MS.

Директор BEMAS Вім Ванкаувенберге представив світові та європейські тренди в АРМ 4.0. Він підкреслив домінування тренду Предиктивного обслуговування (PdM), й що базується на технологіях обробки біг дата, як мейнстриму. Юз-кейси PdM 4.0 є лідерами серед застосувань штучного інтелекту в Індустрії 4.0, залишаючи позаду себе застосування з контролю якості, оптимізації виробничих процесів та інших.

Вім запросив українських учасників знову приєднуватись наступного року до конференції Asset Performance 4.0, яка збирає сотні кращих підприємств зі десятків країні ЄС, США та інших континентів.

Олександр Степанець з Центру 4.0 «КПІ», керівник проект BOWI зробив лікнеп про АРМ 4.0, одночасно презентуючи європейську методику по переходу з рівнів АРМ 1.0–2.0 на рівні вище. Важливим в цій методиці є цілісність підходів – від аудиту та стратегії АРМ, й до планування – розгортання конкретних проектів.

Ген. директор АППАУ Юрчак Олександр розповів про цілі та завдання кампанії АРМ, які стосуються не тільки просвіти українських підприємств, їх залучення до кращих технологій та рішень 4.0, вироблення дорожніх карт переходу з АРМ 1.0 на вищі рівні, але й інтернаціоналізацію – вирівнювання українських розробників з кращими світовими практиками в сфері АРМ. Кампанія триватиме до кінця грудня, вона є найтривалішою серед заходів АППАУ в 2021 й до неї вже залучено близько 15 кращих експертів з різних категорій учасників ринку.

Трійка провідних промислових холдингів України – ДТЕК, Інтерпайп та Метінвест Діджитал представили напрацювання своїх команд по цифровій трансформації в контексті питань АРМ. Якщо коротко – цей рівень цілком АРМ 4.0 та європейський. Команди вже мають сильні напрацювання по предиктивній діагностиці та аналітиці активів, включно з використання машинного навчання, цифрових двійників та інших технологій 4.0.

Довгострокова програма цифрової трансформації Modus, яка виконується з 2019 поступово проходить етап за етапом й має на меті створення повністю цифрового підприємства до 2025.

Можливо, в менш формалізованому вигляді, але подібні стратегії існують в Інтерпайп та Метінвесті. Подібними є вектори холдингів на створення розвинутих технологічних екосистем – як зовнішніх, так і внутрішніх. Вони вже включають десятки провайдерів інноваційних рішень, світових вендорів та інших підрядників. Холдинги інвестували в окремі підрозділи, які займаються технологіями 4.0, головним чином тут представлені data scientists. Дуже цікавими є конкретні кейси підприємств, детальніше – див в їх виступах та презентаціях.

СТО GEO Engineering Максим Тютюнник та директор OxE «Астарта» Євген Ковнір разом висвітлювали виклики та рішення АРМ в харчовій промисловості України. Апроіорі, цей сегмент представлений більше Малими та Середніми Підприємствами (МСП), тому цікаво було зрозуміти їх рівень готовності до АРМ 4.0. Максим наголосив, що краще управління активами харчових підприємств в умовах жорсткої конкуренції та постійних змін є одним з ключових чинників конкурентоспроможності. На його думку, передові українські підприємства вже готові до використання технологій як робототехніка, дрони, 3D друк, системи вібродіагностики для предиктивного обслуговування тощо. Натомість, рівень готовності для застосувань предиктивного обслуговування на Ш.І. та біг дата ще недостатній – підприємства потребують кращої співпраці з передовими розробниками та інтеграторами. Євген Ковнір представив чудовий  бізнес-кейс одного з цукрових заводів Астрати, де стояло питання про пошук критичних активів, відповідальних за простої, й покращити загальну продуктивність заводу. Команда виробила якісну аналітику з даних АСУТП (скріншот нижче)  й зуміла в короткі терміни покращити продуктивність з економ ефектом більше 1 млн гривень.

Рішення та продукти в АРМ представляли лідери нашого ринку – IT–Enterprise, a–Gnostics, Waites, а також «Клінкманн-Україна» з рішеннями від світового бренду AVEVA. Якщо коротко – тут також домінувала аженда повністю синхронна з європейськими тенденціями. Наші розробники та інтегратори мають вже рішення предиктивного обслуговування на Ш.І., пропонують цифрові двійники та платформи ІІоТ.

Цікавою була завершальна дискусія в якій прийняли участь представники всіх категорій учасників ринку. Тема дискусії стосувалась 2-м великих тем:

  • сервітизації технічного обслуговування – тобто, коли й за яких умов наші замовники почнуть переходити на аутсорс послуг в ТОіР та сервісні бізнес-моделі. Адже подібні пропозиції вже є, але особливого попиту на них не видно;
  • й як прискорити перехід з АРМ 1.0–2.0 де перебуває більшість замовників на вищі рівні.

Щодо першого питання відповіді експертів дещо розрізняються, але загальна думка є такою, що питання передачі на зовнішнє обслуговання активів це питання часу – й латентний попит зростає. Адже вже сьогодні на багатьох підприємствах нестача власного, кваліфікованого ресурсу є критичною, а питання щодо ефективності активів (вкл з енергоефективністю) стають все більш гострими.

Водночас, це питання сервітизації є дуже пов’язаним й навіть подхідним від відповіді на друге питання дискусії про перехід на вищі рівні в АРМ. Учасники дискусій згідні в оцінці щодо низької загальної культури власників та СЕО МСП – замість того, щоб інвестувати сьогодні в нові технології в управлінні активами, переважна більшість намагається економити на них. І тим, самим не покращує рівень керування власними активами, а заморожує їх на тому ж, часто дуже відсталому рівні. Експерти погоджуються, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]головним рішенням цієї ситуації залишається широка просвітна кампанія, з демонстрацією розрахунків втрат, кращих бізнес- та юз-кейсів, розрахованими на С-рівень та власників.[/perfectpullquote]

Підсумки вирівнювання

В цілому, цілі 1-го етапу кампанії АРМ організатори вважають досягнутими.

  1. Ми отримали підтримку впливових європейських партнерів й позиціонували АППАУ, й ширше – нашу спільноту Індустрії 4.0, як лідерську в темі АРМ серед країн СхП
  2. Ми залучили більше 200 осіб до обговорення кращих євро- та українських тенденцій в цій темі. Серед них 15 сильних експертів та волонтерів в темі популяризації АРМ.
  3. Вийшла ціла серія експертних публікацій: 8 західних юз-кейсів з коментарями наших експертів, 2 аналітичні огляди, перекладений Handbook Maintenance 4.0 (150 стор! от-от в публічному вигляді)
  4. Ми виставили планку кращих українських реалізацій й побачили, що в цілому наші передові підприємства не поступаються західних. Водночас є різниця в масштабах та рівні проникнення. Тоді як в ЄС, тренди АРМ3.0-4.0 стають масовими, в Україні це стосується лічених підприємств
  5. Відтак, маємо надію, що більш зрозумілими для широкого загалу промисловців стали цілі нашої кампанії – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]мова не про те, щоб показати окремі передові підприємства, а про те, як зрушити з місця головну масу промислових МСП, які становлять за кількістю підприємств 90% нашої економіки.[/perfectpullquote]

Все-ж, потрібно визнавати, що лідерами та нашими головними спонсорами кампанії наразі є великі холдинги. Саме завдяки фінансовій підтримці ДТЕК, Метінвест Діджитал та Інтерпайп ми зробили перший поштовх – змогли залучити велику групу експертів до бельгійської конференції. Й саме матеріали та участь в цій конференції надихнули наших експертів на розгортання серії публікації, обговорення та порівняння «де ми». Отже, ці методи бенчмаркингу на першому етапі кампанії, можна вважати цілком ефективними.

Натомість, залучення керівників промислових МСП є поки що відверто слабким. В якості сторонніх спостерігачів ведуть себе наші кластери ІАМ, не було залучення партнерських бізнес-асоціацій (крім ФРА), недостатньою є участь провідних технічних університетів й в кампанії залучені далеко не всі наші передові розробники та інтегратори. Хочеться ще раз їм всім нагадати, що немає в Індустрії 4.0 більш інтегруючої теми, ніж АРМ, більш консолідуючої – замовників з провайдерами рішень, як немає в Україні більш актуальної теми з точки зору наших низьких показників продуктивності та енерго-ресурсоефективності. Все це має пряме відношення до тем обговорення та заходів нашої кампанії.

Ці зону росту залишаються для покращення на наступний період.

Наступні події й питання подальшого фінансування кампанії

Подальше фінансування кампанії є відкритим питанням. Адже з кінця жовтня робота великої групи експертів є волонтерською. Команда АППАУ та нашого головного партнера Digital Engineering Expo 2022 запрошують учасників ринку та міжнародних партнерів підтримати нашу кампанію, для цього є кілька можливих опцій:

  • Приєднатись до членства АППАУ: при цьому 10% від членського внеску в 20 тис гривень ми переводимо в фінансування цієї кампанії, а провайдери рішень автоматично включаються в план промоції.
  • Стати учасником експозиції зі своїм віртуальним стендом (вартість 160 євро в гривневому еквіваленті) – організатори гарантують при цьому потужну промоцію до кінця кампанії.

  • Приймаються цільові спонсорські чи донорські внески – вони підуть на покриття витрат волонтерів та експертів, а також на рекламні акції в більш широкому залученні МСП.

Останнє важливо, з огляду на наступні події які плануються в кампанії:

  • 29 листопада відбудеться онлайн мітап – обговорення викликів безпеки в АРМ критичної інфраструктури. Ми обговоримо питання як функційної безпеки, так і кібер-безпеки.
  • 16 грудня ми плануємо іншу онлайн подію – обговорення дорожньої карти переходу АРМ2.0 -> АРМ 3.0 для українських МСП.

Між тим, продовжуються точкові заходи в інтернаціоналізації (контакти з міжнародними партнерами в ЄС та СхП) та метчмейкингу – зокрема, інтегратори та розробники запрошуються до включення в програму IntegrateIT. Детальніше про опції цієї програми згодом.

Виконавча дирекція АППАУ щиро дякує всі залученим експертам, нашим членам асоціації та партнерам за підтримку цієї просвітньої кампанії.

Виконавча дирекція АППАУ

Як долати долину смерті в Індустрії 4.0: ч1 – практичні кейси та перший досвід програми EIF

З 2016 року в АППАУ накопичилось чимало історій про те, як наші розробники генерують інновації, але які не доходять до замовника. Вони зупиняються на ранніх стадіях, через комплекс причин й де фінансування – тільки одна з них. Наш огляд про те, якими є інші і як долати ці перешкоди до працюючих прототипів з допомогою двох програм, які зараз розгортаються в АППАУ, EIF та BOWI. В першій частині огляду ми розглянемо практичні кейси – як успішні так і факапи.

Інноваційний менеджмент – це про управління TRL

Загальновідомо, що промислові замовники не схильні ризикувати в інноваціях, які є «сирими». Тобто, жоден промисловець не дозволить ставити на працюючий промисловий об’єкт прототип, який не пройшов тестування – випробування в належних умовах й немає відповідних сертифікацій. Це – очевидні й зрозумілі речі навіть на рівні здорового глузду. З точки зору керування різними рівнями зрілості інноваційних продуктів, в світі давно прийнята класифікація TRL (Technology Readiness Level) – є 9 рівнів технологічної готовності, від ідеї – й готового, комерціалізованого продукту.

Таким чином, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]керування інноваціями зводиться до керування цими рівнями – чим швидше та ефективніше ви проведете вашу ідею по всьому циклу, від рівня 1 до рівня 9, тим більші шанси вийти на ринок першим й мати успіх.[/perfectpullquote]

На цьому шляху є чимало перепон, найбільшою з яких є так звана «долина смерті», рис.1.

[caption id="attachment_17227" align="alignnone" width="642"] Рис. 1 Цикл інновацій[/caption]

Навіть коли ви отримали експериментальний зразок (TRL3-4) довести його до працюючого промислового прототипу потребує значних коштів. Саме тому, суть більшості інкубаторів та акселераторів це про те, як вам здобути кошти на доведення вашого експериментального зразка до рівня 7-8, тобто того рівня, де ризики зменшились до мінімуму й у ваш продукт вже можуть інвестувати самі промисловці.

Прийнято вважати, що джерелами інноваційних рішень можуть бути університети та стартапи. Але якщо узагальнити досвід АППАУ з цими категоріями, а також з розробникам промислової автоматизації та ІТ, то картина є наступною:

  • Інноваційний менеджмент в наших технічних університетах є відверто слабким. Принаймі, це точно відноситься до застосувань Індустрії 4.0. Частіше всього й на рівні управлінських структур – це, перепрошуємо, «симулякри». В останні роки ми мали масу свідчень цього – від марного пошуку результатів роботи так званого «трансферу технологій» в університетах в 2016-18 рр, й до дуже скромних результатів по створенню інноваційних ландшафтів в регіонах в 2020-21.
  • При цьому університети виграють чимало грантів, особливо в ЄС, на різні навчальні програми та інноваційні розробки. За останні 5 років ми налічуємо близько 10 виграних університетами тільки в Індустрії 4.0. Водночас, сказати що ці гранти мали який-небудь вплив на наші підприємства, на популяризацію інновацій, чи хоча б на тренінгові програми для ринку ми не можемо.
  • Університети виглядають одними з лідерів в загальному хайпі про інновації – тільки лінивий про це не говорить. Але коли доходить до конкретних промислових інновацій в Індустрії 4.0, все якось “сіріє”. Прикметним з точки зору бізнесу виглядає той факт, що багато університетських фахівців просто не знають про шкалу TRL, й не спроможні оцінити власні наукові розробки. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Подібних систематизованих каталогів та оцінок згідно шкали TRL сьогодні немає в жодному технічному університеті країни[/perfectpullquote]й ми в черговий раз побачили це в сезоні 2021, де на ці чергові спроби в проекті ClusteRISE в Запоріжжі та Харкові було кинуто багато ресурсів. Це зайвий раз підкреслює імітаційний характер «інноваційного менеджменту» будь-яких наших державних установ.
  • Інкубатори та акселератори дійсно є ефективними інструментами в подоланні долини смерті. Але мова про справжні промислові акселератори, а в Україні їх практично немає. Наша аналітика показує, що тільки в м. Києві є вже 10 акселераторів та інкубаторів, що пропонують акселераційні програми. Водночас, тільки 3 з них в певній мірі мають відношення до промислових секторів (I.S.E.,Indax и Noosphere), й тільки Noosphere можна вважати частково орієнтованою на хайтек сектори, але й тут фокус є дуже обмеженим – мова тільки про космічну галузь та біо-електроніку (MedTech). Що стосується корпоративних акселераторів типу ДТЕК 2018, то ми знаємо, що всі вони мали обмежений часовий характер.
  • Але проблеми є і на рівні самих розробників – стартапів, вже зрілих компаній та інтеграторів, промислових МСП. Наприклад, важко відразу зрозуміти, чому наші фірми, в яких вже є хороші інноваційні прототипи, так мало подаються на різноманітні конкурси та в фонди, – зокрема, Український фонд стартапів. Подібну картину низької активності ми бачимо в 2021 й програмі EIF – про це далі.

Загалом, наша модель інноваційних екосистем промислових хайтек описана в численних публікаціях, ось одна з них від 2018. Тут досить чітко визначені пріоритети та порядок дій. Згідно них, найголовнішим інструментом прискорення мали б бути галузеві акселератори, орієнтовані на промислові застосування. Їх немає в країні, державна політика в розвитку цього напряму нам невідома й всі наші заклики до їх створення поки що марні.

Практичні кейси від членів АППАУ

Три наступні кейси пояснюють в деталях “що таке долина смерті” й чому її так важко перейти.

Предиктивна діагностика двигунів  – кейс «Еліус-М»

Ідея діагностувати неполадки різних електричних пристроїв, вимірюючи момент на валу, з’явилась у керівництва сумської «Еліус-М» в 2016. Компанія є досвідченим інтегратором та розробником промислових систем керування, й включає фахівців з 30+ літнім досвідом розробок та інтеграції промислової електроніки, автоматизованих систем керування та інжинірингу. Серед інноваційних розробок – чимало цікавих рішень в різних сферах та галузях, наприклад, «Еліус-М» став переможцем Хакатону на АМКР в 2016 р. з пропозицією регенеративних горілок.

Інноваційне рішення з предиктивної аналітики стану двигуна базувалось саме на постійному вимірюванні електричних характеристик двигуна, й далі включенню алгоритмів машинного навчання, які мали діагностувати аномалії в поведінці в різних умовах та застосуваннях. Оскільки «Еліус-М» не мав ресурсу ІТ-розробників, він звернувся до Сумського університету, де були фахівці з машинного навчання. Однак співпраця не склалась. Університет виявився не готовим інвестувати в розробку свої ресурси, тоді в «Еліус-М» також не було окремого фінансування для цього напряму.

Прикрим для «Еліус-М» був і той факт, що великі замовники, як АМКР виявились насправді зовсім не готовими до залучення інноваторів. Адже після їхньої перемоги на Хакатоні-2016 замовник запропонував їх самим інвестувати в розробку, й оплатити роботу після впровадження. Подібну поведінку і досі демонструють маса представників великого бізнесу в Україні – по-суті, мова про те, що малий бізнес має тим чи іншим чином кредитувати великий й брати на себе всі ризики інноваційних впроваджень.

Й це кардинально відрізняється від умов розвинутих країн, які дбають про інновації – там інноваційні стартапи реально «засипають» грошима. Ключову роль в цьому процесі відіграє державна політика.

Розумні конденсатовідвідники – кейс «Артезії» та кафедри АТЕП – КПІ

Конденсатовідвідники – це механічні теплотехнічні пристрої, призначені для утримання водяної пари в місці, де вона має віддати свою енергію, та подальшого відведення конденсату з трубної системи. Вони стоять на будь-якому підприємстві, яке використовує водяну пару як енергоносій – заводи і фабрики видобувної, нафто-хімічної, переробної, харчової галузей, виробництва буд. матеріалів, деревообробки, фармацевтики тощо. У перекладі на мову грошей –  ці пристрої сприяють енергозбереженню, тому що ми не «спалюємо кошти» на невикористану пару, та забезпечують якість продукції, якщо пара використовується на потреби технології. Від якості їх роботи залежить технологічний процес. Зазвичай ці пристрої перевіряються зі значними інтервалами, а виходять з ладу непомітно. Це веде за собою значні приховані збитки. Ідея зробити ці пристрої розумними, щоб відразу діагностувати стан, належить інжиніринговій компанії «Артезія», яка багато років спеціалізується в сфері паро-конденсатних систем. До розробки концепції були залучені фахівці кафедри АТЕП теплоенергетичного факультету КПІ ім. Ігоря Сікорського. Окремі  розрахунки в техніко-економічному обґрунтуванні представлені на рис.

Партнери проаналізували ринок й побачили, що подібних пристроїв практично немає на світовому ринку, або ж вони пропонуються за дуже високою ціною від буквально кількох світових брендів.

Розвиток цієї концепції співпав у часі з активним просування АППАУ технологій та стандартів Індустрії 4.0 (кафедра АТЕП є членом АППАУ з 2012 року). Обміни на цю тему дали чітке бачення нового застосування як manufacturing Application на платформі ІІоТ (mApps). Враховуючи цю співпрацю, було аргументовано, що в написанні коду самого застосунка проблем особливих не виникне – натомість, головні інвестиції мають бути спрямовані в сам конденсатовідвідник.

На жаль, через відсутність досвіду пошуку додаткових фінансів, які могли б вивільнити ключових спеціалістів й забезпечити повноцінний R&D, проєкт розвивається повільно, й у межах часу співробітників компанії.

Система прогнозування споживання електроенергії – кейс a–Gnostic

Стартап a-Gnostics вийшов з компанії SoftElegance, члена АППАУ з березня 2018 року. Влітку того ж року, a-Gnostics виявився єдиним відібраним учасником корпоративного акселератора ДТЕК з 12 членів АППАУ, які приймали участь в демо-дні. Згідно умов акселератора його фіналісти отримували зрештою комерційні замовлення. a-Gnostics, як спеціаліст в сфері предиктивної аналітики з використанням алгоритмів машинного навчання, отримав проект по реалізації прогнозування у споживанні електроенергії. Реалізація виявилась цілком успішною, а після запуску нових правил функціонування ринку електроенергії влітку 2020 попит на подібні застосування різко виріс. В 2021 році ці рішення стосуються також споживання газу.

Сьогодні a-Gnostics має реалізовані проекти кількох великих холдингах країни, включно з ДТЕК, Метінвест та МХП.

[caption id="attachment_17235" align="alignnone" width="1472"] Команда a-Gnostic на підписанні угоди з керівництвом «Метінвест Діджитал»[/caption]

Таким чином, ми бачимо як [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]підтримка стартапу в окремому акселераторі запускає інновацію й доводить її до тиражованого продукту або рішення, тобто до комерційного успіху.[/perfectpullquote]

Цей приклад є класичним для світових інновацій в сфері Індустрії 4.0, але ще дуже рідкісним в спільноті АППАУ, нашій Індустрії 4.0 й загалом для промислових секторів України саме через відсутність постійно діючих акселераторів для промислових хайтек секторів.

Приклад a-Gnostics є також типовим в тому, що багато стартапів Індустрії 4.0 поки що цілком обходяться без університетів. Хоча a-Gnostics мав контакти з КПІ ім. Сікорського в рамках відкриття Центру 4.0 в 2019 далі перших обмінів співпраця не пішла – жодна сторона не запропонувала більш конкретний формат співпраці.

Є чимало інших подібних прикладів в нашій спільноті, на жаль, в рази більше не успішних, ніж успішних. З боку партнерів, варто тут пригадати технологічні мітапи з Київським академічним університетом (КАУ) по залученню науковців в 2019-20рр. Проведені на хорошому організаційному рівні, з залученням великих холдингів країни, вони проявили хороший потенціал наукових розробок і які дійсно зацікавили промисловців. Але далі «цей поїзд не рушив» – рівень готовності до співпраці обох сторін виявився надто низьким.

Всі ці приклади демонструють одне і теж – ключові проблеми розвитку інновацій стосуються не їх наявності в середовищі розробників (будь-якої категорії, в тому числі в університетах та НДІ) на початкових рівнях TRL, а того, яким чином ці інновації долають «долину смерті» – рівні TRL 5-7. Й щоб перейти цю долину, справа не стільки в наявності фінансування – його реально чимало в різних фондах. Є низка інших функцій, які потрібно виконувати на регулярній основі, зокрема:

  • стикувати між собою потенційних замовників та розробників;
  • стикувати ці обидві категорії з наявними інноваційними фондами та конкурсами;
  • допомагати їм вигравати конкурси шляхом регулярного написання проектних заявок (адже гроші не роздаються, – потрібно доказувати й показувати, що ваша інновація є кращою);
  • доводити технологічні експерименти до практичних результатів (готових комерційних продуктів).

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Й мова про те, що інституцій або ж хоча б організованих команд фахівців, які вміють це робити в Україні в сфері Індустрії 4.0 – практично не існує![/perfectpullquote]

Історія та перший досвід програми EIF

На створення таких команд по всій країні й націлена програма інтернаціоналізації та фандрейзингу EIF, яка  розгортається в АППАУ з травня 2021. Вона пройшла вже багато фаз розвитку. Історично, першою спробою організувати системний фандрейзинг в Індустрії 4.0 були наші намагання в 2016-17 рр  делегувати ці функції зовнішнім консультатам по Горизонту 2020 та подібним програмам. Адже вже тоді євро-фонди пропонували десятки мільйонів євро для фінансування інноваційних розробок. Оскільки ми не побачили ніякого ефекту на залучення наших інноваторів 4.0, в 2018 р. ми скористались пропозицією партнерів з HUB 4.0 й «інтегрували» туди цілу команду фандрейзерів, які мали системно виводити інноваторів 4.0 на євро-фонди. Це був експеримент, й де головні ризики несла сторона HUB 4.0. Через 6 місяців роботи цієї команди, власники HUB 4.0 зрозуміли, що швидких результатів не варто очікувати й згорнули фінансування цієї інціативи. В 2020 році АППАУ знову повертається до ідеї залучення зовнішніх консультантів й цього разу на дуже чітких умовах з гарантією оплати робіт. Але знову невдача – виявилось, що партнери не спроможні справитись навіть з першою фазою фандрейзингу, – регулярним інформуванням спільноти про поточні проекти Індустрії 4.0. Адже доступних грантових проектів – реально десятки щомісяця, як і коли в них має розбиратись керівник МСП чи розробника?

Зрештою, в травні 2021 АППАУ створює власний проектний офіс й перезапускає програму EIF. Ми ретельно відпрацювали весь цикл фандрейзингу (рис. 2) , розподілили процеси та  функції між 3-ма категоріями партнерів, провели селекцію кращих технологічних експертів (брокерів) й запустили регулярні комунікації.

[caption id="attachment_17237" align="alignnone" width="951"] Рис.2 Процесний цикл фандрейзингу з розподілом ролей між 3-ма категоріями.[/caption]

 

Отже, сьогодні – через 5 місяців від старту цієї ініціативи  вже можна говорити про певні результати.

  1. Підтвердилась гіпотеза про наявність фінансування. Практично, ми щомісяця бачимо цілий портфель доступних грантових проектів на суму не менше 1 млн євро. Повторимось – мова саме про фонди для Індустрії 4.0.
  2. Ми розпочали системні комунікації – зібрання групи EIF спочатку тривало двічі на місяць, – на цих зібрання розглядались чергові, найбільш цікаві коли. Далі ми перейшли на щомісячні наради. Всі учасники групи EIF отримують регулярні дайджести про стан відкритих колів по Індустрії 4.0.
  3. Аналізуючи кількість акцій з промоції та вихідні результати (подані заявки), ми проаналізували «лійку фандрейзингу», рис.3

    [caption id="attachment_17238" align="alignnone" width="1259"] Рис 3. Поточний стан лійки фандрейзингу в Індустрії 4.0.[/caption]

  4. Тобто, за весь період роботи EIF (5 місяців) ми подали буквально 7 заявок (4 з них – сама виконавча дирекція АППАУ), й тільки 1 виграли (проект BOWI для КПІ).
  5. Як ми бачимо з рис. головною перешкодою є вихід з етапу обізнаності до етапу вибору цільових проектів та їх опрацювання. Причиною цього є повна неготовність технологічних експертів виконувати роботи по промоції колів. Іншими словами, мало вибрати і вказати на “правильні проекти”. Щоб керівник МСП чи навіть фірми – розробника технології взяв в роботу запропонований кол, необхідно провести велику просвітню роботу:
    1. Детально вникнути й розібратись в деталях конкретного колу.
    2. Підтвердити на експертному рівні його валідність – привабливість для наших розробників або МСП.
    3. Вміти представити це публічно (для цього якраз і проводяться регулярні наради в групі EIF).
    4. Підготувати промоційні матеріали для більш широкого кола потенційних учасників ринку – це особливо важливо, коли 1-2 перші фірми відмовляються від участі.
    5. Бути готовим включитись в написання проектної заявки.
  6. На роль технологічних експертів в програмі заявлені 16 досвідчених фахівців з університетів. Немає сумнівів в їх технологічних компетенціях та практичному досвіді. Але до цих вищевказаних функцій – і які радше стосуються технологічного та інноваційного брокериджу, фахівці виявились не готовими. Тільки Андрій Гнап з Wastes Ukraine Analytics (спільно ВД АППАУ) провів ці роботи (п.5), в результаті яких ми залучили до написання проекту KLYKOS 4.0 Інтерпайп та IT-Enterprise. Також включилась кафедра АТЕП – ТЕФ з КПІ (Олександр Степанець), але це власне і все.
  7. Що стосується самих МСП та розробників, лічені з них ведуть системну роботу по фандрейзингу. В якості кращого з таких вкажемо на членів АППАУ, одеську 482.Solutions та запорізьку «Тріада-зварка» – тільки ці 2 компанії регулярно та самостійно подаються на різні конкурси та гранти, як в Україні та закордоном. Якщо ж говорити про всіх інших (а їх реально десятки), то без зовнішньої допомоги писати заявки просто нікому.

Який вихід ми бачимо з цієї – на перший погляд, дещо тупикової ситуації?

Перше й найважливіше – це зрозуміти справжні причини цієї ситуації. Головна причина в тому, що ми пройшли тільки половину шляху. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Бар’єр в запуску професійного технологічного брокериджу виявився справді високим,  й з ходу – традиційними методами залучення, – ми ще не змогли його подалати (рис. 2). [/perfectpullquote]

Ставка на університети поки що ніяк себе не виправдовує, але з іншого боку, ми просто не бачимо інших ресурсних можливостей, враховуючи широкий спектр та  технологічну складність застосувань в Індустрії 4.0. На практиці, ця спроможність означає наявність фахівців, спроможних виконувати ці функції на постійній основі. Відповідно, наша головна стратегія полягає в тому, щоб –

А  – зосередити цих фахівців навколо організованих центрів експертизи. Такими виступають сьогодні Центри 4.0, DIHs та проектний офіс АППАУ. Саме на них покладене сьогодні завдання залучення інноваційних та технологічних брокерів.

В – навчити та мотивувати цих людей виконувати необхідну роботу в інноваційному, але значно більше – в технологічному брокериджі.

Щоб реалізувати ці стратегії, АППАУ підготувала вже інший грантовий проект, де передбачені ці завдання навчання та фінансової мотивації експертів, й наразі ми шукаємо донорів, хто готовий це підтримати. Цей проект націлений на залучення всіх Центрів 4.0.

Між тим доброю новиною є те, що проект BOWI, фактично, є «молодшим братом» програми EIF – він має ті самі завдання, несе ті самі результати, пропонує ті самі рішення – тільки все це в значно більши вузьких рамках й привязаних до одного DIH, київського Центру 4.0 «КПІ».

Як це буде відбуватись, і як цей центр зможе вирішувати кейси на кшталт «Еліус-М» або «Артезія», й десятків подібних, ми розповімо в 2-ій публікації.

Виконавча дирекція АППАУ.

 

This website uses cookies to improve your web experience.